Рішення № 87795233, 12.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року Справа № 160/8724/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Піддубцеві О.В.

за участю:

представника позивача Акімова М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування окремих пунктів припису, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2019 р. Приватне акціонерне товариство “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”(надалі – позивач, ПрАТ «ЦГЗК») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (надалі – відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати пункти припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-4197-4-3 від 02.05.2019 р., а саме: пункти №№ 1,2,3,12,14,16,17,18,20,21,24,26,27,29,30,32,33.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України, за результатами якої відповідачем було складено Акт №286/4-10/19 від 22.04.2019 року щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Скориставшись своїм правом, позивач 06.05.2019 р. надав відповідачу свої заперечення до Акту, проте вони не були враховані. На підставі Акту було складено припис №4/4197-4-3 від 02.05.2019 р., яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення у встановлені відповідачем строки. Однак, позивач вважає, що окремі пункти припису №4/4197-4-3 від 02.05.2019 р. не відповідають дійсності, не обґрунтовані та суперечать діючому законодавству України. Всю необхідну інформацію та документи були надані підприємством відповідачу під час перевірки, про усунені порушення було вчасно повідомлено. Пункти припису носять декларативний характер, в Акті перевірки опис порушень відсутній, таким чином позивачу не зрозуміло, що саме слугувало тим порушенням, приписи (пункти приписів) щодо яких складені. З огляду на зазначене вважає пункти припису №4-4197-4-3 від 02.05.2019 р. №№ 1,2,3,12,14,15,16,17,18,20,21,24,26,27,29,30,32,33 такими, що суперечать приписам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», незаконними, необґрунтованими, неправомірними та такими, що винесені з порушенням діючого законодавства України, а тому вбачає усіх підстав для їх скасування.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/8724/19 передані судді Віхровій В.С. 10.09.2019 р.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 р. справу №160/8724/19 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з призначенням першого судового засідання на 02.10.2019 р. о 10:00 год.

У підготовче судове засідання відповідач не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику осіб до судового засідання розгляд справи відкладено до 10:00 год. 23.10.2019 р.

10.10.2019 р. через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову, вважає позов необґрунтованим, оскільки при проведенні перевірки були виявлені чисельні порушення підприємством вимог природоохоронного законодавства. На виконання вимог закону Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в межах повноважень складено припис про усунення порушень, пункти якого відповідають виявленим порушенням, містять конкретні на них вказівки, відповідають встановленій законодавством формі, тому підстави для їх скасування відсутні.

У підготовче судове засідання 23.10.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів, яке було судом задоволено, наступне підготовче судове засідання призначено на 18.11.2019 р. о 12:20 год.

12.11.2019 р. через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач підтримує вимоги позову та вказує про безпідставні висновки, викладені у відзиві та які не були зроблені під час перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №160/8724/19 на 30 днів.

У підготовче судове засідання 18.11.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Для ознайомлення представником відповідача з відповіддю на відзив на позовну заяву, розгляд справи відкладено до 11:40 год. 02.12.2019 р.

У підготовче судове засідання 02.12.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, згідно яких наголошує на наявність порушень, детальний опис яких викладений в розділі «VI ОПИС виявлених порушень», на виконання яких складені спірні пункти припису.

Також представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, яке було судом задоволено, провадження у справі було зупинено до 18.12.2019 р., про що постановлена ухвала від 02.12.2019 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 р. провадження у справі було поновлено.

У підготовче судове засідання 18.12.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представником відповідача подані додаткові письмові пояснення по справі.

Представником надані пояснення по суті спору.

За наслідками судового засідання суд зобов`язав представників сторін надати пояснення стосовно окремого пункту припису у наступне судове засідання.

Провадження у справі було зупинено до 20.01.2020 р.

27.12.2019 р. представником позивача було подане клопотання про долучення додаткових доказів по справі з додатками.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 р. провадження у справі було поновлено.

У підготовче судове засідання 20.01.2020 р. відповідач не прибув, надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 12.02.2020 р. об 11:00 год.

У судове засідання представник відповідача не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник позивача у судовому засіданні проти розгляду справи без участі представника відповідача не заперечила, вимоги позову підтримала, просила їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши наявні докази, заслухавши пояснення представника позивача, яка прибула до судового засідання, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, визначена в статті 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

Так, до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів і діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 312 від 11.08.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, затверджено Положення про територіальні органи Держекоінспекції.

У період з 09.04.2019 р. по 22.04.2019 р. на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 04.04.2019 р. №424-п та направлення на проведення планової перевірки № 4-3236-4-3 від 04.04.2019 р., посадовими особами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України ПрАТ «ЦГЗК» (код ЄДРПОУ 00190977).

За результатами проведеної планової перевірки було складено Акт №286/4-10/19 від 22.04.2019 р. щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (надалі – Акт перевірки), яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства України, опис яких наведено у розділі IV Акту.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач 06.05.2019 р. надав заперечення на Акт перевірки, які не були враховані відповідачем.

На підставі Акту перевірки 02.05.2019 р. відповідачем складено припис №4/4197-4-3, яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення у встановлені строки, зокрема (ті що звернені до оскарження):

Пункт 1 припису: при здійсненні виробничої діяльності підприємства дотримуватись проектних рішень та висновку державної екологічної експертизи, терміном виконання - 02.05.2019 р. відповідно до ст.ст. 3, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

Пункт 2 припису: виробничу діяльність підприємства здійснювати за наявності висновку оцінки впливу довкілля, терміном виконання - 02.05.2019 р., відповідно до ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;

Пункту 3 припису: при здійсненні виробничої діяльності підприємства дотримуватись вимог висновку з оцінки впливу на довкілля, терміном виконання - 02.05.2019 р., відповідно до ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;

Пункт 12 припису: забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку і повному обсязі відповідно з вимогами законодавства, терміном виконання - 20.08.2019 р. відповідно до ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст.24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

Пункт 14 припису: водокористування та водовідведення здійснювати у відповідності до вимог діючого законодавства, терміном виконання - 02.05.2019 р., відповідно до ст. 44,70, 96, 105 Водного кодексу України, ст.35 Закону України «Про охорону земель», ст.164 Земельного кодексу України;

Пункт 16 припису: виконувати умови надання Дозволу на спеціальне водокористування, терміном виконання - 02.05.2019 р., відповідно до ст. 44 Водного кодексу України;

Пункт 17 припису: не допускати забір та використання підземних вод без дозволу на спецводокористування, терміном виконання - 02.05.2019 р., відповідно до ст. ст. 44, 49 Водного Кодексу України;

Пункт 18 припису: виконувати заходи з метою попередження забруднення підземних вод внаслідок виробничої діяльності підприємства, терміном виконання - 01.06.2019 р., відповідно до ст. ст. 17, 24, 32 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 70, 71, 105 Водного Кодексу України, ст. ст. 96, 164 Земельного Кодексу України, ст. ст. 35, 45, 46 Закону України «Про охорону земель»;

Пункт 20 припису: забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства, терміном виконання - 01.06.2019 р., відповідно до ст. ст. 44, 70, 71, 95, 96, 98, 105 Водного Кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель» та ст. 164 Земельного Кодексу України;

Пункт 21 припису: здійснювати контроль за якістю та кількістю стічних (зливових) вод терміном виконання - 01.06.2019 р., відповідно до ст. 44 Водного Кодексу України;

Пункт 24 припису: здійснювати постійний контроль за станом та впливом промислового майданчика на ґрунти та підземні водоносні горизонти, налагодити роботу режимної мережі спостережувальних свердловин, терміном виконання - 02.05.2019 р., відповідно до ст. ст. 44, 96, 105 Водного Кодексу України «Про охорону земель», ст. 164 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

Пункт 26 припису: операції у сфері поводження з відходами здійснювати у відповідності до вимог екологічної безпеки, терміном виконання - 02.05.2019 р., відповідно до ст. ст. 17, 31, 32, 33, 34 Закону України «Про відходи», ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

Пункт 27 припису: укласти договори щодо утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів у відповідності до вимог законодавства, терміном виконання - 01.06.2019 р., відповідно до ст. ст. 17, 32, 33, 34 Закону України «Про відходи»;

Пункт 29 припису: забезпечити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів, терміном виконання - 01.06.2019 р., відповідно до ст. 105 Водного Кодексу України та ст. ст. 17, 29, 33 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

Пункт 30 припису: вжити заходи для максимальної утилізації відходів, терміном виконання - 20.05.2019 р., відповідно до ст. 17, 33 Закону України «Про відходи»;

Пункт 32 припису: вжити достатні заходи з охорони земель, терміном виконання - 20.05.2019 р., відповідно до ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 164 Земельного Кодексу України, ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», ст. ст. 44, 105 Водного Кодексу України;

Пункт 33 припису: надати на розгляд до Державної екологічної у Дніпропетровській області інспекції інформацію та копії документів, які розглядаються в ході інспекційної перевірки в повному обсязі, терміном виконання - 20.05.2019 р., відповідно до ст. ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Перевіряючи пункти припису, які звернені до оскарження, на предмет їх відповідності закону, суд виходить з системного дослідження підстав їх виникнення, що полягають у з`ясуванні суті порушень, що ним передували.

Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю)

Абзацом 2 та 3 статті 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” встановлено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачені підстави для здійснення позапланових заходів.

Однією з підстав для проведення позапланового заходу є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Окрім того, згідно частин 7 та 8 статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис – це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідно до частини 9 статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Оскільки вказаною нормою передбачена відповідальність за невиконання припису контролюючого органу, то суд зазначає, що припис, який надається підприємству до виконання, має містити чітку вказівку на дії, які суб`єкт господарювання повинен вчинити для усунення порушень.

Тобто, припис не може бути декларативним, посилатися на загальні норми законодавства, яких підприємство повинно дотримуватися повсякчасно протягом всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу.

Судом встановлено, що ПРАТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» здійснює діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №565045 від 01.04.2011 та статуту (нова редакція), зареєстрованого 08.04.2015 за №12271050068000152.

Підприємство було зареєстровано в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) з присвоєнням ідентифікаційного коду 00190977.

ПрАТ «ЦГЗК» спеціалізується на видобутку та переробці руди та виробництві сировини для металургійної промисловості - залізорудного концентрату і обкотишів. Проектна виробнича потужність підприємства на рік становить 6900 тис.т залізорудного концентрату, 2400 тис.т обкотишів, 7000 тис.т видобуток руди (Глеюватський кар`єр) та 1600 тис.т видобуток руди (ш. Орджонікідзе).

Стосовно спірних пунктів припису суд зазначає наступне.

П.1 припису: при здійсненні виробничої діяльності підприємства дотримуватись проектних рішень та висновку державної екологічної експертизи.

Так, під час перевірки встановлено, що ПРАТ «ЦГЗК» не виконуються проектні рішення та вимоги висновку державної екологічної експертизи від 13.12.2017 № 7-03/12-30118/10-17, ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 3, 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

В Глеюватському кар`єрі гірничі роботи здійснюються на підставі робочого проекту «Розкриття та розробка глибоких горизонтів Глеюватського кар`єру (ІV-та черга поглиблення)» розробленого ДП «ДПІ «Кривбаспроект» у 2013 році з розділом ОВНС на який отримано позитивний висновок державної екологічної експертизи від 13.12.2017 № 7-03/12- 30118/10-17 виданий Міністерством екології та природних ресурсів України. Згідно вищезазначеного проекту передбачені природоохоронні заходи:

регулярний полив автомобільних доріг кар`єру з метою зниження пилоутворення, під час проведення перевірки фактично встановлено надмірне пиління автомобільних доріг кар 'еру, у зв`язку з великою відстанню між водоливами на території кар`єру № 1 (відм. -302,0м та +60,0 м),

не допускати зберігання відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах, а також організація спеціально відведених місць та відповідно обладнаних місць для тимчасового зберігання кожного окремого виду небезпечних відходів згідно з їх характеристикою небезпеки відповідно до вимог діючих санітарно- гігієнічних норм і правил, а саме фактично встановлено на території Глеюватського кар`єру на відм. +90м обладнані майданчики для ремонту екскаваторів № 1 та № 2 на яких здійснюється порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання та зберігання тари забрудненої нафтопродуктами, відпрацьовані індустріальні масла та ПММ, промаслене ганчір`я, брухт чорних металів, тощо,

недопущення використання техніки з підтіканням ПММ, а саме фактично встановлено експлуатація залізничного транспорту в несправному стані, що здійснює перевезення сировини (гірничої маси) з протіканням ПММ, про що свідчить замаслений залізничний баласт на верхніх уступах Глеюватського кар`єру та в цілому по території підприємства.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Вказаний пункт припису носить декларативний характер та посилається на загальні норми природоохоронного законодавства.

Так, стаття 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає основні принципи охорони навколишнього природного середовища, а ст.51 цього Закону визначає екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об`єктів.

Однак, відповідач у п.1 Припису не вказує на конкретні порушення Позивачем норм ст. 51 вказаного Закону, які необхідно усунути до 02.05.209 р.

Експлуатація Глеюватського кар`єру здійснюється на підставі Акту про надання гірничого відводу від 13.12.2016 № 3148, виданого Держгірпромнаглядом України, та Спеціального дозволу на користування надрами від 11.04.2001 № 2438, строком дії до 11.04.2030, який видано Держгеонадрами України та погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області – екологічна картка від 30.09.2010 № 223 та Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду - погодження №1/03-07.12/7205 від 06.10.2010 р.

В екологічній картці № 223 встановлені умови на експлуатацію родовища залізистих кварцитів:

розробка проекту експлуатації з послідуючою рекультивацією кар`єру з розділом ОВНС та проведення державної екологічної експертизи проектної документації;

виконання радіаційно-гігієнічної оцінки родовища, споруд та обладнання – надано звіт про проведення робіт «Радіаційно-гігієнічна оцінка родовищ Велика Глеюватка, Петрівське, поля шахти Гігант-Глибока ПРАТ «ЦГЗК» м. Кривий Ріг» виконаний у 2016 році ТОВ «ІНДУСТРІАЛ СОЮЗ»;

постійного дотримання вимог природоохоронного законодавства.

В Глеюватському кар`єрі гірничі роботи здійснюються на підставі робочого проекту «Розкриття та розробка глибоких горизонтів Глеюватського кар`єру (ІV-та черга поглиблення)», розробленого ДП «ДПІ «Кривбаспроект» у 2013 році, з розділом «Оцінка впливу на навколишню середу», на який отримано позитивний висновок державної екологічної експертизи від 13.12.2017 № 7-03/12-30118/10-17, виданий Міністерством екології та природних ресурсів України.

Згідно вищезазначеного проекту передбачено в якості природоохоронного заходу регулярний полив автомобільних доріг кар`єру з метою зниження пилоутворення.

Відповідні документи було надано відповідачу під час проведення планової перевірки, що в ході судового розгляду справи не спростовувалося.

Копії вказаної документації також долучені до матеріалів справи.

Пункт 2 припису: виробничу діяльність підприємства здійснювати за наявності висновку оцінки впливу довкілля.

Так, під час перевірки встановлено, що проект «Виконання гірничотехнічної рекультивації з наступним будівництвом зовнішнього відвалу на площі відпрацьованого кар`єру № 2 розкривними породами Глеюватського кар`єру і відходами 4-го класу безпеки (малонебезпечні)» реалізується без висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Цей пункт припису Державної екологічної інспекції не містить конкретних даних щодо якої виробничої діяльності позивача встановлено порушення.

18 грудня 2017 року в Україні набув чинності Закон України «Про оцінку впливу на довкілля». Закон встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

За умовами статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 2 ст.16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручання у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

У 2014 році позивачем замовлено та ДП ДПІ «Кривбаспроект» виконано проект «Виконання гірничотехнічної рекультивації з наступним будівництвом зовнішнього відвалу на площі відпрацьованого кар`єру №2 розкривними породами Глеюватського кар`єру і відходами 4 класу безпеки (мало безпечні) ПрАТ «ЦГЗК»» з розділом Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС).

29.02.2015 року ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» видало позитивний експертний звіт №00-1225-14/ПБ щодо розгляду проектної документації на вищевказаний проект. За результатами розгляду проектної документації було встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарно і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку.

06.03.2015 року Криворізьким гірничопромисловим територіальним управлінням Держпромнагляду України листом № 12-15/459 проект було погоджено.

З моменту отримання позитивного висновку експертного оцінювання ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА», змін до вищезазначеного проекту не вносились.

Під час судового розгляду справи встановлено, що діяльність позивача по роботам згідно проекту виконання гірничотехнічної рекультивації з наступним будівництвом зовнішнього відвалу на площі відпрацьованого кар`єру №2 розкривними породами Глеюватського кар`єру і відходами 4-го класу безпеки (малонебезпечні) в розумінні Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не є планованою, адже здійснюється фактично і на підставі документів дозвільного характеру виданими до набрання чинності Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не знайшли свого правового підтвердження.

В свою чергу під час судового розгляду справи відповідачем не було доведено ненадання та/або відсутність документації щодо правомірності гірничотехнічної рекультивації з наступним будівництвом зовнішнього відвалу на площі відпрацьованого кар`єру №2 розкривними породами Глеюватського кар`єру і відходами 4 класу безпеки (мало небезпечні).

Пункту 3 припису: при здійсненні виробничої діяльності підприємства дотримуватись вимог висновку з оцінки впливу на довкілля.

Так, під час перевірки було встановлено, що позивачем отримано висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з реконструкції обпалювальної машини ОК-324 з встановленням додаткового обладнання на території ПРАТ «ЦГЗК» в м. Кривий Ріг від 08.02.2019 р.№7-03/12-2018811375/1, згідно якого на території проммайданчика №1 (фабрики огрудкування) внаслідок реконструкції обпалювальної машини ОК-324 передбачається встановлення додаткового обладнання без руйнування існуючого обладнання. Позивачем виконуються будівельні роботи, на які встановлюються екологічні умови провадження планової діяльності згідно Висновку з оцінки впливу на довкілля, одним з пунктів якого є забезпечення належного зберігання та складування відходів під час виконання будівельних робіт. В ході перевірки було встановлено факт засмічення земельної ділянки, а саме на ґрунтовій поверхні вздовж дороги з північної сторони корпусу огрудкування фабрики розміщувались будівельні відходи, що є порушенням частини 6 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Дане порушення пов`язане з порушенням, яке відображене в п. 31 припису: ліквідувати засмічення відходами.

Про усунення вказаних порушень позивачем було повідомлено відповідача під час перевірки листом від 18.04.2019 р. за вих.№2010/42 з фото фіксацією усунення порушення.

Проте, у Акті перевірки та у відповідь на заперечення до Акту перевірки відповідачем не про усунення порушень не вказано. Відтак суд дійшов висновку, що лист про усунення порушень відповідачем належним чином не було розглянуто.

Під час судового розгляду справи відповідачем факту усунення порушень не спростовувалося.

П.12 Припису: забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку і повному обсязі відповідно з вимогами законодавства.

Опис порушення в Акті перевірки відсутній.

Згідно додаткових пояснень, наданих під час судового засідання, представником відповідача надано обґрунтування даного пункту припису, згідно якого вважає, що позивач зобов`язаний подавати звітність за формою №2-ТП (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря» з урахуванням всіх джерел викидів.

Проте, суд звертає увагу такі висновки не були покладені в основу при винесенні припису, оскільки не зазначені у Акті перевірки, тому суд не може прийняти як належні та допустимі докази пояснення в обґрунтування правомірності даного пункту припису. Крім того, відповідачем викладено даний пункт припису без зазначення чітких своїх позиції, з яких можливо зрозуміти які дії необхідні для їх усунення.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст.1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює виключно Податковий кодекс України.

Податковим кодексом України визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п.41.1 ст.41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України, платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Пунктом «л» пп.4.2 п.4 Положення про Державну екологічну інспекцію України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 04.11.2011 №429, визначено вичерпний перелік повноважень Держекоінспекції України щодо здійснення державного нагляду за додержанням підприємствами вимог законодавства про поводження з відходами.

Таким чином, перевірка достовірності відображення платником екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, а також контроль за повнотою та правильністю нарахування та сплати екологічного податку не відноситься до компетенції Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Пункт 14 припису: водокористування та водовідведення здійснювати у відповідності до вимог діючого законодавства.

Вказаний пункт припису носить декларативний характер та посилається на загальні норми природоохоронного законодавства. Відповідач у п.14 Припису не вказує на конкретне порушення яке не відповідає нормам Закону, та яке необхідно усунути. З огляду на що суд зазначає, що даний пункт припису є протиправним.

П.16 Припису: виконувати умови надання Дозволу на спеціальне водокористування.

Державна статзвітність по формі 2-ТП (водгосп) ведеться не в повному обсязі - у звітах не заповнено 4 рядок таблиці 3 - відсутні відомості щодо річного ліміту забору води 3 водних об`єктів. До того ж, виявлено недостовірність поданих даних, а саме: статзвітності вказано фактично використано води з Карачунівського водосховища обсягом 2,6753 млн.куб.м, а в «Індивідуальних балансових нормах...» в таблиці додатку 1 зазначено, що в 2016 році використано води -2,707 млн.куб.м

При перевірці державної статзвітності по формі 2-ТП (водгосп) виявлено, що ліміт використання питної води із мереж ДП «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» в 2016, 2017 роках не дотримано, а саме: в 2016 році фактично використано 62,1 тис. м3, при погоджених 45,7 тис. м3, в 2017 році фактично використано 64,4 тис. м3, при погоджених 52,4 тис. м3.

При обстеженні території підприємства встановлено порушення правил експлуатації водогосподарських споруд: на території майданчика для ремонту технологічного обладнання фільтрації № 2 збагачувальної фабрики виявлено пошкодження трубопроводу подачі технічної води; на території майданчика для ремонту електрообладнання і сепараторів збагачувальної фабрики не організовано систему водовідведення від рукомийнику (госпобутові стічні води скидаються на рельєф місцевості асфальтно-бетонне покриття); на території дільниці обпалу обкотишів фабрики огрудкування порушена герметичність камери сальникового ущільнення підвищуючого насосу № 104 (К100-65-250); на території дільниці обпалу обкотишів фабрики огрудкування порушена герметичність камери сальникового ущільнення насосу № 197 (5Гр-8); на території вузла перевантаження конвеєрів ПУ-7 фабрики огрудкування порушена герметичність камери сальникового ущільнення насосу № 2 (5Гр- 8); на території корпусу класифікації дробильної фабрики виявлено порушення герметичності забірного клапану дренажного насосу № 5ГР8; на території корпусу ПУ1 дробильної фабрики виявлено порушення герметичності трубопроводу підвищуючого насосу № 260; на території шахти Орджонікідзе не організовано систему водовідведення від рукомийнику (госпобутові стічні води скидаються на рельєф місцевості асфальтно-бетонне покриття); на території гірничо-транспортного цеху №1 виявлено протікання води на рамі вводу №1 біля будівлі АБК; на території екіпірувального пункту «Адмінцентр» ЦЗТ УЗДТ засмічена система зливової каналізації.

Вказане, на думку перевіряючих, свідчить про порушення вимог ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 24. 25, 44 Водного кодексу України.

Вказаним пунктом припису не зазначені факти порушення підприємством умов Дозволу на спеціальне водокористування.

Пункт припису носить декларативний характер та посилається на загальні норми природоохоронного законодавства.

Норма права, якими відповідач приписує виконувати умови надання дозволу на спеціальне водокористування, а саме стаття 44 Водного кодексу України має загальний характер та визначає обов`язки водокористувачів, зокрема і дотримуватись умов дозволу на спеціальне водокористування.

При цьому, припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких позивач повинен дотримуватися повсякчасно протягом всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу.

Як вбачається з оскаржуваного припису, ним покладено на позивача обов`язок щодо дотримання загальним норм, а саме: статті 44 Водного кодексу України. Зазначена норма права встановлює обов`язок суб`єкта господарювання дотримуватися вимог спеціального водокористування.

Вказане свідчить про неприпустимість винесення припису з вказівкою на дотримання загальних норм чинного законодавства, що в свою чергу призведе до втручання у господарську діяльність підприємства та створить підстави для постійних позапланових перевірок останнього.

Натомість, Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА Позивачу видано дозвіл №00898 на спеціальне водокористування, строком дії з 11.05.2017 р. до 11.11.2020 р. на підставі якого позивач здійснює скид шахтних вод через ДПП «Кривбаспромводопостачання» в б. Свистуново ДП «Кривбасшахтозакриття», використовує кар`єрну воду та здійснює забір води з Карачунівського водосховища.

Умовами Дозволу на спецводокористування №00898, отриманого 11.05.2017 р. передбачено:

1. Виконувати обов`язки водокористувачів відповідно до ст. 44 Водного кодексу України;

2. Виконувати заходи передбачені п.15 «ходатайства» та заходи, відповідно до завдань та заходів Дніпропетровської обласної комплексної програми (стратегії) екологічної безпеки та запобіганню змінам клімату на 2016-2025 роки, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 21.10.2015 року №680-34/V у встановлені терміни;

3. У разі зміни технології виробництва або коливання обсягів виробництва більш ніж на 20%, проведення організаційно-технічний заходів по раціональному використанню водних ресурсів відкоригувати питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення;

4. Щорічно надавати до Департаменту звіт по формі №2-ТП (водгосп);

5. Надати до Департаменту підтвердження щодо пролонгації дії договорів на водопостачання та відведення в межах строку дії дозволів.

Судом не встановлено не виконання позивачем умово Дозволу на спецводокористування № 00898 ПРАТ «ЦГЗК» на час проведення перевірки, тому у відповідача не було жодних правових підстав для винесення даного пункту припису.

П.17 Припису: не допускати забір та використання підземних вод без дозволу на спецводокористування.

Зазначений пункт припису носить декларативний характер, в Акті перевірки опис порушення відсутній.

Судом встановлено, що у спірний період позивач здійснював спецводокористування на підставі дозволу №00662 від 01.05.2016 р., наявність якого у ПРАТ «ЦГЗК» підтверджена, випадки не виконання його умов не встановлені.

Крім того, позивач здійснює не забір та використання підземних вод, а їх відкачку з метою гідрозахисту.

В Акті перевірки відповідачем зазначається про даний дозвіл на сторінці 9.

П.20 Припису: забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства.

П.21 припису: здійснювати контроль за якістю та кількістю стічних (зливових) вод.

Зазначені пункти припису носить декларативний характер, в акті перевірки опис порушення відсутній.

Приписами не зазначені факти порушення підприємством щодо відсутності контролю за якістю та кількістю стічних (зливових) вод.

Щодо здійснення контролю за якістю та кількістю (зливових) вод під час перевірки відповідачу повідомлено, що комбінатом розроблений план-графік контролю відбору проб води на 2018 р. (на 2017 р. було розроблено аналогічний графік).

Згідно даного графіку (п.п. 4-7) відомчою спеціалізованою санітарно-екологічною лабораторією комбінату (свідоцтво про атестацію №ПЄ 0139/2015 від 17.12.2015 р. чинне до 31.12.2018 р.) з періодичністю 1 раз в квартал гравіметричним методом виконується експрес-аналіз на два показника: завислі речовини, нафтопродукти.

Місця відбору проб згідно графіку:

- УЗТ станція екіпіровки;

- насосна станція промстоків локомотивного депо УЗТ, після очисних споруд (протоколів виміру по даному підпункту не має);

- лівстоки «автоцех»;

- лівстоки «гірничо-транспортний цех №1».

Вказане свідчить про здійснення позивачем контролю за якістю та кількістю стічних (зливових) вод здійснюється у відповідності вимог чинного законодавства.

П.18 припису: виконувати заходи з метою попередження забруднення підземних вод внаслідок виробничої діяльності підприємства.

П.24 Припису: здійснювати постійний контроль за станом та впливом промислового майданчика на ґрунти та підземні водоносні горизонти, налагодити роботу режимної мережі спостережувальних свердловин.

Зазначений пункт припису носить декларативний характер, в акті перевірки опис порушення відсутній.

В додаткових поясненнях відповідачем робиться виклад обставин, які під час перевірки досліджені не були. А саме вказано, що спостережувальні свердловини №№1534, 1535, 1815, 1519, 1406 знаходяться у незадовільному стані, №№1490, 1405, 1461, 1455, 1485, 1462, 1646 ліквідовані, підприємство не здійснює достатній контроль за станом та впливом промислового майданчика на ґрунти та підземні водоносні горизонти.

Суд критично відноситься до обґрунтування порушень, які не були покладені в основу при винесенні спірного пункту припису.

Судом встановлено наявність дозволу на спец водокористування у ПРАТ «ЦГЗК», умови його невиконання не встановлені.

Крім того, судом встановлено, що в 2000 році Державною Криворізькою геолого-гідрогеологічною партією була передана на баланс позивача гідроспостережувальна мережа у кількості 165 гідроспостережувальних свердловин, які розташовані на його території.

Згідно звіту Криворізької геолого-гідрогеологічної партії за 1991-2000 роки: «Спостережувальні свердловини на досліджуваній території мають відносно рівномірне розповсюдження по площі з урахуванням геоморфологічних та гідрогеологічних особливостей територій та приуроченість їх до джерел техногенного навантаження, що дозволяє достеменно оконтурити межі розповсюдження даного водоносного горизонту, виділити підтоплені та забруднені ділянки, визначити умови формування режиму спостережувального горизонту як по площі, так і в часі».

У зв`язку з забудовою територій (на яких знаходились гідроспостережувальні свердловини) приватними будівлями та підприємствами, розширенням кладовищ та інше, декілька свердловин були знищені та списані протягом 2014-2017 рр.

Станом на 01.01.2019 р. гідроспостережувальна мережа ПрАТ «ЦГЗК» нараховує 160 свердловин.

Кожного року ДП «Укрчорметгеологія» згідно договорів виконує ремонтно-відновлювальні роботи по мережіспостережних свердловин на території ПРАТ «ЦГЗК» та перебурює свердловин, які відновити неможливо. Ці роботи здійснювалися на підставі договорів: №974-11-04 від 30.05.2014 р., №641-11-04 від 02.06.2015 р., №766-11-04 від 21.07.2016 р., №1474-11-04 від 25.09.2017 р., №1271-11-04 від 23.07.2018 р. У 2019 році планується виконати перебур ще 10 спостережувальних свердловин, які вийшли з ладу або стан яких не є задовільним.

За станом та впливом промислового майданчика на підземні водоносні горизонти здійснюється постійний контроль згідно «Инструкции по гидрогеологическому и инженерно-геологическому обслуживанию горнодобывающих предприятий» (1983р.), а саме:

п. 5.2.5 – «периодически (не реже одного раза в квартал) должен производиться отбор проб на сокращенный химический анализ» - відбір проб проводиться поквартально на скорочений та повний хімічні аналізи;

п. 5.3.4 – «замеры уровней по скважинам должны проводиться не реже 1-3 раза в месяц, а на промплощадках – не реже одного раза в 10 дней» - на промислових майданчиках вимір рівня води у гідроспостережувальних свердловинах проводиться подекадно, на решті території - один раз на місяць;

п. 5.3.5 – «Из наблюдательных скважин режимной сети отбираются пробы на сокращенный и специальные химические анализы» - виконується;

п. 5.3.6 – «На полный химический анализ проб воды отбираются не реже одного раза в квартал» - виконується.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати правомірним п.24 припису.

П.26 припису: операції у сфері поводження з відходами здійснювати у відповідності до вимог екологічної безпеки.

П.27 припису: укласти договори щодо утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів у відповідності до вимог законодавства.

Під час перевірки встановлено, що території структурних підрозділів ПРАТ «ЦГЗК» обладнані твердим покриттям, але зливові поверхні місцями зруйновані, збирання зливових вод не організовано в повному обсязі. Одночасно з тим, промділянки розташовані в зоні впливу потенційних забруднювачів навколишнього середовища (джерела викидів, місця зберігання відходів, рух транспорту та здійснення робіт з розвантажування (навантажування) сировини, продукції та відходів виробництва тощо). Зазначені факти свідчать про негативний вплив промділянок на стан вод, не вжиття достатніх заходів з охорони вод на підприємстві та не запроваджені достатніх заходів із запобігання забруднення водних об`єктів стічними (зливовими, сніговими) водами, що відводяться з її території.Реєстрові картки ОУВ розроблені на всі види відходів, які утворюються при діяльності підприємства. ПРАТ «ЦГЗК» направлено лист до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА для внесення змін до реєстрових карт та реєстру об`єктів утворення від 18.02.2019 № 864/42, на даний час зміни ще не внесені

Останні зміни до паспортів МВВ були внесені Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА від 26.04.2017 № 3-3093/0/261-17. За 2017-2018 роки зміни до паспортів МВВ не внесенні

Договір ПрАТ «ЦГЗК» на передачу відходів з ТОВ «НПП «КОР-МЕТ» № 700-42-04 від 26.04.2017 з терміном дії до 31.01.2018 на передачу відходів 1-1V класу небезпеки. Ліцензія на збирання, перевезення, зберігання від 22.01.2015 № 8 з необмеженим терміном дії. Проте слід зазначити, що операції оброблення, видалення, утилізації, знешкодження небезпечних відходів у ліцензії ТОВ «НПП «КОР-МЕТ» відсутні. Зважаючи на вищевикладене ПрАТ «ЦГЗК» не може передавати відходи підприємству, що не має відповідної ліцензії, таким чином підприємством не забезпечується вимоги щодо видалення відходів екологічно безпечними методами. Акти виконаних робіт в наявності. Інформація щодо остаточного місця видалення відходів на розгляд не надана.

На території Глеюватського кар`єру встановлене порушення вимог щодо поводження з відxодами під час їх збирання та зберігання, а саме на відм 90м обладнані майданчики для ремонту екскаваторів № 1 та № 2 на яких розміщують відходи ІІІ-ІV класу небезпеки (тара забруднене нафтопродуктами, відпрацьовані індустріальні масла та ПММ, промаслене ганчір`я, брухт чорню металів, тощо) в несанкціонованих місцях при твердому покритті.

На територіях збагачувальної фабрики (ремонтного майданчика № 3, біля майданчика для ремонту технічного обладнання № 1, складу концентрату, майданчика для ремонту технологічного обладнання фільтрації № 2, майданчика для ремонту та зберігання великогабаритних вузлів та ТМЦ), фабрики огрудкування (дільниці готової продукції), дробильної фабрики (корпусу сухої магнітної сепарації, ремонтного майданчику 1-11 стадії дроблення відм. 0 м, корпусу приводних станцій конвеєрів К-1, К-2), шахти Орджонікідзе, гірничо- транспортного цеху № 1 (на майданчику перезміни в кар`єрі, служби експлуатації, ремонтної майстерні, колони технологічного автотранспорту, колони технологічного автотранспорту № 2, дільниці експлуатації системи контролю завантаження та палива, виробничої бульдозерної дільниці), цех шламового господарства (в контейнерах, що розташовані на територіях ПНС № 1 та ремонтного цеху), УЗДТ (в контейнерах, що розташовані на території ЦТТ екіпірувального пункту ст.«Прикар`єрна», біля будівлі АСУТП та на території ЦЗТ екіпірувального пункту «Адмінцентр»), ЦТЕЗ (в контейнері, що розташований на території НС оборотного водопостачання) встановлено факти сумісного зберігання відходів різного морфологічного стану

В ході перевірки встановлені факти засмічення земельної ділянки, а саме на грунтовій поверхні вздовж дороги з північної сторони корпусу огрудкування фабрики огрудкування ПРАТ «ЦГЗК» (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50066) без відповідних дозволів розміщуються будівельні відходи

Вказане, на думку відповідача, свідчить про порушення вимог ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 164 Земельного кодексу України, ст.ст. 17, 27, 33 Закону України «Про відходи», ст.ст. 44, 70, 96, 105 Водного кодексу України, ст. ст. 20, 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачем укладено договір з підрядною організацією на передачу відходів на зберігання, оброблення та утилізацію.

Згідно умов договору №700-42-04 від 26.04.2017 р. між ТОВ «НПП «КОР-МЕТ» та ПрАТ «ЦГЗК» (мовою оригіналу):

п.3.1. «Исполнитель обязуется: Осуществлять сбор перевозку и хранение отходов Заказчика с обязательной последующей передачей отходов Заказчика на утилизацию либо удаление отходов сторонним организациям согласно договоров», передбачена передача відходів на зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження чи захоронення відходів.

У Актах надання послуг ТОВ «НПП «КОР-МЕТ» у найменуванні робіт, послуг, вказує подальше поводження з відходами, які отримано від ПРАТ «ЦГЗК», що підтверджує виконання вимог щодо видалення відходів, екологічно безпечними методами.

Окрім того, станом на 01.04.2019 р. підприємство здійснює передачу відходів І-ІV класу небезпеки ТОВ «НВК «Укрекопром» згідно договору від 21.02.2019 № 328-42-04 терміном дії до 31.01.2020 р.

ТОВ «НВК «Укрекопром» має ліцензію на збирання, зберігання, оброблення, видалення, утилізацію, знешкодження небезпечних відходів від 06.09.2016 № 327 з необмеженим терміном дії.

Вказані документи були надані під час перевірки, отже правових підстав для винесення пунктів 26, 27 припису судом не встановлено.

П.29 припису: забезпечити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів.

У Акті перевірки опис такого порушення відсутній.

Судом встановлено, що на ПрАТ «ЦГЗК» виконується моніторинг місць видалення відходів (атмосферне повітря, поверхнева та підземна вода, ґрунти) згідно укладеного договору № 412-42-04 від 04.03.2019 р. з ТОВ «НДП «Екоексперт» з залученням субпідрядних організацій.

Згідно договору та вимог Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації моніторинг місць видалення відходів виконується щоквартально. Акредитованою санітарно-екологічною лабораторією ПРАТ «ЦГЗК» виконується моніторинг підземної та поверхневої води, атмосферного повітря, щоквартально/щомісячно (згідно встановлених вимог у паспорті на місця видалення відходів).

У місцях тимчасового зберігання відходів (в структурних підрозділах), 1 раз на рік проводяться дослідження ґрунтів на наявність важких металів (у місцях тимчасового зберігання відходів 1,2,3,4 класу небезпеки) згідно укладеного договору № 117-42-04 від 22.01.2019 р. з ТОВ «НДП «Екоексперт» з залученням субпідрядних організацій.

Окрім того, у місцях тимчасового зберігання відходів виконуються виміри атмосферного повітря акредитованою санітарно-екологічною лабораторією ПРАТ «ЦГЗК» 2 рази на рік, згідно розробленого графіку.

Відповідні протоколи є в наявності у ПРАТ «ЦГЗК».

Проте, доказів запиту відповідачем таких документів відповідачем до суду не надано.

Отже, п.29 припису є таким, що винесений протиправно.

П.30 припису: вжити заходи для максимальної утилізації відходів.

П.32 припису: вжити достатні заходи з охорони земель.

Дані пункти припису носять декларативний характер, не конкретизовані, їх опис в Акті перевірки відсутній.

Під час судового розгляду справи представник відповідача не зміг надати пояснень з проводу визначення поняття «достатні заходи», що в даному випадку підтверджує протиправність приписів, оскільки вони визначені у спосіб, який неможливо їх виконати.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що утилізація відходів на ПрАТ «ЦГЗК» здійснюється по мірі накопичення відходів у структурних підрозділах через підрядні організації, з якими укладено договори: № 328-42-04 від 21.02.2019 р. з ТОВ «НВК «Укрекопром» (терміном дії до 31.01.2020 р.).

ТОВ «НВК «Укрекопром» має ліцензію на збирання, зберігання, оброблення, видалення, утилізацію, знешкодження небезпечних відходів від 06.09.2016 № 327 з необмеженим терміном дії.

За таких обставин, судом не встановлено правових підстав для винесення пунктів 30, 32 приписів.

П.33 припису: надати на розгляд до Державної екологічної у Дніпропетровській області інспекції інформацію та копії документів, які розглядаються в ході інспекційної перевірки в повному обсязі.

Запитувані документи надавались позивачем під час планової перевірки, про що свідчить Перелік документів, які надані державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області під час планової перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства.

Дана обставина підтверджена під час судового розгляду справи, з огляду на що суд вважає п. 33 припису таким, що винесений безпідставно.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, під час проведення позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області повинні були перевірятися лише ті питання, що становили предмет перевірки.

В той же час, в судовому засіданні судом було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що в пунктах припису викладені вимоги по усуненню порушень, які не були предметом позапланової перевірки, та відповідачем не перевірялися, опис таких порушень в Акті перевірки відсутній.

У спростування даної обставини відповідачем жодні докази не надані.

За таких обставин, суд констатував, що окремі пункти припису винесені Державною екологічною інспекцією у Дінпропетровськкій області поза межами своєї компетенції.

Також, судом було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що пункти припису носять загальний характер, оскільки в них не зазначені конкретні дії, які ПрАТ “ЦГЗК” має вчинити для усунення порушення, тобто ці пункти припису не відповідають формі, яка визначена вказаним Законом для приписів суб`єкта владних повноважень, та не відповідають принципам та засадам діяльності органів державної влади в частині застосування до суб`єктів господарювання приписів у вигляді штучно створених обставин, які мають наслідком неможливість їх усунення, що в свою чергу дає підстави вважати вказані пункти припису такими, що винесені протиправно, з перевищенням наданих діючим законодавством повноважень, тому підлягають скасуванню.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Неухильне виконання зазначеної норми Основного закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Європейській конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10.02.2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27.09.2010 року по справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Оскільки вказаною нормою передбачена відповідальність за невиконання припису контролюючого органу, то, відповідно, такий припис має конкретизувати суть виявленого порушення та містити чітку вказівку на дії, які суб`єкт господарювання повинен вчинити для усунення порушень, та строк на його усунення.

Підсумовуючи викладене судом встановлено, що в оскаржуваному приписі всупереч положенням закону відповідачем викладені вимоги по усуненню порушень шляхом викладення окремих пунктів припису, які:

повністю були усунуті позивачем та про це було вчасно повідомлено відповідача;

мають декларативний характер;

мають посилання на загальні норми законодавства України, не конкретизовані;

не вбачаються шляхи їх усунення/виконання,

містять посилання на порушення, які не входили до предмету перевірки.

Відповідач у даному випадку ставить позивача в залежність від ситуації, коли суб`єкт господарювання не може виконати приписи органу контролю через об`єктивну неможливість, в тому числі не обізнаність відносно додаткового виявлених після проведення перевірки порушень, та неправомірно покладає на позивача обов`язок виконувати такий припис.

З огляду на що, з урахуванням фактичних та документально підтверджених обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги позову є обґрунтованими, у зв`язку з чим пункти припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області ї підлягають скасуванню.

Решта доводів позивача висновків суду по суті спору не спростовують.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність оскаржуваних пунктів припису перед судом не доведена.

При цьому, судом враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

За наведених обставин у сукупності, позовна заява підлягає задоволенню.

В порядку розподілу судових витрат, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в порядку ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування окремих пунктів припису, - задовольнити;

Визнати протиправними та скасувати пункти припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-4197-4-3 від 02.05.2019 р., а саме: пункти №№ 1,2,3,12,14,16,17,18,20,21,24,26,27,29,30,32,33.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21 лютого 2020 року.

Суддя В.С. Віхрова