Ухвала суду № 87796492, 25.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/1546/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 лютого 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич Олександр Михайлович, перевіривши матеріали позовної заяви Фермерського господарства Мадараша Володимира Миколайовича до Бережницької сільської ради, Фермерського господарства Богів М.М. про визнання права користування землею,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства Мадараша Володимира Миколайовича до Бережницької сільської ради, Фермерського господарства Богів М.М. про «визнання права користування землею Фермерським господарством Мадараша Володимира Миколайовича, виходячи із договору, статуту п.3.2 - право на користування землею посвідчується державним актом, що видається на ім`я його голови».

Згідно ч.8 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до вимог ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

-відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

-позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

-немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

У даному ж випадку, позов викладений у формі листа-звернення, що є недоліком позовної заяви.

Так, суддею встановлено, що позивачем не дотримано самої форми викладу позовної заяви.

При цьому, суддя роз`яснює, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тобто особа, яка звертається до суду викладає обставини, за яких, на її думку, було порушено її права, свободи чи інтереси, з посиланням на докази, про які їй відомі і які можуть бути використані судом; за бажанням - дає свою правову оцінку цим обставинам; а потім - після слова «прошу» - конкретно формулює позовні вимоги з урахуванням частини п`ятої ст.160 та ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, суддя зауважує, що у позовній заяві містяться численні виправлення, що є нечитабельним та позбавляє суд можливості чітко визначити зміст позову. Відтак, позивачу необхідно надати суду належним чином оформлену позовну заяву із врахуванням вищевказаних норм законодавства (та примірники для усіх учасників справи) та із врахуванням наступного.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як встановлено суддею, позивачем у позові не зазначено ідентифікаційні коди відповідачів та не вказано про відсутність відомостей щодо коду ЄДРПОУ останніх; не вказано адрес місця знаходження відповідачів; також не зазначено адреси електронної пошти та номерів засобів зв`язку сторін.

Згідно з частиною п`ятою статті 94 КАС України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).

На виконання вимог ч.5 ст.94 КАС України позивачу слід завірити належним чином усі письмові докази, що долучені до позовної заяви (ті, які є фотокопіями).

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

З огляду на вказане, суддя роз`яснює позивачу, що зміст позову це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення. Через це зміст позовних вимог має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дію чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, які порушили її права, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, оскільки це визначатиме предмет доказування у справі.

Отже, проаналізувавши зміст позовних вимог судом не встановлено наявності спірних правовідносин між позивачем та відповідачами; у позові відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує саме наявність публічно-правового спору у вказаних правовідносинах сторін, а також в обґрунтування своїх позовних вимог позивач не зазначає конкретних норм законодавства у сфері публічно-правових відносин, із посиланням на відповідні норми Кодексу адміністративного судочинства України, які, на його думку, порушили відповідачі, а тому позивачу необхідно надати письмове обгрунтування з приводу вказаного та уточнити позовні вимоги щодо кожного із відповідачів.

Відповідно до п.6 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Всупереч цьому, позивачем не повідомлено суд про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Згідно з вимогами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року 2102,00 грн.

Таким чином, за подання до суду даного позову немайнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому, як стверджується, позивачем до матеріалів позовної заяви надано квитанцію №47 від 22.08.2019 року про сплату судового збору у сумі 768,40 грн., з якої слідує, що судовий збір сплачено за іншими банківськими реквізитами (чинними у 2019 році), ніж ті, які визначено для сплати судового збору за подання позову станом на день звернення до суду із цим позовом.

Окрім того, неможливо залишити поза увагою те, що платником судового збору у наданій до суду квитанції значиться невідома особа - Винник В.М. , який не є ні позивачем, ні учасником справи.

Водночас, відповідно до відомостей з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» по даних щодо сплати судового збору у справі №380/1546/20, суддею встановлено, що «номер платіжного документа вже внесено до бази даних», а саме: квитанція №47 від 22.08.2019 року у справі №1.380.2019.003972 (головуючий суддя Сасевич О.М.).

Як стверджується відомостями із комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №1.380.2019.003972 за позовом Фермерського господарства «Мадараш В.М.» до Жидачівської районної державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження (головуючий суддя Сасевич О.М.).

Так, ухвалою судді від 11.09.2019 року (справа №1.380.2019.003972) позовну заяву Фермерського господарства «Мадараш В.М.» до Жидачівської районної державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження було повернуто позивачу, а також повернуто ФГ «Мадараш В.М.» судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., сплачений згідно квитанції №47 від 22.08.2019 року за подання позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Тож, повернення позовної заяви з підстав, зазначених вище, не позбавляє позивача повторно звернутися до суду з тим самим позовом на загальних підставах, проте це не звільняє його від обов`язку повторно сплатити судовий збір за подання цього позову, відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, враховуючи наведені вище вимоги закону та виявлені обставини, долучену до позовної заяви квитанцію №47 від 22.08.2019 року про сплату судового збору у сумі 768,40 грн. слід розцінювати як неналежний документ про сплату судового збору за подання цього позову, оскільки вона не містить доказів зарахування сплаченої суми судового збору до державного бюджету саме у справі №380/1546/20, а є уже використаною в іншій справі, тому така не приймається судом, як доказ сплати судового збору за звернення позивача до суду з означеним позовом.

Відсутність відповідного документа про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з позовом.

Таким чином, за подання до суду даного позову немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірах, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та у кореспонденції із положеннями ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву Фермерського господарства Мадараша Володимира Миколайовича до Бережницької сільської ради, Фермерського господарства Богів М.М. про визнання права користування землею.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сасевич О.М.