Рішення № 8779579, 22.10.2008, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

Справа № 22-ц-1931 -Ф/08

Головуючий суду першої інстанції Терентьєв A.M.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Пономаренко А.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді Притуленко О.В.,

суддів Авраміді Т.С.,

Пономаренко А.В.

при секретарі Арутюнян Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосій цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальних збитків, за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 2 липня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ «Крименерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальних збитків, спричинених безобліковим споживанням електричної енергії.

Вимоги позову мотивовані тим, що при перевірках дотримання Правил користування електричної енергії у квартирі АДРЕСА_1, де мешкає відповідачка, працівниками ВАТ «Крименерго» були неодноразово виявлені факти порушення цих Правил - самовільне підключення до електромережі поза засобами обліку електроенергії (лічильник відсутній), про що складені акти про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем та комісією Феодосійського РЕМ нараховані збитки на загальну суму 12801, 96 грн. без урахування ПДВ. Крім того, відповідачка має заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 972, 71 грн.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 2 липня 2008 року у задоволенні позовних вимог ВАТ «Крименерго» було відмовлено.

На вказане судове рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

В якості доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що у матеріалах справи є усі необхідні докази проживання відповідачки за вищенаведеною адресою та безоблікового користування електричною енергією.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін та відповідачки, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ВАТ «Крименерго», суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки даних про те, що відповідачка проживала за вказаною адресою позивачем надано не було, її вина у розкраденні електричної енергієї не доведена.

Між тим, повністю погодитись з таким висновком суду не може погодитись колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до Закону України «Про електроенергетику» споживачі енергії - фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору.

З положень Правил користування електричної енергії для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (далі - Правила) випливає те, що відсутність договору про користування електричною енергією між споживачем та енергопостачальником не знімає зі споживача обов'язків щодо відшкодування заборгованості за спожиту електроенергію та збитків заподіяних енергопостачальнику безобліковим споживанням електроенергії.

Як випливає з матеріалів справи, наймачем квартири АДРЕСА_1 був ОСОБА_4, яким помер ІНФОРМАЦІЯ_1. В якості колишньої дружини з 25 вересня 1987 року у цій квартирі зареєстрована і проживала також ОСОБА_3 (а.с. 51, 54).

З пояснень відповідачки ОСОБА_3, наданих у суді апеляційної інстанції, випливає, що після розлучення з ОСОБА_4, вона стала постійно проживати у вказаній квартирі з вересня 2006 року.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_3 на момент проживання у зазначеній квартирі була споживачем електричної енергії, що відпускається позивачем, в розумінні наведених нормативно-правових актів.

Відповідно до положень пункту 48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно з вимогами пункту 53 Правил, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Судом встановлено, що акти про порушення Правил, які були складені за період з вересня 2006 року по січень 2007 року, а саме - № 115825 від 30 серпня 2006 року (а.е. 14) та № 115417 від 10 жовтня 2006 року (а.с. 16), про безоблікове споживання електричної енергії шляхом самовільного підключення до електромережі поза засобами обліку електроенергії (лічильник відсутній), були складені в присутності відповідачки та підписані трьома представника енергопостачальника. На підставі вказаних актів, комісія Феодосійського РЕМ нарахувала збитки у розмірі 1331, 74 грн. (а.с. 15, 17). Розрахунок завданих енергопостачальнику збитків не оскаржується відповідачкою.

Підстав для визнання вказаних актів недійсними матеріали справи не містять.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу у стягненні збитків в розмірі 1331, 74 грн.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що в акт № 122224 від 12 січня 2007 року містить позначку про відмову споживача від підпису.

Відповідно до положень частини 2 пункту 53 Правил акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника.

Виходячи з того, що цей акт не має трьох підписів працівників енергопостачальника, збитки нараховані за цим актом не підлягають відшкодуванню.

З урахуванням наведеного та того, що відповідачка, на момент проживання у зазначеній квартирі була споживачем електричної енергії, як це було встановлено раніше судом, факти самовільного підключення до електромережі цієї квартири встановленні актами № 115825 від 30 серпня 2006 року та № 115417 від 10 жовтня 2006 року, вона повинна нести обов'язок щодо відшкодування збитків заподіяних енергопостачальнику безобліковим споживанням електроенергії.

Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що вина відповідачки у безобліковому споживанні електричної енергії не доведена, не можна визнати достатньо обґрунтованим.

За таких обставин, сума збитків за актами № 115825 від 30 серпня 2006 року (а.с. 14) та № 115417 від 10 жовтня 2006 року (а.с. 16), завданих енергопостачальнику безобліковим споживанням електричної енергії, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивана.

Положеннями статті 60 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однією з позовних вимог ВАТ «Крименерго» до ОСОБА_3 була вимога щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 972, 71 грн.

Між тим, матеріали справи не містять відомостей про наявність вказаної заборгованості, даних, за який період ця заборгованість виникла.

Відтак, висновки суду у в частині відмови у позові ВАТ «Крименерго» до ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 972, 71 грн. слід визнати правильними.

Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення були порушенні норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 2 липня 2008 року підлягає скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позову ВАТ «Крименерго».

Згідно з вимогами частини 5 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України при ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення без передачі справи на новий розгляд, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1. статті 307, пунктами 3 та 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 2 липня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» на рахунок Феодосійського району електричних мереж (№ 260373011017 у Феодосійському відділенні № 4550 Державного ощадного банку України, МФО 384049, ОКПО 00131400) у відшкодування збитків 1331, 74 грн. та у відшкодування судових витрат 81 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.