Ухвала суду № 87781315, 24.02.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1790/19

Провадження № 1-кс/461/1182/20

УХВАЛА

Іменем України

24.02.2020 року Галицький районний суд м. Львова у складі: головуючого судді Зубачик Н.Б., секретаря судових засідань Пелех О.А., за участю заявника ОСОБА_1 , захисника Бельського Р.Л., прокурора Зеніна Г.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Галицького районного суду м.Львова Радченка В.Є. від розгляду справи №461/1790/19 –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася із заявою про відвід судді Галицького районного суду м.Львова Радченка В.Є. від розгляду справи №461/1790/19 у кримінальному провадженні №22018140000000084 від 07.12.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України.

Свою заяву мотивує тим, що суддею Радченко В.Є. 15.03.2019 року було обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та кожних два місяці обраний запобіжний захід продовжувався, не враховуючи пенсійний вік обвинуваченої, стан здоров`я, а також те, що обвинувачена є багатодітною матір`ю. Зазначає, що відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, однак такий не визначався. Вважає, що за таких обставин виникає сумнів у неупередженості судді Радченко В.Є., а відтак такий не може прийняти справедливе, законне рішення у вказаній справі, тому просить заяву задоволити.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник заяву про відвід підтримали у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні щодо задоволення заяви про відвід судді Радченка В.Є. заперечив, просив відмовити у задоволенні такої.

Оглянувши матеріали кримінального провадження №22018140000000084 від 07.12.2018 року, а також матеріали справи №461/1790/19, заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Відповідно до статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивований.

Судом встановлено, що підставою заявленого відводу заявник вважає обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді, зокрема, зазначає, що головуючий суддя при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 не визначив розміру застави чи будь – якого іншого альтернативного запобіжного заходу.

Завданням кримінального судочинства є захист прав особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ст.2 КПК України).

З матеріалів справи №461/1790/19 вбачається, що ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 15.03.2019 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Обраний запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 неодноразово продовжувався під час розгляду кримінальної справи, зокрема ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 16.09.2019 року.

Дану ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 16.09.2019 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 було оскаржено та постановою Львівського апеляційного суду від 04.11.2019 року таку залишено без змін з тих підстав, що така є законною та обґрунтованою. Аналогічна позиція також міститься в ухвалі Харківського апеляційного суду від 01.08.2019 року у справі№ 415/5397/18.

Прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суду під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.

Таким чином, розглянувши доводи ОСОБА_1 про відвід судді Радченка В.Є., суд дійшов висновку, що такі є безпідставними, оскільки не встановлено обставин, визначених ст.75 КПК України, які виключали б участь судді Радченка В.Є. при розгляді кримінального провадження №22018140000000084 від 07.12.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України.

Суд зазначає, що обставини, на які покликається ОСОБА_1 не є доказами упередженості чи певної зацікавленості судді у наслідках розгляду вищевказаного кримінального провадження. Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не встановлено.

Окрім того, заява про відвід повинна бути мотивована, а відтак має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні.

Судом доказів упередженості судді Радченко В.Є. при розгляді вищевказаного кримінального провадження не здобуто, а доводи, викладені в заяві про відвід судді, не дають підстав вважати, що суддя буде необ`єктивним чи упередженим при розгляді вищевказаної кримінальної справи. По суті доводи заявника є суб`єктивними, не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами, припущеннями заявника в упередженості судді та зводиться до незгоди з прийнятими процесуальними рішеннями.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначив, що особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного, а таких належних і допустимих доказів заявником суду не надано.

Аналізуючи мотиви заяви про відвід, суд вважає, що такі з точки зору норм матеріального та процесуального права, не кореспондуються із змістом ст.75 КПК України, щодо обставин, які виключають участь судді у кримінальній справі, а тому у задоволенні вказаної заяви необхідно відмовити у зв`язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 372, 376 КПК України, суд –

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Галицького районного суду м.Львова Радченка В.Є. від розгляду справи №461/1790/19 – відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Зубачик Н.Б.