Рішення № 87796313, 25.02.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5407/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкової К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом адвоката Воронова Романа Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 23 грудня 2019 року надійшла позовна заява адвоката Воронова Романа Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22 травня 2019 року № Ф-52935-52 на суму 21030,90 грн та від 07 листопада 2019 року № Ф-52935-52 на суму 26539,26 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 09 грудня 2019 року позивач засобами поштового зв`язку отримав від ГУ ДПС у Луганській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 листопада 2019 року № Ф-52935-52 на суму на суму 26539,26 грн. Також позивач дізнався, що Головним управлінням ДФС у Луганській області, правонаступником якого є ГУ ДПС у Луганській області, на адресу позивача винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22 травня 2019 року № Ф-52935-52 на суму 21030,90 грн.

Позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 20 грудня 2000 року по 18 грудня 2019 року, перебував на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДПС у Луганській області.

На думку представника позивача, оскільки він перебуває на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція, яка на даний час триває, позивач відповідно до пункт 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на період проведення антитерористичної операції є звільненим від обов`язків зі сплати єдиного внеску та від відповідальності у вигляді застосування до нього штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.

З огляду на викладене, позивач вважає вимоги про сплату боргу такими, що суперечать чинному законодавству України та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 27 грудня 2019 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 17-19).

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою від 20 січня 2020 року (арк. спр. 25-27) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, за заявами представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 23 грудня 2019 року (арк. спр. 14) та від 10 січня 2020 року (арк. спр. 24) позивачу поновлений строк звернення до суду з даним позовом.

Від представника відповідача 06 лютого 2020 року за вх. № 4826/2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення вимог позивача з таких підстав (арк. спр. 32-34).

ОСОБА_1 перебував на податковому обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку Сєвєродонецького управління ГУ ДПС у Луганській області як платник податків за основним місцем обліку з 26 грудня 2000 року по 18 грудня 2019 року. Позивач зареєстрований у податковому органі платником єдиного внеску за категорією «фізична особа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності».

Згідно облікових даних автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» в інтегрованій картці з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 30 квітня 2019 року за позивачем рахувалася заборгованість (недоїмка) з єдиного внеску на загальну суму 21030,90 грн, у зв`язку з чим ГУ ДФС у Луганській області винесено вимогу про сплату боргу форми «Ф» 22 травня 2019 року № 52935-52 на загальну суму 21030,90 грн, яку направлено позивачу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) повернулася на адресу контролюючого органу 04 липня 2019 року без вручення із зазначенням причин повернення - «закінчення встановленого строку зберігання».

Станом на 31 жовтня 2019 року в інтегрованій картці з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування АІС «Податковий блок» за позивачем рахувалася заборгованість (недоїмка) з єдиного внеску на загальну суму 26539,26 грн, тому ГУ ДПС у Луганській області на підставі частини четвертої статті 25 Закону № 2464 та Інструкції № 449 винесено вимогу про сплату боргу форми «Ф» 07 листопада 2019 року № 52935-52 на загальну суму 26539,26 грн, яку направлено позивачу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) позивачем отримано 09 грудня 2019 року.

Підстави для звільнення позивача від обов`язків платника єдиного внеску відповідно до пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відсутні, оскільки умовою для звільнення є сертифікат Торгово-промислової палати України, який є єдиним, належним та достатнім документом, що підтверджує настання для особи обставин непереборної сили (форс-мажору). Відповідного документа позивачем до контролюючого органу не надано.

Представник відповідача вважає, що саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску своїх обов`язків, передбачених частиною другою статті 6 вказаного Закону.

Крім того, представник відповідача зауважує, що звільнення платників єдиного внеску від виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», не звільняє контролюючи органи від обов`язку формувати та надсилати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Також представник відповідача зазначає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Інших заяв по суті спору від сторін до матеріалів справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24 лютого 2020 року № 1006379971 позивач у період з 20 грудня 2000 року по 18 грудня 2019 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебував на обліку як платник єдиного внеску в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Сєвєродонецького управління ГУ ДПС у Луганській області (арк. спр. 44-45).

Згідно з даними інтегрованої картки позивача за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 станом на 30 квітня 2019 року за позивачем облікована недоїмка по сплаті єдиного внеску в сумі на суму 21030,90 грн, у тому числі: 8448,00 грн за 2017 рік, 2457,18 грн за І квартал 2018 року (арк. спр. 39).

ГУ ДФС у Луганській області станом на 30 квітня 2019 року сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22 травня 2019 року № Ф-52935-52, в якій зазначено, що сума боргу позивача становить 21030,90 грн, у тому числі, недоїмка - 21030,90 грн (арк. спр. 36).

Поштове відправлення повернулося до ГУ ДФС у Луганській області із зазначенням причин повернення - «за закінченням встановленого строку зберігання».

Згідно з даними інтегрованої картки позивача за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 станом на 31 жовтня 2019 року за позивачем облікована недоїмка по сплаті єдиного внеску в сумі 26539,26 грн, у тому числі: 8448,00 грн за 2017 рік, 2457,18 грн за І квартал 2018 року, 2457,18 грн за ІІ квартал 2018 року, 2457,18 грн за ІІІ квартал 2018 року, 2457,18 грн за IV квартал 2018 року, 2754,18 грн за І квартал 2019 року, 2754,18 грн за ІІ квартал 2019 року, 2754,18 грн за ІІІ квартал 2019 року (арк. спр. 40).

ГУ ДПС у Луганській області станом на 31 жовтня 2019 року сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 листопада 2019 року № Ф-52935-52, в якій зазначено, що сума боргу позивача становить 26539,26 грн, у тому числі, недоїмка - 26539,26 грн (арк. спр. 37).

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення поштове відправлення вручено адресату 09 грудня 2019 року (арк. спр. 38).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 537) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.

Також, зазначеною Постановою № 537 реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби згідно з додатком 2, зокрема, Головне управління ДФС у Луганській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Луганській області.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр), до Реєстру внесені записи про реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - Головного управління ДПС у Луганській області, про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації - Головного управління ДФС у Луганській області.

Абзацами 4 та 5 пункту 1 Положення про Головне управління ДПС у Луганській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України 12 липня 2019 року № 14, визначено, що ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Луганської області та є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Луганській області.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби», яким погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, наказом Державної податкової служби України від 28 серпня 2019 року № 36 «Про початок діяльності Державної податкової служби України» розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Луганській області від 29 серпня 2019 року № 5 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Луганській області» розпочато виконання ГУ ДПС у Луганській області функцій і повноважень ГУ ДФС у Луганській області, що припиняється, з реалізації державної податкової політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з порушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладений на ГУ ДПС у Луганській області.

З викладеного слідує, що функції та повноваження ГУ ДФС у Луганській області щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 29 серпня 2019 року вже передані та виконуються ГУ ДПС у Луганській області.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) (тут і надалі положення Закону наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону № 2464-VI визначено таке:

- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина п`ята);

- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома);

- платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма);

- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята).

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами орган доходів і зборів, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Однак, особливістю даної справи є те, що на час виникнення спірних правовідносин - 2017-2019 роки, позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону № 2464-VI необхідно застосовувати з урахуванням пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно з абзацом 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669-VII перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено місто Сєвєродонецьк.

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що, як на час виникнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, так і на час формування спірних вимог про сплату боргу, позивач перебував на обліку як платник єдиного внеску в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції. Відповідно, позивач є суб`єктом правовідносин, на якого поширюється дія положень пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI.

З огляду на дію зазначеної норми, судом встановлено, що позивач звільнений від виконання обов`язків платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період, починаючи з 14 квітня 2014 року, до закінчення антитерористичної операції.

Суд зауважує, що як на час виникнення недоїмки, формування оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки), так і на час розгляду та вирішення справи, Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався. Відповідно, у розумінні статті 1 Закону № 1669-VII проведення антитерористичної операції триває.

Оскільки судом встановлено, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22 травня 2019 року № Ф-52935-52 на суму 21030,90 грн та від 07 листопада 2019 року № Ф-52935-52 на суму 26539,26 грн охоплюють період, в якому позивач звільнений від виконання обов`язків платника єдиного внеску, суд дійшов висновку, що за цей період орган доходів і зборів не мав повноважень формувати та направляти позивачу такі вимоги.

Крім того, слід зазначити, що оскаржувані рішення органом доходів і зборів прийнято з посиланням на статтю 25 Закону № 2464-VI, абзацом 2 частини першої якої визначено, що положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Оскільки, як вже вищевказано, позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов`язків платника єдиного внеску, орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника за період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI.

Наявність заборони у застосуванні до позивача заходів впливу та стягнення, визначених статтею 25 Закону № 2464-VI, за невиконання обов`язків платника єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції, унеможливлює й формування та направлення позивачу вимог про сплату боргу за цей період.

Твердження відповідача про відсутність у позивача сертифіката Торгово-промислової плати, що підтверджує настання для позивача обставин непереборної сили (форс-мажору), як на підставу для відмови у задоволенні вимог позивача, суд вважає необґрунтованими та відхиляє, оскільки пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI, який є спеціальною нормою у даних правовідносинах, надання такого сертифікату не вимагається.

Що стосується тверджень відповідача щодо відсутності заяви позивача про звільнення його від виконання обов`язків платника єдиного внеску, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має подати таку заяву не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Оскільки, як вже вище вказано, антитерористична операція триває, то граничний строк подання заяви про звільнення від обов`язків платника єдиного внеску ще не настав та позивач має право звернутися з такою заявою до контролюючого органу за місцем обліку у будь-який час. Відповідно, відсутність такої зави на час розгляду адміністративної справи, за умови що таке право позивач може реалізувати у будь-який час протягом дії особливого періоду, визначеного Законом № 1669-VII, жодним чином не підтверджує правомірність вимог відповідача про сплату боргу (недоїмки).

Суд не надає оцінки твердженням представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі, судом поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, судом встановлено, що вимоги від 22 травня 2019 року № Ф-52935-52 на суму 21030,90 грн та від 07 листопада 2019 року № Ф-52935-52 на суму 26539,26 грн не відповідають критеріям правомірності, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України, та підлягає скасуванню. Відповідно, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та задовольняються.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн, що підтверджено квитанціями про сплату судового збору (арк. спр. 3, 23).

Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суму судового збору, сплачену позивачем при зверненні до суду з даним позовом, - 1536,80 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Воронова Романа Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 43143746) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Луганській області від 22 травня 2019 року № Ф-52935-52, якою ОСОБА_1 визначено суму боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 21030,90 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Луганській області від 07 листопада 2019 року № Ф-52935-52, якою ОСОБА_1 визначено суму боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 26539,26 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова