Рішення № 87796244, 25.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/356/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №134798 від 21.01.2020 року.

Позов мотивовано тим, що постановою Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (надалі відповідач) №134798 від 21.01.2020 року до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафів у сумі 34000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг з перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством гарабитно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами або документ про внесення плати за проїзд великогабаратних транспортних засобів. Позивач заперечує виявлені порушення та стверджує, що дійсно має у власності транспортний засіб, але він перебуває у користуванні ТОВ «Хрещатий вимір» на підставі договору оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 02.12.2019 р., а в ТТН яка була надана перевіряючим особам, автоперевізником зазначено ТОВ «Хрещатий вимір», що виключає наявність статусу «автоперевізник» у ФОП ОСОБА_1 . З цих підстав позивач просить суд визнати протиправними скасувати спірну постанову.

Ухвалою судді від 10.02.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, у яких зазначає, здійснення габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд не здійснює жодних обов`язків для позивача, а тому зазначена сума не є штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, а тому не може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства. При цьому посилається на судову практику. Крім того представник відповідача зазначає, що при проведення рейдової перевірки встановлено, що в ТТН №191001-045 від 11.12.2019 р. в графі «кількість місць» чітко вбачається, що маса брутто становить 54760 кг. За наслідком встановленого порушення складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №183578 від 13.12.2019 року, що і стало підставою для винесення спірної постанови (а.с.36-43).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 з 13.11.1997 року номер запису 24440010001006510 зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с.6).

Посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області у ході рейдової перевірки 13.12.2019 року на автодорозі на підставі направлення на перевірку №003505 від 09.12.2019 р. на вул. Заводська,37 м. Миколаїв Миколаївська область, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів.

За наслідками перевірки складено:

- акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №183578 від 13.12.2019 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз. 16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с.47);

- довідку №035626 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13.12.2019 року (а.с.48);

- акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №00011836 від 13 грудня 2019 року (а.с.49-50).

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке було призначено на 13.01.2020 року, направлено позивачу, водночас доказів направлення суду не надано (а.с.46).

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальник Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області виніс постанову №134798 від 21.01.2020 року, якою на підставі абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення вимог статті 48 цього Закону з ФОП ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн. (надалі спірне рішення, а.с.45).

Перевіряючи правомірність спірної постанови, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Позивач, як на протиправність спірної постанови вказує те, що належний йому транспортний засіб на праві власності переданий у користування іншій особі, при цьому долучає договір оренди транспортного засобу з екіпажем.

Так, договором оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 03.01.2019 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (орендодавцець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар), предметом якого є вантажний (легковий) автомобіль, який передано в тимчасове володіння та користування орендарю до 31 грудня 2020 року (а.с.09).

Додатка до договору із переліком реєстраційних номерів транспортних засобів суду не надано.

У 6.3.1 договору зазначено, що орендар має право без згоди орендодавця в межах здійснення комерційної експлуатації автомобіля від свого імені укладати з третіми особами договори перевезення та інші договори, якщо вони не суперечать цілям використання транспорту, зазначеним у пункті 2 цього Договору, а у п.6.3.2 визначено право надавати автомобіль у суборенду за письмовим дозволом орендодавця.

Згідно договору найму транспортного засобу з екіпажем №ТЗ-12/19 від 02.12.2019 р., укладеного ТОВ «Хрещатий вимір» (Наймач) та ФОП ОСОБА_1 (Наймодавець), предметом договору є автомобіль марка DAF модель XF 95.430, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп марка VAN HOOL, модель 3В0070, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.10).

За актом приймання - передачі транспортних засобів до Договору найму ТЗ з екіпажем від 02.12.2019 р. №ТЗ-12/19, зазначений транспортний засіб та напівпричіп передано наймачу - ТОВ «Хрещатий вимір» (а.с.11).

За правилами ведення господарської діяльності щодо надання послуг перевезення, замовник і виконавець укладають договір перевезення вантажу автотранспортом (ч. 2 ст. 307 ГКУ, ст. 50 ЗУ "Про автомобільний транспорт"). Він підтверджує дійсність угоди між учасниками правовідносин щодо надання послуг з перевезення вантажу, за наслідком договору складаються супровідні документи на вантаж.

Суд зазначає, що позивача не зазначено у ТТН від 11.12.2019 р. №501944 як перевізника.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Так, згідно договору найму транспортного засобу з екіпажем №ТЗ-12/19 від 03.12.2019 р. транспортний засіб, який здійснював вантажні перевезення марка DAF модель XF 95.430, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп марка VAN HOOL, модель 3В0070, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 передані у користування ТОВ «Хрещатий вимір».

Відповідач надав суду копію документів, які були надані водієм при проведенні рейдової перевірки, серед яких копії товарно-транспортної накладної №501944 від 11.12.2019 р., реєстраційних документів на транспортний засіб та інші (а.с.76-83).

Так, в ТТН №501944 від 11.12.2019 р., в графі автомобільний перевізник зазначено ТОВ «Хрещатий вимір», а водієм вказано ОСОБА_3 (а.с.51-52).

Отже, позивач на час проведення перевірки передав у користування іншої особи транспортний засіб, що унеможливлювало здійснення ним перевезення цим автомобілем.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України.

Частиною статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач не перебував в статусі автоперевізника щодо здійснення перевезення вантажу автомобілем марка DAF модель XF 95.430, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп марка VAN HOOL, модель 3В0070, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яке мало місце 13 грудня 2019 року.

Враховуючи, що транспортні засоби перебувають у користуванні іншої особи, яка і здійснювала автоперевезення ТОВ «Хрещатий вимір» (про що достеменно було відомо відповідачу), оскільки при перевірці, а відтак позивач не перебував в даних правовідносинах в статусі перевізник, що виключає в свою чергу відповідальність за порушення в межах Закону України "Про автомобільний транспорт" як автомобільного перевізника, що є підставою для задоволенні позову.

Встановлені судом обставини є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення. Судом не надається юридична оцінка суті порушення визначеного в спірному рішенні, оскільки позивач не має обов`язку доводити чи спростовувати суть господарського порушення, яке він не вчиняв.

Оскільки суд дійшов висновку, що позивач не є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах, що є самостійною підставою для задоволення позову, а тому постанова Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області №134798 від 21.01.2020 р. є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. (а.с.5), слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, оскільки відповідач є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 262, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (вул. Автолюбителів, 2, м. Кропивницький, 25031; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 134798 від 21.01.2020 р., якою зобов`язано ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у сумі 34000 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (просп.Перемоги,14 м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук