Рішення № 87786442, 21.02.2020, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3623/19

номер провадження 2/695/652/20

21 лютого 2020 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Золотоніської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи свою позицію наступним.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя на праві власності належав по 1/2 частині житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому право власності на його частину вказаного будинковолодіння в порядку спадкування перейшло ОСОБА_2 та їх спільному сину ОСОБА_4 .

За свого життя ОСОБА_2 12.12.1987 року склала заповіт, відповідно до якого належні їй 3/4 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 , заповіла в наступних частинах, а саме 1/2 частину заповіла ОСОБА_1 , а 1/4 частину будинку ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

Однак ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла й ОСОБА_2 , після смерті яких відкрилася спадщина на майно останніх.

Позивач наполягає, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , оскільки є дружиною останнього, постійно проживала як із померлим ОСОБА_5 , так і з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, і хоча ОСОБА_2 за свого життя склала заповіт, однак він не охоплює всього майна, яке належало їй, адже у вказаному заповіті не врахована земельна ділянка 0,0655 га, що розташована по АДРЕСА_1 та призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка належала ОСОБА_2 , а також у вказаному заповіті зазначена особа, яка на час відкриття спадщини вже давно померла. У свою чергу ОСОБА_5 за свого життя заповіту не склав, а тому спадщина на частку вказаного будинку відкрилася за законом.

Позивач, будучи дружиною ОСОБА_5 , проживала з ним та з ОСОБА_2 постійно на час відкриття спадщини, а тому спадщину прийняла та звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою про оформлення своїх спадкових прав належним чином.

Однак у оформленні спадщини позивачу було відмовлено, оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності спадкодавців на спадкове майно. За цих підстав нотаріус, постановою від 25.10.2019 року, відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії, а тому остання була змушена звернутися до суду із відповідним позовом про визнання права власності на вказане майно в порядку спадкування за законом та за заповітом.

У судове засідання позивач не з`явилась, однак звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача Золотоніської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився, направивши до суду заяву, в якій просив суд справу розглянути без участі представника міської ради, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Згідно з ч.,ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, а відповідач позовні вимоги визнав повністю, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі та прийняти рішення на підставі доказів, що знаходяться у ній.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

При цьому суд виходить з наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до свідоцтва про одруження (серії НОМЕР_1 від 20.01.1978 року) ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали шлюб 03.06.1972 року, про що зроблений відповідний актовий запис за №80.

Як вбачається із свідоцтва про народження (серії НОМЕР_2 від 17.10.1951 року) ОСОБА_4 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть (серії НОМЕР_3 від 08.12.2009 року), а ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть (серії НОМЕР_4 від 22.03.2016 року).

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

За свого життя ОСОБА_2 12.12.1987 року склала заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Золотоніськорї міської державної нотаріальної контори Сахно В.І. та зареєстрований в реєстрі за №4481, відповідно до якого належні їй 3/4 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 заповіла в наступних частинах, а саме 1/2 частину заповіла ОСОБА_1 , а 1/4 частину будинку ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

ОСОБА_5 за свого життя заповіту не склав, а тому належне йому майно спадкується у порядку визначеному законом.

Судом встановлено, що позивач по справі є дружиною померлого ОСОБА_5 , яка на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 , а також ОСОБА_2 проживала разом із спадкодавцями, що стверджується довідкою виконавчого комітету Золотоніської міської ради за №8504 від 08.11.2019 року, та з якої вбачається, що позивач проживала разом із спадкодавцями починаючи з 1972 року.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Нормами ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 1 та 2 ст. 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Оскільки позивач була дружиною ОСОБА_5 , тому в силу норм ст.. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги та проживала з ним постійно на час відкриття спадщини, а в подальшому користувалася майном останнього, а тому в розумінні норм ч. 3 ст. 1268 ЦК України фактично спадщину після смерті свого чоловіка прийняла так само як і спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки остання зазначила її в своєму заповіті, а те майно, яке не охоплене заповітом позивач успадкувала на підставі норм ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до загальних норм закріплених в ст. 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Так згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Золотоніської міської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.10.2019 року, у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на будинок та земельну ділянку, які розташовані по АДРЕСА_1 було відмовлено, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно.

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку (серії ЯЕ №627073 від 25.01.2008 року) який виданий на підставі рішення Золотоніської міської ради від 25.09.2007 року за №19-14/V та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010877500026.

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане державним нотаріусом Золотоніської державної нотаріальної контори Сахно В.І. від 12.12.1987 року, зареєстрованого в реєстрі за №564, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями його майна в рівних долях, а саме: 1/2 частини житлового будинку та відповідної частини господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , є його дружина ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Згідно із свідоцтвом про право власності від 12.12.1987 року, посвідченим нотаріусом Золотоніської державної нотаріальної контори Сахно В.І., зареєстрованим в реєстрі за № 4482, за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частину будинку з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд враховує, що вказані документи видані спеціально уповноваженими органами у порядку визначеному нормами чинного законодавства та сумнівів у своїй достовірності не викликають.

Окрім того суд, при вирішенні вказаної справи бере до уваги, що згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Міська рада, як відповідач по справі та орган місцевого самоврядування, що здійснює представництво територіальної громади проти задоволення позовних вимог не заперечувала, а отже не заперечувала і проти обставин, якими позивач мотивує свої вимоги.

Як зазначалося вище, за свого життя ОСОБА_2 12.12.1987 року склала заповіт.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави прийти до висновку про те, що для прийняття спадщини встановлено шестимісячний термін з дня її відкриття. Цей термін дає можливість спадкоємцю реально скористатися своїм правом і таким чином гарантує здійснення суб`єктивних прав на спадкоємство.

Якщо спадкоємець у вказаний термін спадщину не прийме, то право на її прийняття він втрачає.

Як вбачається із спадкової справи за №151/2016 ОСОБА_1 єдиний спадкоємець, яка у встановлений законодавством строк звернулася до нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини.

Згідно із ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, то первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник спадкового майна помер, а за життя право власності не було зареєстровано в належному порядку, то визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином має право на спадщину.

Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки позивач належним чином прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 шляхом спільного проживання з ним, та ОСОБА_2 - шляхом спільного проживання з нею і звернення до нотаріальної контори у встановленому законом порядку по питанню оформлення спадщини.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, а позивач від сплати судового збору звільнена, суд вважає, що з відповідача на користь держави необхідно стягти кошти по сплаті судового збору відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 346, 1268 ЦК України та ст. 76,264,265

ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/4 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 3/4 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на земельну ділянку площею 0,0655 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 7110400000:08:008:0050.

Стягнути із Золотоніської міської ради, код ЄДРПОУ 04060849 на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, який сплатити на рахунок: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку: UА908999980313111256000026001; Код класифікаціїї доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя: Середа Л.В.