Вирок № 87786549, 24.02.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Кримінальне провадження № 696/189/18

1-кп/703/149/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Опалинської О.П.

при секретарях Бойко Л.М., Чубенко О.А., Харченко М.О.,

за участі прокурорів Іщенко Т.В., Остапенка А.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла кримінальне провадження №12018250170000018 від 09 січня 2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, раніше не судимого,

- за ч. 1 ст. 164 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 згідно рішення Кам`янського районного суду Черкаської області №2-459/2007 від 21 вересня 2007 року зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 3 вересня 2007 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 27серпня 2022 року. .

Проте, ОСОБА_1 в період часу з 01 липня 2017 року по 01 січня 2018 року, діючи з прямим умислом, направленим на злісне ухилення від сплати аліментів, маючи можливість сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дитини, являючись працездатним, для отримання стабільного доходу на облік у Кам`янський районний центр зайнятості не став, на неодноразові попередження про кримінальну відповідальність не реагував, заходів спрямованих на погашення заборгованості по аліментах не вживав, приховував своє фактичне місце роботи, маючи відповідний дохід, матеріальної допомоги не надавав, таким чином перешкоджаючи нормальному розвитку та забезпеченню дитини, не виконуючи обов`язків покладених законодавством України на батьків, участі у вихованні дитини не приймав, до суду про зменшення розміру суми виплати аліментів не звертався, у зв`язку із чим у нього за період з 01 липня 2017 року по 01 січня 2018 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів у сумі 6042 гривні 00 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що аліменти на утримання дитини не сплачував в зв`язку із тяжким матеріальним становищем, оскільки не був офіційно працевлаштований та не отримував доходу.

Потерпіла в судовому засіданні пояснила що обвинувачений її колишній чоловік та батько її дитини, аліменти не сплачував, матеріально не допомагав, та участі у вихованні дитини не приймає. Міру покарання просить призначити на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_4 , яка працює державним виконавцем,в судовому засіданні пояснила, що з 27 вересня 2007 року в Кам`янському РВ ДВС відкрито виконавче провадження по виконаннюрішення Кам`янського районного суду Черкаської області№2-459/2007 від 21 вересня 2007 року. ОСОБА_1 не належно сплачує аліменти, таким чином у нього виникла заборгованість по їх сплаті, що станом на 13 лютого 2020 року становить 54416 гривень 81 копійку. За період з липня 2017 року по січень 2018 року ОСОБА_1 жодної оплати по аліментам не здійснював. Остання виплата по аліментам була здійснена ним у червні 2017 року в розмірі 100 гривень. Разом з тим боржник ОСОБА_1 намагається зменшити заборгованість, приносячи розписки про передачу коштів дитині. Постановою державного виконавця з боржника було примусово утримано заборгованість в розмірі 9277 гривень 34 копійки, що були відраховані з його пенсії в період з 06 лютого 2019 року, з цього часу боржник самостійно здійснював виплату аліментів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), яке відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину та особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, крім того, суд при винесенні вироку зважає на досудову доповідь стосовно обвинуваченого, згідно якої орган з питань пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить небезпеки для суспільства.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у межах, встановлених у санкції ч. 1 ст. 164 КК України, а саме у виді обмеження волі. Разом з тим, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 може бути виправлений без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не заявлений.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 75, 76, ч. 1 ст. 164 КК України, ст.ст. 373, 374, 395 КПК України,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: О. П. Опалинська