Рішення № 87784738, 17.02.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/4346/19

Провадження № 2/638/1797/20

17.02.2020 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Мхітарян Л.Е.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Трибушенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Анекс Тур", ФОП ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за ненадані послуги,

встановив:

ОСОБА_1 (далі за текстом -позивач, ОСОБА_1 ) звенулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Анекс Тур" (відповідач, ТОВ "Туристична компанія "Анекс Тур" ), ФОП ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), третя особа: ОСОБА_3 , в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» і ФОП ОСОБА_2 солідарно грошові кошти у сумі 13 970,00 грн., сплачені за договором на туристичне обслуговування від 29.11.2018, укладеним між позивачем і Турагентом ФОП ОСОБА_2 , яка діяла від імені та за дорученням Туроператора TOB «Туристична компанія «Анекс Тур»

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» і ФОП ОСОБА_2 солідарно на користь позивача моральну шкоду у сумі 5 000,00 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» і ФОП ОСОБА_2 солідарно на користь позивача судові витрати у розмірі сплаченого судового збору у сумі 768,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.11.2018 ОСОБА_1 було укладено договір на туристичне обслуговування з турагентом « ОСОБА_2 СПДФО», яка діяла від імені та за дорученням туроператора ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур», згідно п. 1 якого турагент зобов`язався позивачу і особам, які з ним слідують, забезпечити комплекс туристичних послуг, а позивач зобов`язалась оплатити їх. Згідно п. 2.2, 2.3 зазначеного Договору країна та місце призначення: Шарм-Ель-Шейх, Єгипет, термін подорожі: з 14.12.2018 по 23.12.2018. Згідно п. 3.1 Договору загальна вартість туристичних послуг становить 27 360,00 грн. на дві особи, які були повністю сплачені позивачем.

01.12.2018 мати позивача ОСОБА_4 (у віці 81 рік) отримала травму ноги - закритий перелом правої великогомілкової кістки, що підтверджується довідкою КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» ХМР № 1191, в зв`язку з чим позивач 02.12.2018 по телефону повідомила турагента ОСОБА_2 про вищезазначену непередбачувану подію, а 03.12.2018 звернулась письмово з вимогою про розірвання Договору і повернення сплачених коштів або перенесення терміну туристичної подорожі. 23.01.2019 позивачу було повернуто частину сплачених грошових коштів у сумі 13 390,00 грн.

У зв`язку із частковим поверненням грошових коштів, 05.02.2019 позивачем повторно направлено претензію відповідачам з вимогою повернути залишок сплачених грошових коштів і надати належно засвідчені копії документів, що підтверджують здійснення ними фактичних витрат, пов`язаних з наданням послуги. Проте, ні письмової відповіді на своє звернення, ні залишку грошових коштів позивач не отримала. Також позивач зазначила, у зв`язку із неповерненням сплачених нею грошових коштів, їй спричинені душевні страждання, які вона оцінює у розмірі 5000 грн. Позивачем надано також відповідь на відзив на позов (вх.25397 від 31.05.2019 року), де вона зазначила, що заяву про анулювання туру подано нею 03.12.2018 року, а тур анульовано 10.02.2019 року не з її вини. Акти про реалізацію послуг, надані відповідачем на підтвердження фактичних витрат, не є належними та допустимими доказами. Ваучер та квитки позивачу не надавались. 31.07.2019 року позивачем надано додаткові пояснення (вх.36499), в яких вона зазначила, що підтвердженням фактичних витрат, понесених відповідачем є платіжні документи, проте такі до суду надані не були. В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Анекс Тур" до суду надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував у повному обсязі. Вказав, що відповідно до укладених між позивачем та турагентом та товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Анекс Тур" договорів, а також ч. 10 ст.20 Закону України «Про туризм», відповідно до якої турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування Туроператору (Турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою. Витрати Туроператора, понесені ним у зв`язку з виконанням договору склали 17 780,29 грн., яка склалась з вартості авіаквитків.

Крім того, відповідачем зазначено, що вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають через ненадання позивачем жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідачі дійсно заподіяли моральну шкоду позивачу.

Також відповідачем надано суду заперечення на відповідь на позов (вх.31001 від 02.07.2019 року) та доповнення до заперечення на відповідь на позов від 25.09.2019 року (вх.46534), в яких представник позивача заперечував проти задоволення позовних вимог та вважав доведеним понесення ним фактичних витрат за договором, посилаючись на акти про реалізацію послуг.

11.02.2019 року (вх.8195) відповідачем надано доповнення на позовну заяву, в яких він зазначає, що відповідно до п.3 глави 3 розділу xxv Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року №375 квитки на чартерні рейси передбачають обмеження (або виключають ) права пасажира змінити або анулювати бронювання. При цьому відповідачем надано лист ТОВ «Авіакомпаннія «Азур Ейр Україна» від 13 грудня № 1937-1, відповідно до якого на чартерний рейс QU 5732 (Шарм-ель-Шейх -Харків) 23 грудня 2018 року реєстрацію пройшли 187 пасажирів, кількість пасажирських місць в літаку 189.

Присутній в залі судового засідання в режимі відеоконференції представник відповідача ОСОБА_5 просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач 1 - ФОП ОСОБА_2 та третя особа- ОСОБА_3 . В повідомлені про дату, час та місце судового розгляду в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.04.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що 29.11.2018 ОСОБА_1 було укладено договір на туристичне обслуговування (далі - Договір від 29.11.2018 року) з турагентом « ОСОБА_2 СПДФО», яка діяла від імені та за дорученням туроператора ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» , згідно п. 1 якого турагент зобов`язався позивачу і особам, які з ним слідують, забезпечити комплекс туристичних послуг, а позивач зобов`язалась оплатити їх.

Згідно п. 2.2, 2.3 зазначеного Договору країна та місце призначення: Шарм-Ель-Шейх, Єгипет, термін подорожі: з 14.12.2018 по 23.12.2018. Згідно п. 3.1 Договору загальна вартість туристичних послуг становить 27 360,00 грн. на дві особи, які були повністю сплачені позивачем.

01.12.2018 мати позивача ОСОБА_4 отримала травму ноги в зв`язку з чим позивач 03.12.2018 звернулась письмово до турагента « ОСОБА_2 СПДФО» з вимогою про розірвання Договору і повернення сплачених коштів або перенесення терміну туристичної подорожі. (а.с.16-17)

23.01.2019 позивачу було повернуто частину сплачених грошових коштів у сумі 13 390,00 грн. В іншій частині грошові кошити позивачу не повернуто з посиланням на ч.10 ст.20 Закону України «Про туризм».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послугою вважається діяльність виконавця послуг з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин між споживачем і виконавцем.

Згідно з ч.1, 10 статті 20 Закону України «Про туризм» за договором про туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов`язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).

Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Відповідно до п.п.4.2.2. п4.2 Договору від 29.11.2018 року турист має право відмовтися від замовленого турпродукту , при цьому сплативши турагенту реально понесені останнім витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за даним договором. Заява про відмову туриста від туристичних послуг в письмовій формі приймається турагентом на виконання з дня отримання такої заяви. В даному випадку для туриста настають, передбачені п.6.1 договору.

Згідно з п.6.1 Договору від 29.11.2018 року за відмову туриста від турпродукту (частково або повністю) з будь-яких причин, турист зобов`язаний сплатити турагенту витрати за послуги, понесені останнім у зв`язку з виконанням замовлення туриста. (а.с.9)

Також між ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» (Туроператор) та ФОП ОСОБА_6 (Турагент ) було укладено договір №882А/18 від 14.09.2018 року (далі - Договір №882А/18), відповідно до п.1.1. якого Турагент зобов`язується за винагороду надати послуги Туроператору з реалізації турпродукту який сформований постачальником - іноземним туроператором «Anex Tourism Worldwide DMCC» , шляхом укладення Договорів на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем Туроператора, а також здійснювати фактичні дії, визначені договором із самостійним набором та комплектацією туристичних груп.

Відповідно до п.3.3.16 Договору №882А/18, Турагент зобов`язаний негайно у письмовій формі сповіщати ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» про зміни в замовленні Турагента чи відмову від нього у письмовому вигляді «Зміни Замовлення» або «Ануляції».

Відповідно до п. 5.2.3. Договору №882А/18 у випадку відмови Турагента від поданого Замовлення на бронювання Турпродукту шляхом його анулювання або будь-якої зміни частково або повністю (напр., термінів подорожі, готелю, відомостей про туриста, тощо), Турагент зобов`язується сплатити Туроператору фактично зазнані витрат за послуги, понесені у зв`язку з виконанням підтвердженого замовлення. Туроператор повідомляє суму понесених витрат у письмовій формі за допомогою електронного або факсимільного зв`язку.

На підтвердження розміру реально понесених затрат та перерахунку коштів до іноземного туроператора ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» надано акт про реалізацію послуг від 29.11.2018 року та Акт про реалізацію послуг від 11.12.2018 року, ваучер № НОМЕР_1 та пам`ятку застрахованої особи датовану 02.05.2019 р., ваучер №74916920 та пам`ятку застрахованої особи датовану 15.05.2019 р. (а.с.76-91).

Проте, з вказаних вище актів убачається, що суми послуг за вказаними в ньому ваучерами, в тому числі і за ваучером позивача були сплачені 06.12.2018 року, 07.12.2018 року, тобто після 03.12.2018 року, а саме дати подання позивачем заяви про ануляцію туру. Крім того суд зазначає, надані відповідачем акти не є належними та допустимими доказами фактичного понесення відповідачем витрат, оскільки не є платіжними документами та не можуть свідчити про дійсне перерахування коштів за турпродукт, замовлений позивачем.

Також суд зазначає, що заяву про анулювання туру позивачем подано 03.12.2018 року, проте анульовано тур 10.12.2018 року, оскільки відповідач стверджує, що ФОП ОСОБА_2 лише 10.12.2018 року підтвердила умови анулювання туру. Таким чином, позивач не може нести відповідальність за несвоєчасне повідомлення ФОП ОСОБА_6 про анулювання туру позивачем.

Крім того, суд вважає, що лист ТОВ «Авіакомпаннія «Азур Ейр Україна» від 13 грудня №1937-1, відповідно до якого на чартерний рейс QU 5732 (Шарм-ель-Шейх -Харків) 23 грудня 2018 року реєстрацію пройшли 187 пасажирів, а два місця залишились вільними, не може свідчити про фактичне понесення витрат відповідачем на оплату авіаквитків для позивача за договором на туристичне обслуговування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем по справі ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» фактично зазнаних витрат за послуги, понесені у зв`язку з виконанням підтвердженого замовлення позивача за договором Договором від 29.11.2018 року, тому позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» грошових коштів у сумі 13 970,00 грн., сплачених позивачем за договором на туристичне обслуговування від 29.11.2018,укладеним між позивачем і Турагентом ФОП ОСОБА_6 , яка діяла від імені та за дорученням Туроператора TOB «Туристична компанія «Анекс Тур» підлягають задоволенню.

При цьому позовні вимоги про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» і ФОП ОСОБА_2 вказаної вище суми задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про туризм» порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Статтею 33 Закону України «Про туризм» встановлено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Агентські відносини регулюються главою 31 ГК України, відповідно до статті 297 ГК якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням умов договору однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, установлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

За змістом частин першої, другої, десятої статті 20, частини другої статті 30, частин першої, другої статті 32, частини першої статті 33 Закону України від 15 вересня 1995 року «Про туризм», частини четвертої статті 10 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів», статей 610, 611, частини п`ятої статті 653, частини першої статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

З матеріалів справи убачається, що ФОП ОСОБА_6 (турагент) діяла від імені туроператора ТОВ "Туристична компанія "Анекс Тур" на підставі субагентського договору №882а/18 від 14.09.2018 року . Відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб`єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор, яким у цій справі є ТОВ "Туристична компанія "Анекс Тур".

Таким чином саме відповідач - ТОВ "Туристична компанія "Анекс Тур" як туроператор несе відповідальність за невиконання умов договору про надання туристичних послуг у спірних правовідносинах. Правовідносини, які виникли між відповідачем та третіми особами, не можуть впливати на права позивача, який належно виконав умови договору. Спір між туроператором та турагентом може бути вирішений в іншому провадженні.

Зазначена позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року по справі № 750/9028/15-ц.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення суми моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 4 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В обґрунтування спричинення моральної шкоди ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що вона була вимушена змінити свій звичайний спосіб життя, вносити зміни у життєві і виробничі стосунки, неодноразово звертатися письмово, усно і засобами телефонного зв`язку до відповідачів, тривалий час докладати додаткові зусилля для організації захисту своїх прав, звертатись за правовою допомогою, приймати участь у судових засіданнях, витрачала для цього час, протягом якого могла б спокійно працювати, не відволікатись від роботи, втрачаючи заробіток, приділяти увагу і піклування рідним. Зазначені обставини негативно позначились на її стані здоров`я. Вона перебуває у постійному нервовому напруженні, відчуває образу. Неповернення грошових коштів створює позивачу незручності, оскільки позбавляє її вільно ними користуватись, у тому числі і для організації належного догляду, медичної допомоги і спеціального харчування її матері в період курсу її лікування і реабілітації.

З огляду на вищенаведене, а також враховуючи принцип розумності та справедливості суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду в сумі 2000 грн. 00 коп.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» (ЄДРПОУ 34191244, адреса: м. Київ, вул. Харківське шосе, №201-203 (Літера 2А), група нежилих приміщень № 53 , офіс №1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) грошові кошти в сумі 13970 (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят) грн. 00 коп., сплачені за договором на туристичне обслуговування від 29.11.2018 року та моральну шкоду 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., а всього 15970 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» (ЄДРПОУ 34191244, адреса: м. Київ, вул. Харківське шосе, №201-203 (Літера 2А), група нежилих приміщень № 53 , офіс №1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору 768,40 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя