Ухвала суду № 87791166, 24.02.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2975/20

провадження № 6/753/332/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Коренюк А.М.

при сееретарі Козін В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю " ОТП Факторинг Україна ", -

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов В.А. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за виконавчим провадженням № 58880740 по виконанню виконавчого листа, виданого 29 січня 2014 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" боргу у сумі 6 286 103 гривень 25 копійок. Й на обґрунтування своїх вимог посилається на ті обставини, що на його виконанні перебуває виконавчий лист № 753/4821/13, виданий 29.01.2014 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ " ОТП Факторинг Україна "боргу у сумі 6 286 103 гривень 25 копійок. Проте, будь-яких дій боржником на їх виконання не здійснено, судове рішення до теперішнього часу боржником не виконано, він ухиляється від явки до приватного виконавця та від сплати боргу, тому вважає, що потрібно вжити заходів та обмежити боржника у праві виїзду за кордон до належного виконання ним відповідних зобов`язань.

Заборгованість за борговими зобов`язаннями не змінилась, рішення суду боржником не виконано.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця (ч.6 ст. 441 ЦПК України).

В судове засідання сторони виконавчого провадження та приватний виконавець не з`явилися, про час та місце проведення повідомлені належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним повідомленням на офоційному сайті судвої влади (суду) їх неявка не перешкоджає розгляду даного процесуального питання на підставі доказів, наявних у матеріалах провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Заявник просить суд тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за виконавчим провадженням № 58880740, посилаючись на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва з 12 квітня 2019 року перебуває виконавчий лист № 53/4821/13, виданий 29.01.2014 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна"боргу у сумі 6 286 103 гривень 25 копійок (а.с. 6).

Пунктом 1 розділу XIII « Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в`їзду в Україну» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, в яку були внесені зміни та доповнення 29 вересня 2016 року № 2832 / 5, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Постановою приватного виконавця від 12.04.2019 року накладено арешт все майно боржника в межах боргових зобов`язань та оголошено заборону на його відчуження (а.с. 12-13).

Дослідивши матеріали у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для його розгляду і вирішення по суті, суд приходить до висновку про те, що останнє підлягає відмові у його задоволенні.

Звертаючись до суду заявник не надав достовірності, повноти доказів належності повідомлення боржника про добровільне виконання рішення суду (зворотні поштові повідомлення рекомендованих листів). Відтак, державний виконавець не довів, що боржник безпідставно ухиляється від виконання рішення суду, при цьому не належним чином повідомив боржника про добровільне виконання рішення суду (відсутні зворотні поштові повідомлення рекомендованих листів), не вжив заходів для належного виконання рішення суду в межах наданих Законом державному виконавцеві повноважень.

Й, враховуючи розмір боргу, з урахуванням вжитих заходів державним виконавцем - накладеного арешту на все майно боржника, у співвідношенні пропонованих заходів обмеження до суми боргових зобов"язань, їх співмірність, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання.

Окрім того, відповідно до п.18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи, до виконання зобов`язань за рішенням суду.

Таким чином, обмеження права виїзду за межі України виникає у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», означає з об`активної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків.

За встановлених обставин, оскільки обмеження у праві виїзду за межі України боржника є виключним заходом щодо спонукання виконання боргових зобов`язань, у матеріалах подання, що розглядаються, докази на обґрунтування ухилення боржника від виконання рішення суду, - відсутні.

На підставі викладеного та, керуючись пунктом 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року, пунктом 22 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995 року (у редакції від 24.03.2004 року), Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень суду» від 24.03.2008 року № 261/08, статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», статтею 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України та ст. 441 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , заінтересована особа - Товаристов з обмеженою відповідальністю " ОТП Факторинг Україна "- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п"ятнадцять днів з дня його ( її ) проголошення.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15. 5 п. 15 розділу « Перехідні положення » ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно - телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті « Голос України » та на веб - порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч. 1 ст .354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його ( її ) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: