Ухвала суду № 87791144, 24.02.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр.№ 1-кс/759/1246/20

ун.№ 759/3323/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Войтенко Ю.В.,

за участю секретаря Семененко В.С.,

прокурора Ковальова А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Магей І.В.,

розглянувши клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві капітана поліції Ганнисика А.М., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Мороз М.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Виграїв, Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл., громадянина України, не одруженого, працюючого різноробочим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100080001086 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2020,-

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що слідчим відділом Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100080001086, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2020, у якому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.02.2020 повідомлено про підозру за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Так, ОСОБА_1 , 18.02.2020 приблизно о 14.00 годині знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , в якій здійснював ремонтно-будівельні роботи згідно усних домовленостей із потерпілою ОСОБА_2 , помітив на балконі будівельні електричні інструменти які належали останній. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 заволодів перфоратором марки «Макіта» вартістю 2200 гривень та шуруповертом марки «Зеніт» вартістю 700 гривень після чого одразу вибіг із приміщення вищевказаної квартири. Відкрито викравши таким чином чуже майно, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 2900 гривень.

Необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до вимог ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_1 , обгрунтовується в клопотанні наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, обвинувачується.

У судому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав та просив задовольнити. Окрім того, прокурором було повідомлено, що на розгляді Святошинського районного суду м.Києва перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Також, прокурором було зазначено, що відносно ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було змінено у зв`язку з внесенням ним застави. В подальшому, ОСОБА_1 було вчинено новий злочин, що свідчить про наявність ризиків та підстав для застосування запобіжного заходу.

Захисник адвокат Магей І.В. заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, звертав увагу на готовність ОСОБА_1 відшкодувати шкоду потерпілій та повернути викрадене майно. Окрім того, зазначив, що ОСОБА_1 має місце постійного проживання в м.Києві.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку захисника, повідомив, що зобов`язується виконувати всі процесуальні обов`язки, просив обрати відносно нього запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані з клопотанням матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 , злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події;показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , протоколом допиту потерпілої; протоколом пред`явлення для впізнання.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

При цьому, кваліфікуючі ознаки вказаного злочину підлягають подальшій перевірці під час досудового розслідування.

ОСОБА_1 22.02.2020 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання - 22.02.2020, о 13 годині 00 хвилин) та 22.02.2020 даному у кримінальному провадженні слідчим Святошинського УП ГУНП у м. Києві за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

При цьому, слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Так, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які мають враховуватися під час вирішення вказаного питання, а саме те, що ОСОБА_1 може ухилятися та переховуватись від органів досудового розслідування, не має належним чином підтвердженого місця проживання в м.Києві, визнаючи факт свого не проживання за адресою місця реєстрації, продовжує вчиняти нові злочини, може незаконно впливати на свідків, вчиняти інші дії, які будуть перешкоджати встановленню істини у справі.

Крім того, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу бере до уваги положення п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, та враховує, що підозрюваному було повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину і висунуто обвинувачення, яке знаходиться на розгляді в суді.

Вищевикладене свідчить про необхідність застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне обрати підозрюваному міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, враховуючи, що відносно ОСОБА_1 у цьому провадженні не обирався запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, а тому приходить до висновку, про необхідність визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Таким чином, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-179, 182-184, 193-197, 197, 199 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном на 60 днів, строком до 13 год. 00 хвил. 20.04.2020 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100080001086.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 40540, 00 грн, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р UA128201720355259002001012089

МФО (код банку) 820172;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, до 20.04.2020 включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Святошинського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ю.В. Войтенко