Ухвала суду № 87781479, 24.02.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.02.2020 Справа № 554/1310/20

Єдиний унікальний номер 554/1310/20

Провадження №1-кс/554/2742/2020

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2020 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Бугрій В.М., при секретарі судового засідання Сорока Ю.Г., за участю прокурора Буряка А.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Куцина В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Полтавській області майор поліції Пилипенко А.В. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020170000000019 від 27.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Устивиця В.Багачанського району Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючому на посаді провідного інспектора відділу організаційного забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, одруженого, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

24.02.2020 року слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначав, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу № 146о від 10.08.2017 Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області працює на посаді провідного інспектора відділу організаційного забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Згідно функціональних обов`язків останній зобов`язаний здійснювати відомчу реєстрацію та облік машин, видачу на них номерних знаків та відповідних реєстраційних документів, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих машин та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру, держателем якого є Держпродспоживслужба України, вести спостереження за дотриманням вимог законодавства акредитованими суб`єктами господарювання, які проводять ідентифікацію машин, проводити незалежну технічну експертизу, здійснювати підготовку висновків, щодо технічного стану проданих або відремонтованих машин, які підлягають перевірці на підтвердження відповідності вимог законодавства, проводити у складі комісії перевірки відповідності матеріально-технічної бази та методичного забезпечення, вести спостереження за дотриманням суб`єктами господарювання, діяльність яких пов`язана з реалізацією машин, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держпродспоживслужби України, законодавства у цій сфері.

ОСОБА_1 обіймаючи посаду провідного інспектора відділу організаційного забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, відповідно до Закону України «Про державну службу», будучи державним службовцем, представником державного органу виконавчої влади, законні вимоги якого є обов`язковими для виконання громадянами і службовими особами, відповідно до п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, представником влади, відповідно до вищевказаних норм законодавства України та Положення наділений організаційно-розпорядчими, контрольними функціями та владними повноваженнями.

Однак ОСОБА_1 , будучи службовою особою (відповідно до Примітки 1 до ст.364 КК України), якій відповідно до ст.22 Закону України «Про запобігання корупції» забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, всупереч вимогам статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, їх службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, використовуючи своє службове становище та надані йому владні повноваження щодо здійснення реєстрації сільськогосподарської техніки, всупереч інтересам служби, здійснюючи функції представника влади, одержав таку вигоду, тобто вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

06.02.2020, близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, перебуваючи на робочому місці, у нежитловому приміщенні - адміністративній будівлі, що за адресою: АДРЕСА_2 одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 9000 гривень за здійснення реєстрації колісного трактору ЛТЗ Т-40 без будь-яких документів про технічні характеристики та права власності на нього та згідно досягненої домовленості, решту грошових коштів у сумі 3000 грн., ОСОБА_2 повинен був надати ОСОБА_1 найближчим часом.

У подальшому, 19.02.2020, близько 16 год. ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на отримання неправомірної вигоди, перебуваючи на робочому місці, у нежитловому приміщенні - адміністративній будівлі, що за адресою: АДРЕСА_2 одержав від ОСОБА_2 решту грошових коштів у сумі 3000 гривень.

Після вчинення вказаних протиправних дій, під час санкціонованого обшуку у нежитловому приміщенні - адміністративній будівлі, що за адресою: АДРЕСА_2 1 ОСОБА_1 видав зазначені грошові кошти у сумі 3000 грн., які вилучено.

20.02.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст. 368КК України.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Устивиця В.Багачанського району Полтавської області, українцю, громадянину України, з вищою освітою, працюючому на посаді провідного інспектора відділу організаційного забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, одруженому, на утриманні неповнолітніх дітей не маючому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою ОСОБА_2 про вимагання ОСОБА_1 неправомірної вигоди; поясненням ОСОБА_2 про вимагання ОСОБА_1 неправомірної вигоди; протоколами оглядів, помітки та вручення заздалегідь ідентифікований засобів-грошових купюр; протоколами обшуків від 19.02.2020, у т.ч. у ході якого виявлено та вилучено у ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 3000 грн; протоколами за результатами НСРД іншими матеріалами в їх сукупності,

У діях підозрюваного ОСОБА_1 , вбачаються ознаки злочину, передбаченогоч.3 ст. 368 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавленняволі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 177 КПК України застосувати щодо ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, неможливо, оскільки існують наступні ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню:

- під загрозоюпокаранняможепереховуватисьвідорганівдосудовогорозслідування та суду;

- з метою уникнення кримінальної відповідальності знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків та інших учасників даного кримінального провадження;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпеченнявиконанняпідозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити вищевказані протиправні дії.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «ІлійковпротиБолгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летельє протии Франції» від 26 червня 1991 року вказано, щоособливатяжкістьдеякихзлочинівможевикликатитакуреакціюсуспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Разом з тим, інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 з наступних причин:

- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом впливання на свідків та очевидців злочину, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також шляхом знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів з метою уникнення кримінального покарання,

- особиста порука – на адресу слідчого управління та прокуратури області не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_1 , оскільки ніхто не наважується поручитися за нього, що негативно характеризує його особистість;

- застава – слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу;

- домашній арешт - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, крім цього вказували на необґрунтованість підозри.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання,матеріали кримінального провадження суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту ст. 131-132 КПК України встановлено, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

У відповідності до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Аналізуючи пояснення прокурора щодо наявних ризиків, долучені до клопотання матеріали, суд не вдаючись до оцінки доказів на даній стадії кримінального провадження, яке розслідується лише другий день, констатує, що під час розгляду клопотання прокурор, не довів наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України та не довів недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до висновку, що твердження прокурора про існування цих ризиків є непідтвердженими та передчасними, також такими, що ґрунтуються в своїй переважній більшості на припущеннях.

Відповідно до п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

В той же час суд враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Стороною обвинувачення не доведено всіх зазначених в клопотанні ризиків, а також того, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів на даному етапі не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України, а також із врахуванням того, що запобігти навіть не доведеним слідчим та прокурором ризикам можливо покладенням судом на підозрюваного певних обов`язків, визначених ч.5 ст. 195 КПК України, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 179 КПК України не застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, а застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Згідно ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід є необґрунтований, але вбачаючи наявність вчинення злочину, наявність суспільного резонансу, суддя вважає за можливе обрати більш м`який запобіжний захід – домашній арешт у нічний період доби, що на думку суду забезпечить його належну поведінку та попередить його спроби вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов"язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну, утриматися від спілкування з свідками кримінального провадження, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора і в їх присутності.

Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує міцність соціальних зв`язків підозрюваного за місцем проживання, а також те, що характеризується він виключно позитивно, одружений, а тому, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. 181,183, 193,196 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого управління ГУНП в Полтавській області майор поліції Пилипенко А.В. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020170000000019 від 27.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Устивиця В.Багачанського району Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючому на посаді провідного інспектора відділу організаційного забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, одруженого, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 – задовольнити частково.

У обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби з 22.00 години до 07.00 години строком на два місяці, з урахуванням вимог ст. 194 КПК України поклавши на нього наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну, утриматися від спілкування з свідками кримінального провадження, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора і в їх присутності.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що в разі невиконання вказаних обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Запобіжний захід діє по 20 квітня 2020 року включно.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: В.М.Бугрій