Ухвала суду № 87788182, 24.02.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/24944/19

н/п 2/766/999/20

УХВАЛА

24 лютого 2020 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянув клопотання представника позивача адвоката Саплєвої Олени Василівни про розгляд в порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16.12.2019 р. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з останнього на свою користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення з позовом до досягнення дитиною повноліття.

В обгрунтування позову зазначила, що перебуває у зареєстрованому 08 жовтня 2005 року з відповідачем шлюбі, однак, протягом останнього часу особисті стосунки ускладнились, сімейні відносини та нормальне спілкування припинено, відповідачем подано до суду позов про розірвання шлюбу. З 2015 року спільне проживання з відповідачем припинено. Від подружніх відносин мають малолітню дитину доньку ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17 січня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

30 січня 2020 року відповідачем ОСОБА_2 через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, у якому вказав, що позовні вимоги про стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частини від його доходу визнає. Зазначив, що з твердженнями викладеними у позовній заяві стосовно того, що він не надає коштів на утримання доньки не згоден. Вказав, що між ним та позивачкою сімейні відносини не склалися, але, він постійно добровільно надавав та надає матеріальну допомогу на утримання доньки: грошові кошти, купівля одягу, який необхідний доньці. Неодноразово разом з позивачкою, їх донькою та його батьками їздили до Одеського театру опери та балету, Миколаївського зоопарку, цирку, майже кожен вихідний день влітку до моря. На протязі тривалого часу мав наміри зберегти відносини, однак, згодом зрозумів, що збереження шлюбу суперечить їх інтересам та тому, у 2019 році подав позов про розірвання шлюбу.

03 лютого 2020 року представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив, у якому просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, розглядати справу у порядку загального позовного провадження для правильного врегулювання спору.

Вивчивши заявлене клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до висновку про те, що клопотання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, чинним процесуальним законодавством України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - є малозначними.

За змістом ч. 9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року визначений у розмірі 2102,00 грн.

Таким чином, сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 210200,00 грн., а справи з ціною позову менше вказаної суми є малозначними.

За приписами п.3 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більш ніж за шість місяців.

Тобто, ціна позову у цій справі не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки позивачем заявлено мінімальний гарантований розмір аліментів 1/4 частина від доходу відповідача, що становить приблизно 1050 грн., а за шість місцяів 6300,00 грн.

За змістом ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Згідно ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Частини друга - шоста ст. 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до ЦПК України справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що для розгляду спорів, які згідно положень цивільного процесуального законодавства є малозначними, тобто малозначність встановлена законом, а не визнана судом з урахуванням положень ч.ч. 2, 3 ст. 274 ЦПК України, передбачений розгляд справи лише за правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки ціна позову про стягнення аліментів становить 6300,00 грн., на такий спір не розповсюджуються положення ч. 4 ст. 274 ЦПК України, справа є малозначною у відповідності до вимог закону, а тому має розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, позивач або його представник не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду додаткові докази, які не були додані до позовної заяви з врахуванням положень ст. 83 ЦПК України, які стосуються розгляду усіх справ. Тобто, при розгляді справи позивач в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України, в тому числі і можливості подання клопотання про витребування доказів відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1ст.279 ЦПК України).

Вказані особливості обумовлені тим, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться (ч.ч.2,3,8 ст.279 ЦПК України).

Отже, з викладеного слідує, що розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження права позивача не порушує.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідачем позов щодо розміру аліментів визнано, внаслідок чого призначення судового засідання не сприятиме швидкому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 274, 277, 353-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача адвоката Саплєвої Олени Василівни про розгляд в порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО. В. Ус