Рішення № 87796484, 25.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/673/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому позивача просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС2 категорії;

-визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсії №6 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1547/194 від 15.07.2019 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації насідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році і віднесений до 2 категорії. Зазначив, що під час проходження військової строкової служби, а саме в період з 30.05.1987 по 20.12.1987 в складі військової частини В/ч 33159 (Нова Радча, зона відселення) виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і в період з 11.11.1987 по 26.11.1987 мав відрядження на вузол зв`язку «Сирена», що знаходиться в Рудні-Іллінецькій (зона відчуження), що підтверджується архівною довідкою від 12.11.1993 року. 02.05.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак позивачу було відмовлено у призначенні з підстав відсутності документів, які дають право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку. Зокрема вказано, що надані позивачем документи не є первинними документами, а відтак не можуть вважатися належною та достатньою підставою для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не вказані в переліку документів, які підтверджують участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбачених Порядком №22-1. Таку відмову позивач вважає протиправною та такою, що порушує його права, а тому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.01.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначає, що 15.07.2019 року відповідач прийняв рішення №1547/194 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вказує, що надані позивачем документи не є первинними документами, а відтак не можуть вважатися належною та достатньою підставою для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не вказані в переліку документів, які підтверджують участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбачених Порядком №22-1. Наявність у ОСОБА_1 посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» серія НОМЕР_1 не є достатньою підставою для призначення пенсії за віком згідно ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім того, зазначає, що позивач згідно архівних документів не працював постійно у зоні безумовного (обов`язкового) відселення. Відповідно у позивача прав на призначення пенсії згідно із ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшення віку на 4 роки немає.

24.02.2020 представником позивача подано відповідь на відзив, наведені обґрунтування аналогічні тим, які містяться у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що відповідно до дублікату посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році серія НОМЕР_1 від 02.10.1997 року (замість НОМЕР_3) ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до ІІ категорії та має право на пільги і компенсації встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.4).

Із військового квитка серії НОМЕР_2 від 01.07.1986 вбачається, що ОСОБА_1 з 30.05.1987 по 20.12.1987 в складі військової частини В/ч 33159 був задіяний для виконування обов`язків у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС (доза радіоактивного опромінення становила 4,95 р).

Архівною довідкою №19190 Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 12.11.1993 року за № 24/19190 підтверджується, що ОСОБА_1 , під час проходження строкової військової служби приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 30.05.1987 по 20.12.1987 в складі військової частини В/Ч 33159 (нова Радча зона відчуження) і в період з 11.11.1987 по 26.11.1987 в Рудні-Іллінецькій (зона відчуження) (а.с.9).

02.05.2019 року позивачу виповнилося 52 роки і він звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

15.07.2019 року відділ з питань призначення та перерахунку пенсії №6 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням № 1547/194 відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У вказаному рішенні відповідач зазначив, що надані позивачем документи не є первинними документами, а відтак не можуть вважатися належною та достатньою підставою для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не вказані в переліку документів, які підтверджують участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбачених Порядком №22-1. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач не погоджується із такими діями відповідача, а рішення відповідача вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 15 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до частини третьої статті 65 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Приписами статті 9 Закону № 796-ХІІ встановлено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону № 796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: 1) з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років; 2) які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років; 3) які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.

Виходячи з аналізу положень статті 55 Закону №796-ХІІ суд зазначає, що обов`язковою умовою для призначення пільгової пенсії відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт роботи в зоні відчуження протягом певного часу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 280/1162/16-а.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону №796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

За змістом статті 65 цього Закону документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 (чинного на момент видачі посвідчення позивачу), учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня до 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А.

В пункті 10 цього Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військовий квиток і довідка командира військової частини про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження; в) довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Відповідно до пп. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком подаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

При цьому, з аналізу норм частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17 та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17, від 24.07.2018 у справі № 524/2062/17.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується дублікатом посвідченням серія НОМЕР_1 від 02.10.1997(замість НОМЕР_3).

Із військового квитка серії НОМЕР_2 від 01.07.1986 вбачається, що ОСОБА_1 з 30.05.1987 по 20.12.1987 в складі військової частини В/ч 33159 був задіяний для виконування обов`язків у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС (доза радіоактивного опромінення становила 4,95 р).

Архівною довідкою №19190 Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 12.11.1993 року за № 24/19190 підтверджується, що ОСОБА_1 , під час проходження строкової військової служби приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 30.05.1987 по 20.12.1987 в складі військової частини В/Ч 33159 (нова Радча зона відчуження) і в період з 11.11.1987 по 26.11.1987 в Рудні-Іллінецькій (зона відчуження) (а.с. 9).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС років з 30.05.1987 по 20.12.1987 в складі військової частини В/Ч 33159 (нова Радча зона відчуження) і в період з 11.11.1987 по 26.11.1987 в Рудні-Іллінецькій (зона відчуження).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що надані позивачем документи не підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році безпосередньо в зоні відчуження, оскільки єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", яке позивач отримав у встановленому законом поряду.

Посилання відповідача на ненадання позивачем інших первинних документів, що б підтверджували участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році в зоні відчуження, суд також оцінює критично, оскільки різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яке знову ж таки було встановлено на підставі чого ОСОБА_1 було видано дублікат посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987р." НОМЕР_1 від 02.10.1997 (замість НОМЕР_3).

З урахуванням вищенаведеного суд прийшов до висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

З огляду на те, що позивач має права на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд прийшов до висновку, що відповідач приймаючи рішення про відмову у призначенні позивачу даного виду пенсії діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання пропорційності, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та визнання протиправним та скасування рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсії №6 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1547/194 від 15.07.2019 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підлягають до задоволення.

Що стосується позовної вимоги позивача зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації насідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії, то суд виходив з наступного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку що вимога позивача зобов`язати відповідача призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації насідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У відповідності до ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат у даному спорі відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсії №6 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1547/194 від 15.07.2019 року про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації насідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Крутько О.В.