Рішення № 87796103, 25.02.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. справа № 300/2535/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Агроторговий дім "Івано-Франківськнасіння" про стягнення податкового боргу в сумі 345915,71 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до СОК "АТД "Івано-Франківськнасіння" про стягнення податкового боргу в сумі 345915,71 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті єдиного податку в загальній сумі 8114,65 грн., що виникла внаслідок несплати узгоджених сум податкового зобов`язання за основним платежем в розмірі 6855,93 грн., штрафних санкцій в розмірі 1121,08 грн. та пені в розмірі 137,64 грн.; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальній сумі 6862,03 грн., що виникла внаслідок несплати узгоджених сум податкового зобов`язання за основним платежем в розмірі 6639,78 грн., штрафних санкцій в розмірі 200,01 грн. та пені в розмірі 22,24 грн.; орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальній сумі 330939,03 грн., що виникла внаслідок несплати узгоджених сум податкового зобов`язання за основним платежем в розмірі 315915,88 грн., штрафних санкцій в розмірі 14776,53 грн. та пені в розмірі 246,62 грн., а всього разом 345915,71 грн.

15.01.2020 року відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у десятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

СОК "АТД "Івано-Франківськнасіння" 27.02.2002 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.44-46).

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

Пунктом 10.2.-1. статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до пункту 10.3. статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

Податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю (пункт 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пункт 49.18. статті 49 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 49.19. статті 49 Податкового кодексу України якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду, крім податкової декларації з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік. Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 49.20. статті 49 Податкового кодексу України).

Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 296.1. статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту.

Згідно підпункту 296.1.3. пункту 296.1. статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу.

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (пункт 296.3. статті 296 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 296.4. статті 296 Податкового кодексу України податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Підпунктом 296.5.4. пункту 296.5. статті 296 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають: 1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом 293.3 статті 293 цього Кодексу; 2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом 293.3 статті 293 цього Кодексу (у разі перевищення обсягу доходу).

У відповідності до пункту 296.7. статті 296 Податкового кодексу України податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 296.9. статті 296 Податкового кодексу України форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 296.2 і 296.3 цієї статті, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (пункт 293.1. статті 293 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 293.3. статті 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (абзац 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України).

Пунктом 294.2. статті 294 Податкового кодексу України передбачено, що податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

У відповідності до пункту 295.3. статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (пункт 295.4. статті 295 Податкового кодексу України).

Нормами пункту 300.1. статті 300 визначено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до підпунктів 266.1.1 та 266.2.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 вказаного Кодексу визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно підпункту 266.6.1. пункту 266.6. статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Пунктом 266.7 статті 266 Податкового кодексу України встановлено порядок обчислення суми податку.

Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 вказаного Кодексу платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

У разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (підпункту 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 266.9.1. пункту 266.9. статті 266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266.10 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Згідно пункту 287.1. статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У відповідності до пункту 288.3. статті 288 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 288.1.статті 288 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 288.4.статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Приписами пункту 288.7. статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що СОК "АТД "Івано-Франківськнасіння" самостійно визначено суму єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал згідно поданих до контролюючого органу податкових декларацій платника єдиного податку – третьої групи (юридичні особи) від 07.08.2017 року за півріччя 2017 року в розмірі 2952,50 грн. (а.с.25), від 02.11.2017 року за три квартали 2017 року в розмірі 5650,00 грн. (а.с.26-27), від 02.02.2018 року за 2017 рік в розмірі 755,00 грн. (а.с.28-29). Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового зобов`язання з єдиного податку, згідно поданих декларацій, на момент розгляду справи становить 6855,93 грн.

У відповідності до поданих податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 14.02.2017 року (а.с.35), від 23.03.2018 року (а.с.36), від 14.02.2019 року (а.с.37) відповідачем самостійно нараховано річну суму податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника, зокрема, на 2017 рік в розмірі 2867,04 грн. (а.с.35), на 2018 рік в розмірі 3332,93 грн. (а.с.36) та на 2019 рік 3739,10 грн. відповідно (а.с.37). Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно поданих декларацій, на момент розгляду справи становить 6639,78 грн.

Також, СОК "АТД "Івано-Франківськнасіння" подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 10.02.2017 року (а.с.11-12), від 14.02.2018 року (а.с.13-14), від 19.02.2019 року (а.с.15-16), відповідно до яких відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2017 рік в загальному розмірі 126501,00 грн. (а.с.11-12), за 2018 рік в загальному розмірі 126501,00 грн. (а.с.13-14) та за 2019 рік в загальному розмірі 126501,00 грн. (а.с.15-16). Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового зобов`язання з орендної плати на момент розгляду справи згідно вказаних податкових декларацій складає 315915,88 грн.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначене податкове зобов`язання відповідача, зазначене ним в податкових деклараціях є узгодженим з дня подання таких декларацій.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 26.02.2018 року за № 3342/09-19-54-01/03046385, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання, зокрема, по єдиному податку (а.с.21-22), Головним управління ДФС в Івано-Франківській області винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 26.02.2018 року за № 0005495401, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов`язання, погашеного з затримкою за платежем єдиний податок з юридичних осіб в розмірі 555,09 грн. (а.с.30) та від 26.02.2018 року за № 0005505401, яким СОК "АТД "Івано-Франківськнасіння" визначено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов`язання, погашеного з затримкою за платежем єдиний податок з юридичних осіб в розмірі 65,99 грн. (а.с.31); на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 23.07.2018 року за № 11308/09-19-54-01/03046385, яким встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання, зокрема, по єдиному податку (а.с.32-33), контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 23.07.2018 року за № 0018455401, згідно якого визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов`язання, погашеного з затримкою за платежем єдиний податок з юридичних осіб в розмірі 500,00 грн. (а.с.34); на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 23.07.2018 року за № 11308/09-19-54-01/03046385, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання, зокрема, по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а.с.32-33), позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 23.07.2018 року за № 0018445401, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов`язання, погашеного з затримкою за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 200,01 грн. (а.с.38); на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків від 06.09.2017 року за № 7928/09-19-12-08/03046385, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по орендній платі (а.с.17-18), Головним управління ДФС в Івано-Франківській області визначено СОК "АТД "Івано-Франківськнасіння" суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов`язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 1054,18 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 08.09.2017 року за № 0030111208 (а.с.19) та у розмірі 20% грошового зобов`язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 6191,43 грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 08.09.2017 року за № 0030101208 (а.с.20); на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 26.02.2018 року за № 3342/09-19-54-01/03046385, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання, зокрема, по орендній платі (а.с.21-22), позивачем винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 26.02.2018 року за № 0005525401, згідно якого СОК "АТД "Івано-Франківськнасіння" визначено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов`язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 2608,20 грн. (а.с.23) та від 26.02.2018 року за № 0005515401, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов`язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 4922,72 грн. (а.с.24).

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані СОК "АТД "Івано-Франківськнасіння", що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на таких рішеннях (а.с.30, 31, 34, 38, 19, 20, 23, 24).

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з єдиного податку в загальному розмірі 1121,08 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 200,01 грн. та з орендної плати в загальному розмірі 14776,53 грн. є узгодженою.

Згідно пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Судом встановлено, що контролюючим органом нараховано ДП "Інструмент-ІФ" ТОВ "Тиса-3" пеню за несплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 375,99 грн., що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с.31-39).

Судом встановлено, що контролюючим органом нараховано СОК "АТД "Івано-Франківськнасіння" пеню за несплату узгоджених податкових зобов`язань з єдиного податку в розмірі 137,64 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 22,24 грн. та з орендної плати в сумі 246,62 грн., що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника податків, що містяться в матеріалах справи (а.с.40-43).

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Головним управління ДФС в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 10.05.2015 року за № 1591-17, яка 11.05.2017 року отримана СОК "АТД "Івано-Франківськнасіння", що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці податкової вимоги (а.с.39). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання з єдиного податку в загальному розмірі 8114,65 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 6862,03 грн. та з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальному розмірі 330939,03 грн., а всього разом 345915,71 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями платника єдиного податку – третьої групи (юридичні особи) від 07.08.2017 року (а.с.25), від 02.11.2017 року (а.с.26-27), від 02.02.2018 року (а.с.28-29); податковими деклараціями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 14.02.2017 року (а.с.35), від 23.03.2018 року (а.с.36), від 14.02.2019 року (а.с.37); податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 10.02.2017 року (а.с.11-12), від 14.02.2018 року (а.с.13-14), від 19.02.2019 року (а.с.15-16); податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш" від 26.02.2018 року за № 0005495401 (а.с.30), від 26.02.2018 року за № 0005505401 (а.с.31), від 23.07.2018 року за № 0018455401 (а.с.34), від 23.07.2018 року за № 0018445401 (а.с.38), від 08.09.2017 року за № 0030111208 (а.с.19), від 08.09.2017 року за № 0030101208 (а.с.20), від 26.02.2018 року за № 0005525401 (а.с.23), від 26.02.2018 року за № 0005515401 (а.с.24); податковою вимогою форми "Ю" від 10.05.2015 року за № 1591-17 (а.с.39); довідкою про борг від 10.12.2019 року (а.с.10), а також зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.40-43).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в загальній сумі 345915,71 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з СОК "АТД "Івано-Франківськнасіння" податкового боргу в сумі 345915,71 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Агроторговий дім "Івано-Франківськнасіння" (код ЄДРПОУ 03046385, вул. Височана, 1, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400) про стягнення податкового боргу в сумі 345915,71 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Агроторговий дім "Івано-Франківськнасіння" (код ЄДРПОУ 03046385, вул. Височана, 1, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400) в дохід бюджету податковий борг в сумі 345915 (триста сорок п`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) гривень 71 копійку з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.