Рішення № 87796599, 25.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 р. № 400/3197/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКСПЕЦТРАНС", вул. Шнеєрсона, 2А, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування наказу від 19.12.2018 № 2897,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКСПЕЦТРАНС" (далі - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 19.12.2018 року № 2897.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем прийнято наказ від 19.12.2018 року про проведення фактичної перевірки (далі - Наказ), який є необґрунтованим і таким, що порушує вимоги пп. 81.1 81 Податкового кодексу України, оскільки у ньому не зазначено підстав для проведення такої перевірки, а лише перераховано статті Податкового кодексу України, якими регламентуються загальні вимоги щодо проведення перевірок та здійснення нагляду за додержанням законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування підакцизних товарів.

Відповідач надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що мав право на проведення фактичної перевірки на підставі здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством та рішення керівника контролюючого органу, а Наказ прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбачених Податковим кодексом України підстав для її проведення.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

Наказом відповідача від19.12.2018 року № 2897 призначено проведення фактичної перевірки ТОВ "НІКСПЕЦТРАНС" з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування підакцизних товарів.

Проте, ТОВ "НІКСПЕЦТРАНС" не допустив посадових осіб ГУ ДФС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки, про що складено акт відмови у допуску до проведення перевірки № 1422/14-29-40/39583984 від 20.12.2018 року.

Не погоджуючись з прийнятим ГУ ДФС у Миколаївській області наказом № 2897, позивач звернувся до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За приписами п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок врегульовано статтею 80 Податкового кодексу України.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 81.1 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається за умови пред`явлення копії наказу про проведення фактичної перевірки та направлення на проведення такої перевірки.

Зазначений наказ прийнятий у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, до видів діяльності ТОВ "НІКСПЕЦТРАНС" віднесено діяльність за: кодом КВЕД 46.71 "оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами"; кодом КВЕД 46.75 "оптова торгівля хімічними продуктами" код КВЕД 47.30 "роздрібна торгівля пальним".

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що при призначенні перевірки контролюючим органом в оскаржуваному Наказі не зазначено будь-яких фактичних обставин, які послугували підставою для призначення перевірки, крім того відсутність конкретних підстав для призначення перевірки позбавило платника податків можливості визначитися щодо законності підстав її призначення.

Проаналізувавши норми Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що підставою для проведення фактичної перевірки є конкретний пункт Податкового кодексу України (в даному випадку це пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80), який зазначається контролюючим органом при прийнятті наказу на проведення фактичної перевірки, а наявність чи отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства є обставиною застосування підпункту 80.2.5, так само й здійснення відповідачем функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Судом встановлено, що оскаржуваний Наказ містить:

- дату його видачі - 19.12.2018 року;

- найменування контролюючого органу - ГУ ДФС у Миколаївській області;

- найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється - ТОВ "НІКСПЕЦТРАНС" (код ЄДРПОУ 39583984);

- адресу господарської одиниці:м. Миколаїв, вул. Менахем - Мендл Шнеєрсона, буд.2-А, кв.25; - мету - з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування підакцизних товарів;

- вид перевірки - фактична;

- підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом - на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України; - дату початку перевірки - з 19.12.2018 року;

- тривалість перевірки - 10 діб; - період діяльності, який буде перевірятися - з 29.08.2016 по момент закінчення перевірки.

Крім того, даний наказ підписаний начальником ГУ ДФС у Миколаївській області та скріплений печаткою контролюючого органу.

Таким чином, оскаржуваний Наказ про проведення фактичної перевірки відповідає вимогам встановленим Податковим кодексом України, був прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої Податковим кодексом України підстави для її проведення.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.05.2018 року у справі № 810/1394/16, а саме: "... Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального)."

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що видання керівником відповідача наказу про призначення перевірки не створює небезпеки інтересам позивача, оскільки сам по собі факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, та те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, та зі змісту оскаржуваного наказу можливо ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення перевірки, передбачену положеннями ПК України, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адиіністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКСПЕЦТРАНС" (вул. Шнеєрсона, 2А, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39583984) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник