Ухвала суду № 87787807, 19.02.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

19.02.2020 Справа №607/3087/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року

Справа № 607/3087/20

Провадження № 1кс/607/1539/2020

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при секретарі судового засідання Лехан О.М., за участю прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Юськів О.В., слідчого Угрин Ж.П., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника – адвоката Бакальця І.Г. розглянувши клопотання слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Угрин Ж.П., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Юськів О. про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою щодо підозрюваної

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Київ, без місця реєстрації, жительки- АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючої, неодруженої, раніше судимої

- 30.11.2009 року вироком Дніпровським районним судом м. Київ за ч.1 ст. 115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі 7 років та 6 місяців.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Угрин Ж.П., за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Юськів О.В., в межах кримінального провадження за №12018210010002779 від 22.09.2018 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст.190 КК України, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 22.09.2018 року ОСОБА_1 перебуваючи в Тернополі по вул. Є Коновальця, 18/47, шляхом обману назвавшись працівником лікарні, під приводом збору коштів на лікування родичів, які отримали тяжкі тілесні ушкодження внаслідок потрапляння в ДТП, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 20 000 гривень.

22.09.2018 року відомості за даним фактом слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області внесені до ЄРДР за №12018210010002779 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Окрім цього, 28.09.2018 року ОСОБА_1 перебуваючи в Тернополі по вул. Пушкіна, 5/125, шляхом обману назвавшись працівником лікарні, під приводом збору коштів на лікування родичів, які отримали тяжкі тілесні ушкодження внаслідок потрапляння в ДТП, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3 в сумі 7500 гривень.

28.09.2018 року відомості за даним фактом слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області внесені до ЄРДР за №12018210010002856 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

28.09.2018 року ОСОБА_1 перебуваючи в Тернополі по вул. Тарнавського 8 АДРЕСА_2 72, шляхом обману назвавшись працівником лікарні, під приводом збору коштів на лікування родичів, які отримали тяжкі тілесні ушкодження внаслідок потрапляння в ДТП, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 6000 гривень та 200 доларів США.

28.09.2018 відомості за даним фактом слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області внесені до ЄРДР за №12018210010002857 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

29.09.2018 року матеріали кримінальних проваджень №12018210010002779, №12018210010002856, №12018210010002857, об`єднано в одне кримінальне провадження якому присвоєно № 1201821 0010002779.

29 вересня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2, ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 29 вересня 2018 року застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Покладено на неї певні обов`язки.

06 листопада 2018 року кримінальне провадження зупинено на підставі вимог п. 2 1ч.1 ст. 280 КПК України.

18 лютого 2020 року кримінальне провадження відновлено на підставі ч. 1 ст. 182 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого їй злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Підставою до застосування відносно ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190, ч. 2 ст. 190 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі порушення підозрюваною раніше застосованого щодо неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконному впливу на свідків та потерпілих .

З врахуванням наведеного, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваної, порушення обраного раніше запобіжного заходу, які у сукупності вказують на неможливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідчий просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просить його задовольнити. Вважає, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні нею злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, належним чином обґрунтована, встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому з врахуванням зазначених ризиків, лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_1 .

При цьому, звернув увагу на те, що ОСОБА_1 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 115 КК, судимість не погашена. Окрім того, ухвалою слідчого судді від 29 вересня 2018 року у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 уже було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, покладено обов`язки з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою. Однак, ОСОБА_1 не виконувала покладенні на неї обов`язки, на виклики слідчого не з`являлась, у зв`язку з чим було зупинено провадження та оголошено ОСОБА_1 у розшук.

Захисник-адвокат Бакалець І.Г. заперечив з приводу клопотання слідчого. Вважає, що прокурором не доведено наявність обґрунтованої підозри, ризиків встановлених ст. 177 КПК України та те, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 .

Посилаючись на наведене, просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою та заставою.

Підозрювана ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала доводи свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Нормами ч.1 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Положеннями ч. 2 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.190 КК України, яке є злочином середньої тяжкості, санкція статті якого передбачає покарання серед інших і у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих їй злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 23.09.2018 року; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2018 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 24.09.2018 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 25.09.2018 року, висновком дактилоскопічної експертизи від 23.10.2018 року, з якої вбачається, що слід пальця руки, що залишений у приміщенні під`їзду за АДРЕСА_3 залишений вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_1 , слід пальця руки у квартирі по АДРЕСА_4 залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_1 ; висновком трасологічної експертизи від 17.10.2018 року.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та надане суду повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачентх за ч. ч. 1,2 ст. 190 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих їх правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов"язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні, а саме підозрюваний може: переховуватися від органу досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрювана раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, судимість за який не погашена, маючи непогашену судимість, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового злочину проти власності, що на думку слідчого судді свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченої, її небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання, про підвищену її суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити й інше кримінальне правопорушення.

Крім того, стороною обвинувачення доведено, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 переховувалася від органу досудового розслідування, у період з листопада 2018 року по лютий 2020 року, чим перешкоджала кримінальному провадженню.

Так, ухвалою слідчого судді від 29 вересня 2018 року застосовано до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Покладено на ОСОБА_1 обов`язки з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою. Роз`яснено ОСОБА_1 , що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Встановлено строк дії ухвали до 00 год. 00 хв. 25 листопада 2018 року.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про виклики до слідчого на 8,9 та 10 жовтня 2018 року не з`явилась без поважних причин, про причини неявки не повідомила, чого остання не заперечила у судовому засіданні. У подальшому ОСОБА_1 на зв`язок не виходила.

Постановою слідчого від 06 листопада 2018 року досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинено, а ОСОБА_1 оголошено у розшук. 18 лютого 2020 року встановлено місце знаходження ОСОБА_1 та постановою слідчого від 18 лютого 2020 року відновлено досудове розслідування.

Відтак, вказані дії ОСОБА_1 свідчать про те, що остання не виконувала обов`язків, покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, переховувалася від органу досудового розслідування тривалий період з листопада 2018 року по лютий 2020 року, чим перешкоджала кримінальному провадженню.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що вона не має постійного місця проживання, проживає у м. Києві на орендованих квартирах, з середньою освітою, непрацююча, неодружена, раніше судима, на утриманні не має дітей, не має постійного місця роботи та доходу, відтак не має міцних соціальних зв`язків.

Оцінюючи у сукупності наявні у справі докази, пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що на даний час жодний із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним ризикам.

Таким чином, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому, враховуючи вимоги ст.178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити та застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та її поведінки, у тому числі порушення обов`язків покладених на неї ухвалою слідчого судді від 29.09.2018 року, переховування від органів досудового слідства, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, існують ризики, що підозрювана, знов зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, порушити покладені на неї обов`язки, не з`являтись до слідчого на виклики, вчинити інше кримінальне правопорушення.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Докази, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваної, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 в умовах СІЗО захистом не надано.

Крім цього, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1, 2 ст. 190 КК України, розмір завданої шкоди, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відтак, у клопотанні захисника та підозрюваної про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання слід відмовити, з підстав наведених вище.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника Бакальця І.Г. та підозрюваної ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою та заставою – відмовити.

Клопотання слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Угрин Ж.П., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Юськів О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1 строком на 60 діб задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно під варту із зали суду.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 10 березня 2020 року.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у сумі 31 530 (тридцять одна тисяча п`ятсот тридцять) грн. (15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12018210010002779 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 лютого 2020 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон, утриматись від спілкування із свідками, потерпілими у справі.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку не виконання покладених обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Угрин Ж.П.

Копію ухвали вручити ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя

Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області І.М. Черніцька