Рішення № 87796425, 18.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.003902

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Терлецький О.О.,

за участю:

представник позивача Гірник О.О.,

представник відповідача Кухар Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миріван" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю "Миріван" звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 03.07.2019 №0009781414;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 03.07.2018 №0009791414.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 13.06.2019 № 862/14.14/22337776 про нереальність господарських операцій є безпідставними, оскільки у товариства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Під час перевірки контролюючому органу ТОВ «Миріван» надано договори, довідки про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, платіжні доручення щодо взаємовідносин із ТОВ «Укрбізнес Партнер», ТОВ «ВБК», ТОВ «Енергобуд-Лайн», ПП «Транспортні будівельні системи». Договори із контрагентами не були визнані у встановленому законом порядку незаконними, недійсними чи фіктивними. Відтак, зазначає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд їх скасувати.

Представник відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 10.09.2019 (вх. № 32275), в якому зазначає, що скаржувані платником податків податкові повідомлення- рішення прийняті ГУ ДФС у Львівській області за результатами перевірки, за наслідками якої встановлено факт безпідставного відображення ТОВ «Миріван» у податковому обліку господарських операцій з ПП «Транспортні будівельні системи», ТОВ «ВБК», ТОВ «Енерогбуд-Лайн», ТОВ «Укрбізнес партнер», оскільки такі фактично не відбувалися. Відтак, оскаржені податкові повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для їх скасування немає.

03.10.2019 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 35695).

У піготовчому засіданні суд, за клопотанням представника відповідача замінив Головне управління ДФС у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Миріван» (код ЄДРПОУ 22337776) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Укрбізнес партнер» за травень 2016 року, ТОВ «ВБК» за вересень 2016 року, ТОВ «Енерогбуд-Лайн» за листопад 2016 року, ПП «Транспортні будівельні системи» за березень 2018 року.

За результатами проведеної пкеревірки ГУ ДФС у Львівській області складено акт від 13.06.2019 № 862/14.13/22337776, відповідно до якого встановлено ТОВ «Миріван» порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198. 3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит на загальну суму 344198,00 грн, в тому числі за травень 2016 року на суму 90718,00 грн, за вересень 2016 року на суму 74668,00 грн, за листопад 2016 року на сумум 55558,00 грн, за березень 2018 року на суму 123254,00 грн, що призвело до:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (2018 рік) на загальну суму 226681,00 грн;

- завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (2019 рік) на загальну суму 117517,00 грн.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем від 03.07.2019 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0009781414, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 283351,00 грн (за основним платежем - 226681,00 грн, за штрафними санкціями - 56670,00 грн);

- № 0009791414, яким застосовано штрафні санкціії на 117517 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 03.07.2019 №0009781414 та № 0009791414 є предметом оскарження у даній справі.

Вказані в акті перевірки порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТОВ «Укрбізнес партнер» за травень 2016 року, ТОВ «ВБК» за вересень 2016 року, ТОВ «Енерогбуд-Лайн» за листопад 2016 року, ПП «Транспортні будівельні системи» за березень 2018 року.

Контролюючим органом вказано, що господарські операції ТОВ «Миріван» з ТОВ «Укрбізнес партнер» за травень 2016 року, ТОВ «ВБК» за вересень 2016 року, ТОВ «Енерогбуд-Лайн» за листопад 2016 року, ПП «Транспортні будівельні системи» за березень 2018 року не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) відвантаження товару в зазначеній кількості. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одерожати економічний ефект у результаті економічної або іншої діяльнсті. Наслідком діяльності з ТОВ «Укрбізнес партнер», ТОВ «ВБК», ТОВ «Енерогбуд-Лайн», ПП «Транспортні будівельні системи» є виключно чи переважно формування податкових зобов`язань в тому числі з ТОВ «Миріван».

Перевіркою встановлено факт нереальності здісненя господарських операцій з ТОВ «Укрбізнес партнер», ТОВ «ВБК», ТОВ «Енерогбуд-Лайн», ПП «Транспортні будівельні системи», її спрямованість лише на отримання податкової вигоди.

Такий висновок зроблено на підставі даних з інформаційних систем податкового органу та Єдиного реєстру податкових накладних, а також зібраної податкової інформації відносно контрагентів позивача. Інформація полягає у тому, що ТОВ «Укрбізнес партнер», ТОВ «ВБК», ТОВ «Енерогбуд-Лайн», ПП «Транспортні будівельні системи» не могли фактично здійснювати господарські операції з ТОВ «Миріван» з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів, недостатньої кількості трудових ресурсів, відсутності будівельних матеріалів.

Податковим органом не заперечується факт наявності первинних документів, що підтверджують господарські операції, однак, на думку відповідача, такі сформовано для отримання штучної податкової вигоди.

Судом встановлено, що 06.05.2016 між ТОВ «Миріван» та ТОВ «Укрбізнес партнер» укладено договір підряду № 17, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати та здати замовнику роботи з ремонту та переобладнання під`їздної залізничної колії, а саме ремонт під`їздної колії довжиною 112м/п з підніманням по вертикалі до 65 см, ремонт існуючої повишеної гірки, демонтаж рельс, демонтаж блоків Б2420, установка блоків ФБС 24-67 шт, монтаж блоків Б 2420 - 13шт, добудова повишеної гірки для сипучих матеріалів - 32м/п.

Згідно договору підряду від 16.05.2016 № 18 укладеного між ТОВ «Миріван» та ТОВ «Укрбізнес партнер» підрядник зобов`язується виконати та здати замовнику роботи з ремонту та переобладнання під`їздної залізничної колії, а саме ремонт під`їздної колії в м. Самборі та м. Турка (с. Явора).

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем долучено такі документи: довідки про вартість виконаних робіт за травень 2016 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2016 року; податакову накладну від 11.05.2016 № 6 на 113750,00 грн; податакову накладну від 11.05.2016 № 7 на 162000,00 грн; подтакову накладну від 20.05.2016 № 24 на 93600,00 грн; платіже доручення від 12.05.2016 № 1662 на суму 38000,00 грн; платіже доручення від 18.05.2016 № 1675 на суму 156400,00 грн; платіже доручення від 20.05.2016 № 1679 на суму 70000,00 грн; платіже доручення від 26.05.2016 № 1682 на суму 30000,00 грн; платіже доручення від 09.06.2016 № 1699 на суму 112320,00 грн; платіже доручення від 09.06.2016 № 1698 на суму 36500,00 грн.

27.05.2016 між ТОВ «Миріван» та ТОВ «Укрбізнес партнер» укладено договір підряду № 22, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати та здати замовнику роботи з поточного ремонту під`їздної залізничної колії, а саме ремонт під`їздної колії с. Ярова З/Д станція Явора.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами долучено довідку про вартість виконаних робіт та витрат за червень 2016 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року; податкову накладну від 20.05.2016 № 54 на 84240,00 грн; платіжне доручення від 30.05.2016 № 1690 на суму 101088,00 грн.

Згідно з договором від 30.08.2016, укладеного між ТОВ «Миріван» та ТОВ «ВБК», продавець зобов`язується на умовах, визначених договором передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується на умовах, визначених договором прийняти і оплатити товар відповідно до специфікацій, що додаються до договору і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до специфікації № 1 до договору від 30.08.2016 вартість шпали залізобетонної Ш1 Ш2 в зборі становить 448005,12 грн (в тому числі ПДВ 74667,52 грн).

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами ТОВ «Миріван» долучено такі документи: видаткову накладну від 19.09.2016 № РН-0000059 на суму 448005,12 грн (в тому числі ПДВ 74667,52 грн); товарно-транспортну накладну від 12.09.2016; товарно-транспортну накладну від 14.09.2016; товарно-транспортну накладну від 16.09.2016; товарно-транспортну накладну від 19.09.2016; податкову накладну від 19.09.2016 № 10 на 187504,27 грн; податкову накладну від 16.09.2016 № 9 на 110000,00 грн; податкову накладну від 09.09.2016 № 6 на 75833,33 грн; платіжне доручення від 09.09.2016 № 1854 на суму 91000,00 грн; платіжне доручення від 16.09.2016 № 1867 на суму 132000,00 грн; платіжне доручення від 20.09.2016 № 1882 на суму 100000,00 грн; платіжне доручення від 27.09.2016 № 1894 на суму 60000,00 грн; платіжне доручення від 28.09.2016 № 1899 на суму 51000,00 грн; платіжне доручення від 06.10.2016 № 1913 на суму 66505,72 грн; акт звірки за вересень 2016 року.

16.09.2016 між ТОВ «Миріван» та ТОВ «Енергобуд-лайн» укладено договір № 39, згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, на свій влсний ризик підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати роботи визначені в п. 2.1 цього договору, а замовник прийняти і оплатити ці роботи.

Відповідно до 2.1. договору від 16.09.2016 № 39 підрядник за цим договором виконує роботи по поставці, виготовленню та встановленню алюмінієвих, броньованих, металевих конструкцій.

ТОВ «Миріван» на підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договором подано акт надання послуг від 25.11.2016; акт надання послуг від 18.11.2016; акт надання послуг від 18.11.2016; акт надання послуг від 15.11.2016; акт надання послуг від 10.11.2016; акт надання послуг від 10.11.2016; акт надання послуг від 04.11.2016; податкову накладну від 25.11.2016 № 103 на суму 160000,00 грн; податкову накладну від 18.11.2016 № 82 на суму 2500,00 грн; податкову накладну від 18.11.2016 № 83 на суму 19125,00 грн; податкову накладну від 15.11.2016 № 44 на суму 12500,00 грн; податкову накладну від 10.11.2016 № 14 на суму 5833,33 грн; податкову накладну від 10.11.2016 № 13 на суму 58333,33 грн; податкову накладну від 04.11.2016 № 8 на суму 19500,00 грн; платіжне доручення від 08.12.2016 № 2035 на суму 190950,00 грн; платіжне доручення від 30.11.2016 № 2026 на суму 9000,00 грн; платіжне доручення від 01.12.2016 № 2031 на суму 6000,00 грн; платіжне доручення від 02.12.2016 № 2032 на суму 12000,00 грн; платіжне доручення від 15.11.2016 № 2002на суму 15000,00 грн; платіжне доручення від 09.11.2016 № 1989 на суму 7000,00 грн; платіжне доручення від 09.11.2016 № 1988 на суму 70000,00 грн; платіжне доручення від 04.11.2016 № 1977 на суму 23400,00 грн.

Згідно договору підряду від 03.02.2018 № 07, укладного між ТОВ «Миріван» та ПП «Транспортні будівельні системи», підрядник зобов`язується виконати та здати замовнику роботи з будівництва під`їздної залізничної колії по ст. Рясне-2 за завданням замовника, в обсягах, порядку, строки, обумовлені договірною документацію, роботи з ремонту під`їздної колії.

01.03.2018 також між між ТОВ «Миріван» та ПП «Транспортні будівельні системи» укладено договір підряду № 8, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати та здати замовнику роботи з будівництва під`їздної залізничної колії за завданням замовника, в обсягах, порядку, строки, обумовлені договірною документацію, роботи з ремонту під`їздної колії.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договорами ТОВ «Миріван» долучено такі документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2018 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року; податкову накладну від 20.03.2018 № 1 на суму 154737,00 грн; податкову накладну від 16.03.2018 № 7 на суму 461532,40 грн; платіжне доручення від 05.06.2018 № 2370 на суму 354523,28 грн; платіжне доручення від 25.04.2018 № 2350 на суму 45000,00 грн; платіжне доручення від 03.04.2018 № 2342 на суму 340000,00 грн.

Результати вказаних операцій ТОВ «Миріван» відобразило в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Суд за клопотанням представника відповідача витребував у ТОВ «Миріван» докази щодо підтвердження господарських операції з замовником виконаних робіт.

Відтак, позивачем подано до суду договір підряду від 06.05.2016 № 16 укладний з ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати та здати замовнику роботи з поточного ремонту під`їздної залізничної колії , а саме ремонт під`їздної колії в м. Самбір та м. Турка. На підтвердження господарських відносин з ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», ТОВ «Миріван» подано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2016 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2016 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року; податкову накладну від 20.05.2016 № 35 на суму 166666,75 грн; податкову накладну від 06.05.2016 № 31 на суму 83333,25 грн.

29.01.2018 між ТОВ «Миріван» та ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» укладено договір № 2, згідно з яким замовник доручає, виконавець приймає на себе виконання з ремонтних робіт існуючої під`їздної колії до якої примикає власна новозбудована колія за адресою: Львівська область, Буський район, смт. Ожидів. Позивачем до договору долучене також податкову накладну від 20.03.2019 № 5 на суму 255037,00 грн.

Згідно договору підряду від 29.04.1016 № 15, укладеного між ТОВ «Миріван» та ТОВ «Еффе Бетон», підрядник зобов`язується виконати та здати замовнику роботи з ремонту та переобладнання під`їздної залізничної колії, а саме ремонт під`їздної колії довжиною 112м/п з підніманням повертикалі до 65 см, ремонт існуючої повишеної гірки, демонтаж рельс, демонтаж блоків Б2420, установка блоків ФБС 24-67 шт, монтаж блоків Б 2420 - 13шт, добудова повишеної гірки для сипучих матеріалів - 32м/п за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, та ТОВ «Еффе Бетон». На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» позивачем долучено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2016 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2016 року; податкову накладну від 06.05.2016 № 30 на суму 180000,00 грн.

27.05.2016 між ТОВ «Миріван» та представництвом «Онур тааххут ташимаджилик іншаат тіджарет ве санаї аномін ширкеті» укладено договір № 21, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати та здати замовнику роботи з поточного ремонту під`їздної залізничної колії, а саме ремонт під`їздної колії с. Ярова З/Д станція Явора. На підтвердження господарських операцій з представництвом «Онур тааххут ташимаджилик іншаат тіджарет ве санаї аномін ширкеті» ТОВ «Миріван» долучено такі документи: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2016 року; акт приймання виконаних будівельних робіт; платіжне доручення від 07.08.2018 № 592 на суму 306044,00 30.05.2016 № 37 на суму 83333,25 грн.

Згідно з договором № 02 від 02.02.2018, укладеного між ТОВ «Миріван» та представництвом «Онур тааххут ташимаджилик іншаат тіджарет ве санаї аномін ширкеті», замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по будівництву залізнтчної вітки по повишеної гірки для сипучих мматеріалів відповідно до розробленої проектної документації 0,098 км, та монтаж еолії на повишеній гірці 0,117 км на території замовника розташованого за адресою: м. Львів, з/д станція рясне-2. На підтвердження господарських операцій з представництвом «Онур тааххут ташимаджилик іншаат тіджарет ве санаї аномін ширкеті» ТОВ «Миріван» долучено платіжне доручення від 18.07.2018 № 58941 на суму 180000,00 грн; податкову накладну від 20.03.2018 № на суму 496668,11 грн; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2018 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Згідно з підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. За відсутності факту поставки товарів, відповідні суми не можуть враховуватись у податковому обліку, навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

Розумною економічною причиною (діловою метою) в розумінні підпункту 14.1.231 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно із пунктом 198.1статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

При цьому для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За правилами пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим розділом.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

В статті 2 Закону №996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені підчас здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88), під первинними документами розуміють документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійснені господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (п.2.5 Положення №88).

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом №996-XIV до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Миріван» з ТОВ «Укрбізнес партнер» за травень 2016 року, ТОВ «ВБК» за вересень 2016 року, ТОВ «Енерогбуд-Лайн» за листопад 2016 року, ПП «Транспортні будівельні системи» за березень 2018 року.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача можливості здійснювати господарські операції через відсутність у них основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів з огляду на таке.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством.

Крім того, у комерційній діяльності щодо виконання робіт та послуг не завжди вимагається наявність задекларованих власних основних засобів та значної кількості персоналу, звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо). Податковим органом не доведено неможливості виконання із ТОВ «Укрбізнес партнер», ТОВ «ВБК», ТОВ «Енерогбуд-Лайн», ПП «Транспортні будівельні системи» наявними у них силами та засобами умов договорів з урахуванням видів та обсягів виконаних робіт.

Сумнівність господарських операцій позивача з контрагентами обґрунтовується податковим органом виключно посиланням на інформацію, викладену в інформаційних базах даних податкового органу, Єдиному реєстрв податкових накладних та узагальнену податкову інформацію.

З цього приводу суд зазначає, що інформаційні бази даних податкового органу та узагальнена податкова інформація не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку, а тому не є належними доказами у справі. Чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

В судовому засіданні в якості свідка допитано директора ОСОБА_1 , який підтвердив укладення договорів з ТОВ «Укрбізнес партнер», ТОВ «ВБК», ТОВ «Енерогбуд-Лайн, ПП «Транспортні будівельні системи», а також із замовниками виконуваних такими контарагентами робіт. Зазначив про особисте укладання договорів, реальність здійсненя господарських операцій. Звертув увагу також на доцільність укладання договорів з товаритсвами, що знаходяться у місті Києві, оскільки товари привозяться зі східної частини України.

Крім того, обґрунтування правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень обставинами, які засвідчують порушення норм податкового законодавства не позивачем, а його контрагентами (постачальниками) є неприпустимим також і з огляду на практику Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 ("Булвес АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону "Про ПДВ" стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставлених податкових повідомлень-рішень відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 03.07.2019 № 0009781414, № 0009791414.

3. Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миріван" (пр. Чорновола, 63, офіс 716, м. Львів, 79024, код ЄДРПОУ 22337776) судовий збір в розмірі 5863,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складено 24.02.2020.

Суддя Костецький Н.В.