Вирок № 87786640, 24.02.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

№695/4419/18

1-кп/707/74/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Морозова В.В.,

суддів Тептюка Є.П., Смоляра О.А.,

при секретарі Швидкій І.О.,

за участю прокурора Компанієць М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Хмельницького І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження №12018250150001037 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в кінці вересня 2018 року, умисно, незаконно, всупереч встановленому законному порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні сечовини і прекурсори» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», перебуваючи на земельній ділянці, що розташована на прилеглій території до дачної ділянки АДРЕСА_2 незаконно придбав, зірвавши рослини, які являються особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, які в подальшому переніс до свого дачного будинку АДРЕСА_2 » та зберігав до моменту виявлення та вилучення 12.10.2018 під час обшуку працівниками Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.

Згідно висновку судово - хімічної експертизи №2/1600 від 07.12.2018 надана на дослідження речовина рослинного походження являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу в перерахунку на суху речовину становить 2418,4 г, 1984,9 г, 1130,2 г, 1514,6 г, 2237,0 г, 1138,0 г, 1092,5 г, 1941,9 г, 1050,8 г, 1457,9 г, 1137,7 г, 1754,6 г, 2220,5 г, 1540,4 г, 4107,3 г, 1328,1 г, 2567,8 г, 6464,7 г, загальною массою 37087.3 г, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» являється особливо великими розмірами.

Стороною обвинувачення дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 3 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великих розмірах, з метою збуту.

Обґрунтовуючи дану кваліфікацію, а саме зберігання наркотичного засобу з метою збуту в особливо великих розмірах, сторона обвинувачення виходила виключно лише з кількості виявленого наркотичного засобу.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що дійсно неподалік присадибної ділянки в с. Благодатне нарвав значну кількість дикоростучої коноплі, яку переніс до дачного будинку де розвісив з метою висушування. Дані рослини переносив в ряднині до дачного будинку. Про те що це коноплі знав, бо сам періодично їх вживав. На дачу їх приніс в такій кількості, тому що його знайомий порадив, що їх можна використати в будівництві додаючи до будівельного розчину та будівництва перестінків на дачному будинку, щоб в стінах не заводилися шкідники. Перевірив дану інформацію в мережі інтернет і знайшов, що дійсно можна це зробити та зазначені відповідні пропорції. Через кілька днів до дачного будинку прийшли працівники поліції, затримали його одягнули кайданки, потім посадили його в автомобіль, а самі були на території дачного будинку. Через деякий час привели понятих, приїхали ще працівники поліції та СБУ і провели обшук дачного будинку, під час якого вилучили всі рослини коноплі які він незаконно зберігав. Ще під час обшуку він повідомляв працівникам поліції, що зберігав даний наркотичний засіб для власних потреб без мети збуту, що видно на відеозаписі протоколу даної слідчої дії. Вину свою визнає в незаконному зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, просив суворо не карати.

Суд, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши зібрані письмові докази, вважає, що пред`явлене органом досудового розслідування обвинувачення за ч. 3 ст. 307 КК України не знайшло свого об`єктивного підтвердження, оскільки судом встановлено, що органом досудового розслідування не встановлено та не зібрано будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про те що обвинувачений ОСОБА_1 зберігав даний наркотичний засіб саме з метою збуту. Даний факт заперечив і сам обвинувачений, а сам по собі лише особливо великий розмір не може однозначно свідчити про умисел обвинуваченого на подальший збут даного наркотичного засобу. Стороною обвинувачення не допитаний та не встановлений жоден свідок який би підтвердив факт наміру обвинуваченого зберігати наркотичний засіб саме з метою збуту та не встановлено дані щодо збуту обвинуваченим наркотичних засобів як на даний час так і в минулому, а тому вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 309 КК України і його вина у скоєнні даного злочину підтверджується наступними доказами:

-витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого внесено відомості за фактом виявлення у ОСОБА_1 наркотичного засобу в особливо великих розмірах за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України;

-протоколом обшуку від 12.10.2018 року, в ході якого в домоволодінні в АДРЕСА_2 у ОСОБА_1 виявлено та вилучено рослини коноплі в особливо великих розмірах;

-даними перегляду відео запису проведення обшуку від 12.10.2018 року в ході якого ОСОБА_1 пояснював, що даний будинок належав його матері, а потім був переоформлений на тещу. В будинку на першому та другому поверхах знаходилися розвішені рослини, як пояснював ОСОБА_1 він їх кілька разів курив і зберігав без мети їх збуту;

-даними протоколу огляду предмету від 13.10.2018 року в ході якого оглянуто 17 мішків з рослинами вилученими під час обшуку;

-даними протоколу огляду предмету від 13.10.2018 року, в ході якого оглянуто ДВД диск з записом протоколу обшуку;

-даними постанови про визнання предметів речовими доказами від 13.10.2018 року, якою визнано речовим доказом у справі ДВД диск з записом проведення обшуку;

-даними ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 13 жовтня 2018 року, якою надано дозвіл на проведення обшуку від 12.10.2018 року дачного будинку на земельній ділянці АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_2 , в якому перебував ОСОБА_1 під час проведення обшуку;

-даними фіскального чеку від 22.10.2018 року про внесення застави у розмірі 105720 грн.;

-даними судово-хімічної експертизи №2/1600 від 07.12.2018 року, якою встановлено, що вилучена під час обшуку речовина рослинного походження, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Загальна маса наркотичного засобу становить 37087, 3 г.;

-даними постанови про визнання предметів речовими доказами від 10 грудня 2018 року, якою визнано речовим доказом у справі наркотичний засіб - канабіс, вагою 37087, 3 г.;

-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.12.2018 року, згідно якого свідок ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 як особу що представлялася йому іншим іменем;

-показами свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що є головою садового товариства і восени 2018 року йому зателефонували працівники поліції та поросили під`їхати до ділянки ОСОБА_1 , коли він під`їхав то побачив ОСОБА_1 який був в кайданках його вивели на вулицю та посадили в автомобіль. При цьому ОСОБА_1 в його присутності нічого не пояснював. Про вилучення наркотиків дізнався від поліції. Що саме і де виявлено він не бачив. ОСОБА_1 на даній дачній ділянці бував часто, ставив лічильник на світло, платив внески, тому він його вважав співвласником. Щоб у нього росли якісь заборонені рослини на земельній ділянці він не бачив, там все заросло бур`янами;

-показами свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що точної дати не пам`ятає, коли її з ОСОБА_5 запросили працівники поліції бути понятими, на що вони погодилися. Проїхали з поліцейськими до населеного пункту де біля одного дачного будинку їх записали в протокол та провели обшук. При обшуці був присутній обвинувачений, який пояснював що рослини в будинку це трава для власного вживання. Будинок був не жилим і в ньому на першому та другому поверхах скрізь були розвішені рослини, яких було багато, дані рослини попакували по мішках, зважували було більше 50 кг. Потім склали протокол, вони розписалися в ньому і поїхали, обвинуваченого і мішки з рослинами працівники поліції повезли до райвідділу;

-показами свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що їхали з ОСОБА_4 і їх зупинили працівники поліції та запросили бути понятими, на що вони погодилися. Приїхали до дачного не жилого будинку де знаходився обвинувачений, зайшли в будинок і побачили, що в ньому по всіх кімнатах розвішені рослини, які сушилися. Їх зібрали в мішки та зважували, було близько 50 кг., запакували та вивезли. Склали протокол в якому вони розписалися та поїхали по своїм справам, що на місці пояснював обвинувачений він не пам`ятає.

Як вбачається з матеріалів справи, показів свідків, які підтвердили, що обвинувачений пояснював під час обшуку, що зберігав наркотичний засіб для власних потреб, та показів обвинуваченого, які не спростовані стороною обвинувачення, органом досудового розслідування не зібрано даних які б свідчили про умисел обвинуваченого на зберігання наркотичного засобу з метою збуту, а тому дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 309 КК України.

Згідно статті 62 Конституції України виходячи з презумпції невинуватості, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України доведена повністю.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 3 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великих розмірах, без мети збуту.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, є раніше не судимим, що він вчинив тяжкий злочин, та наявний значний суспільний інтерес у боротьбі з незаконним обігом наркотиків, суд враховує їх значну кількість, також суд враховує, що обвинувачений не розкаявся у скоєному та не зробив належних висновків зі скоєного, також суд критично оцінює покази обвинуваченого, щодо подальшого використання наркотичного засобу у будівництві, оскільки обвинувачений пояснював суду, що він достеменно знав, що зірвав нарковмісні рослини та вживав їх шляхом паління, а тому на думку суду виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства не можливе, за таких обставин суд вважає за доцільне призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч. 3 ст. 309 КК України, яке буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередженням вчинення ним нових злочинів.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Визначене судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Адже, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Пом`якшуючих покарання обставин, згідно ст. 66 КК України, суд не вбачає.

Обтяжуючих покарання обставин, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , у вигляді застави, слід змінити, у зв`язку з призначенням покарання у вигляді реального позбавлення волі, на тримання під вартою.

Застава у сумі 105720 грн. визначена ухвалою суду від 13.10.2018 року внесена 23.10.2018 року ОСОБА_6 за ОСОБА_1 підлягає поверненню заставодавцю відповідно до вимог ч.11 ст. 182 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 змінити з застави на тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 під варту з зали суду негайно.

Початок відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 24 лютого 2020 року.

Речові докази у справі: наркотичний засіб - канабіс вагою 37087, 3 г., що переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити, ДВД диск з записом проведеного обшуку, що знаходиться в матеріалах справи - залишити у справі.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у справі за проведення судової експертизи у сумі 6864 грн. 00 коп.

Заставу у сумі 105720 грн. (сто п`ять тисяч сімсот двадцять гривень (квитанція №00 1165973234 1 від 22.1.2018) повернути заставодавцю ОСОБА_6 .

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днівз дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 30 днівз дня вручення їй копії вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя В.В. Морозов

Судді Є.П. Тептюк

О.А. Смоляр