Ухвала суду № 87794160, 20.02.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/1920/20

Провадження по справі №1-кс/522/3153/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В.,при секретарі Торчинській О.О., розглянувши у судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 ,- адвоката Фомічова І.О., про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

В провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника ОСОБА_1 ,- адвоката Фомічова І.О. про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.02.2020р.

В обґрунтування клопотання адвокатом Фомічовим І.О. зазначено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.02.2010р. в рамках кримінального провадження №32020160000000006 від 13.01.2020р. задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області Шишлової І.С., про накладення арешту на товарно-матеріальні цінності, які були вилученні у період часу з 06.02.2020 по 07.02.2020 за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 4.

Вважає, що арешт накладено незаконно та необґрунтовано, з тих підстав, що у кримінальному провадженні, немає жодних доказів про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, будь-яких доказів підтверджуючих ухилення від сплати податків суб`єктом господарювання у слідства немає.

Крім того, матеріали кримінального провадження не містять відомості, що відносно майна ОСОБА_2 , на яке було накладено арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та воно підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, юридичних осіб, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Окрім цього матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту щодо цього майна.

Враховуючи зазначене просить скасувати арешт, у зв`язку з тим, що він є безпідставним, незаконним та таким що порушує право власності гарантоване Конституцією України.

ОСОБА_3 ,- адвокат Фомічов І.О. в судове засідання не з`явився, надавши заяву, щодо підтримання вимог клопотання про скасування арешту майна.

Слідчий в судове засідання не з`явилвся, надавши заяву, щодо розгляду клопотання у відсутності слідчого.

Вивчивши клопотання та долучені до нього документи, дослідивши матеріали провадження, приходжу до наступного висновку.

В провадженніСУ ФР ГУ ДФС в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 13.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020160000000006, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.02.2020р. в рамках кримінального провадження №32020160000000006 задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області про накладення арешту на товарно-матеріальні цінності, які були вилученні у період часу з 06.02.2020 по 07.02.2020 за адресою: АДРЕСА_1 область, Овідіопольський район, смт АДРЕСА_2 , товарно-матеріальні цінності побутова техніка, а саме:

-Кварцевий обігрівач у кількості 270 шт.

-Пилососи у кількості 3330 шт.

-Електрогриль у кількості 3712 шт.

-Мультиварки у кількості 2268 шт.

-Рисоварки у кількості 7691 шт.

-Мобільні аудіоколонки у кількості 100 шт.

-Кран з нагрівачем у кількості 1440 шт.

-Обігрівачі у кількості 300 шт.

-Електроплити у кількості 800 шт.

-Телевізори у кількості 420 шт.

-Вентилятори у кількості 400 шт.

-Мультимедійна система у кількості 100 шт.

-Обігрівачі (дуйки) у кількості 420 шт.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді від 12.02.2020, слідчим суддею зроблено висновок, що речі та предмети, які вилучені з 06.02.2020 по 07.02.2020 за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 4 , мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотаннямпідозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49-62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

При даному судовому розгляді, прокурором чи слідчим у кримінальному провадженні не було спростовано зазначених обставин, дані про які надані при даному розгляді слідчому судді, також відсутні відомості про те, що в ході досудового розслідування після арешту встановлено обставини та одержано на їх підтвердження докази достатні дані, за яких арештовані речі та предмети були одержані внаслідок кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні.

Зокрема, прокурором чи слідчим у кримінальному провадженні не зазначено та не доведено суду, за яких саме обставин вчинення кримінального правопорушення, які встановлені за час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, арештовані грошові речі та предмети мають відношення до вчинення кримінального правопорушення.

Також, ОСОБА_1 немає жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні.

Так, власникумайна,а саме ОСОБА_1 на момент розгляду клопотання сторони захисту не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого злочину.

Таким чином, слідчий суддя враховує вимоги ч. 3 ст. 132, ч. 3 ст. 174 КПК України, та виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, та приходить до висновку, що володільцем речей та предметів на підставі наданих в обґрунтування клопотання документів доведено відсутність підстав для їх арешту, а тому вважає наявними підстави згідно ст.174 КПК України для його скасування.

Відтак, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_1 ,- адвоката Фомічова І.О. про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.02.2020р. у кримінальному провадженні №32020160000000006,- задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.02.2020р. у кримінальному провадженні №32020160000000006 на товарно-матеріальні цінності, які були вилученні у період часу з 06.02.2020 по 07.02.2020 за адресою: АДРЕСА_1 область, Овідіопольський район, смт АДРЕСА_2 , товарно-матеріальні цінності побутова техніка, а саме:

-Кварцевий обігрівач у кількості 270 шт.

-Пилососи у кількості 3330 шт.

-Електрогриль у кількості 3712 шт.

-Мультиварки у кількості 2268 шт.

-Рисоварки у кількості 7691 шт.

-Мобільні аудіоколонки у кількості 100 шт.

-Кран з нагрівачем у кількості 1440 шт.

-Обігрівачі у кількості 300 шт.

-Електроплити у кількості 800 шт.

-Телевізори у кількості 420 шт.

-Вентилятори у кількості 400 шт.

-Мультимедійна система у кількості 100 шт.

-Обігрівачі (дуйки) у кількості 420 шт.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: В.В. Іванов

20.02.2020