Рішення № 87781081, 24.02.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

24.02.2020

Справа № 337/4878/19

Провадження № 2/337/270/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Карташевої І.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що 08.07.2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «АКТАБАНК» був укладений кредитний договір № 0861786001/Т/972109.

23.03.2018 між ПАТ «АКТАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», укладено договір №2 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, ПАТ «АКТАБАНК» відступає шляхом продажу ТОВ ФК «ЄАПБ» належні Банку, а ТОВ ФК «ЄАПБ» - набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.

Згідно п. 2.2. договору про відступлення прав вимоги, ТОВ ФК «ЄАПБ» в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань розмір прав вимоги, які переходять до ТОВ ФК «ЄАПБ», вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до ТОВ ФК «ЄАПБ» у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Відповідно до додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги - реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами ТОВ ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 31004 грн., з яких 14445 грн. заборгованість за основним боргом, 2 грн.заборгованість за процентами, 14007 грн. заборгованість за комісією, 2550 грн. штраф та пеня.

Позивач просить стягнути вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою від 12.11.2019 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в спрощеному провадженні з повідомленням сторін.

09.12.2019 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов у якому вказано, що 08.07.2013 року вона уклала з ПАТ «АКТАБАНК» кредитний договір № 0861786001/Т/9721098 на споживчі потреби на суму 20000 грн., строком на 3 роки - до 07.07.2016 року.

В період дії кредитного договору, починаючи з 09.08.2013 року та до 23.07.2014 року вона щомісячно здійснювала необхідні платежі на загальну суму 12800 грн.

Згодом дізналась, що діяльність ПАТ «АКТАБАНК» призупинена, замість керівництва введена тимчасова адміністрація, а сам банк знаходиться в стані припинення.

Подальші намагання погасити заборгованість по кредиту виявилися марними. Представниками місцевого відділення банку повідомлялось по телефону про необхідність чекати невизначений строк, а згодом й відділення банку взагалі закрилось.

За цей період ніхто з посадових осіб ПАТ «АКТАБАНК», його тимчасової адміністрації або осіб, яким було відступлено права вимоги до неї з приводу боргу письмово не звертався, ніяких повідомлень не надходило. Лише за останні 3 місяці було декілька телефонних дзвінків з погрозами та нецензурними висловлюваннями заплатити борг, але люди по телефону не представлялись, їх ідентифікація не можлива.

У зв`язку з даними фактами сума заборгованості за кредитом становить 7200грн. (20000 грн. - 12800 грн.). Проте, їй досі не відомо, на який рахунок необхідно сплатити даний борг.

Разом з цим позивачем в якості штрафу, пені зазначена сума 2550 грн. Дана сума не має правової обґрунтованості, і не підтверджена жодним належним та/або допустимим доказом, а тому задоволенню не підлягає.

За такими ж підставами не підлягає задоволенню стягнення суми витрат, нібито витрачених позивачем на забезпечення доказів в розмірі 960,5 грн.

Стосовно суми комісії в розмірі 14007 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оскільки відповідно до умов кредитного договору від 08.07.2013 року, банк надав кредит на споживчі цілі, то особливості регулювання даних відносин мають визначатися Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до положень частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» «До договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору».

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень або недійсними, або такими, що не підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) «Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача».

Просить позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості задовольнити частково на суму 7200 грн., а в решті позову відмовити.

19.12.2019 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій,окрім іншого, вказано, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду, з предметом спору (заборгованості в розмірі 31004,00 грн.), яка була нарахована не Позивачем, а ПАТ «АКТАБАНК» та з моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 23.03.2018 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних нарахувань.

ОСОБА_1 може особисто в письмовій формі звернутись до ПАТ «АКТАБАНК» з запитом про надання розрахунку заборгованості з моменту підписання кредитного договору, та до відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Пунктом 2.1.3. кредитного договору зазначено, що погашення кредиту, сплата нарахованих процентів за користування кредитом, сплата комісії за супроводження кредиту здійснюється позичальником позичальником щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, 15 (п`ятнадцятого) числа кожного місяця рівними частинами в сумі 1205,65 грн. за текстом - «щомісячний платіж» який включає в себе частину заборгованості за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом, комісію за супроводження кредиту) та з кінцевою датою погашення всієї заборгованості за кредитом 07 липня2016 року (включно) на умовах, визначених цим договором, згідно додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Вже 20.05.2014 було порушено умови фіксованої щомісячної сплати за кредитом та перераховано лише 200 грн. замість 1205,65 грн., так як і 23.07.2014 перераховано лише 500 грн. замість 1205,65 грн.

Також, відповідачем також було порушено п. 2.1.3. кредитного договору в частині «.. сплата комісії за супроводження кредиту здійснюється позичальником позичальником щомісячно...» «...15 числа кожного місяця...», перераховуючи кошти вже після 15 числа кожного місяця.

Відповідач не зазначає конкретної дати, коли саме вона дізналась про призупинення діяльності ПАТ «АКТАБАНК», а також між останнім платежем (який зазначений у Відзиві), та постановою правління Національного банку України від 16.09.2014 №576 пройшло, що майже 2 (два) місяця, за які, відповідач пропустив 2 обов`язкові щомісячні платежі.

Таким чином, ОСОБА_1 , ще до призупинення діяльності ПАТ «АКТАБАНК» порушила умови кредитного договору та чинного законодавства.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» наголошує на тому, що відповідач умисно ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, порушуючи при цьому умови кредитного договору та цивільне законодавство України в цілому.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що боржник після відступлення права вимоги не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість. Крім того неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Навіть, якщо допустити, що відповідач не був обізнаний про відступлення права вимоги до «ТОВ «ФК» ЄАПБ», має місце той факт, за яким боржник не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які зазначені в кредитному договорі або ж, за умови неможливості такої проплати, на передбачений законодавством депозитний рахунок нотаріуса.

Стосовно штрафу, пені в сумі 2550 грн., ТОВ «ФК «ЄАПБ» хоче наголосити ще раз: вся заборгованість була нарахована не позивачем, а ПАТ «АКТАБАНК» та з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 23.03.2018 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Кредитний договір містить визначені сторонами умови: форми його забезпечення, розмір процентів за користування кредитом, суму кредиту, строк, на який надається кредит, детальний розпис загальної вартості платежів за договором, що включає в себе суми платежів із повернення кредиту, процентів, винагород, у тому числі платежів, їх частоту і обсяги та розрахунок сукупної вартості кредиту, порядок розрахунків та відповідальність сторін.

Як вбачається із кредитного договору, що перед укладенням договору первісний кредитор у письмовій формі надав відповідачу у повному обсязі всю необхідну інформацію, передбачену ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», сторони узгодили всі його істотні умови, а саме: суму кредиту, дату видач кредиту, річну відсоткову ставку, умови повернення кредиту, нарахування та сплаті відсотків, порядок сплати за кредит, відповідальність сторін за невиконання або неналежні виконання умов договору. Відповідач особисто підписав кредитний договір, чим засвідчив факт отримання вищевказаної інформації та те, що він погодився з умовами договору. На час укладення кредитного договору відповідач не висловлював зауважень та додаткових вимог щодо змісту цього правочину або умов договору, протягом певного часу виконував свої обов`язки за договором із повернення кредитних коштів та сплати процентів за користуванню кредитом, що свідчить про прийняття ним таких умов.

Отже, підписавши кредитний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме до ПАТ «АКТАБАНК», та отримавши всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

При укладанні спірного договору відповідачу були відомі усі умови договору, відповідач з`ясував, на яких умовах договір укладається, а відтак з власної ініціативи на момент отримання коштів визначив для себе правила подальшої поведінки, які в подальшому не мають безпідставно змінюватися на вимогу однієї зі сторін.

У тексті відповіді на відзив, представник позивача просить розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідач надав заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, яка визнає позов частково у розмірі 7200 грн.

Також представник відповідача надав заяву про застосування спеціального строку позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши надані документи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 08.07.2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «АКТАБАНК» був укладений кредитний договір № 0861786001/Т/972109, на споживчі потреби, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 20000грн. строком на 36 місяців зі сплатою процентної ставки у розмірі 0,01% на рік.

23.03.2018 року між ПАТ «АКТАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», укладено договір №2 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, ПАТ «АКТАБАНК» відступає шляхом продажу ТОВ ФК «ЄАПБ» належні Банку, а ТОВ ФК «ЄАПБ» - набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору.

Згідно п. 2.2. договору про відступлення прав вимоги, ТОВ ФК «ЄАПБ» в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього Договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань розмір прав вимоги, які переходять до ТОВ ФК «ЄАПБ», вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до ТОВ ФК «ЄАПБ» у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги - реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами ТОВ ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0861786001/Т/972109 від 08.07.2013 року в сумі яка складається з:14445 грн. заборгованість за основним боргом, 2 грн. заборгованість за процентами, 14007 грн. заборгованість за комісією, 2550 грн. штраф та пеня.

На адресу відповідача, 27.03.2018 року ТОВ ФК «ЄАПБ» було направлено повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору та включення персональних даних до бази персональних даних.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015року у справі №6-979цс15, боржник,який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до наданих суду доказів, відповідач ОСОБА_1 в період дії кредитного договору, з 09.08.2013 року та до 23.07.2014 року здійснила платежі на загальну суму 12800 грн., що підтверджується банківськими квитанціями:від 09.08.2013 року - на суму 1210 грн. ;від 10.09.2013 року - на суму 1210 грн.;від 10.10.2013 року - на суму 1210 грн.;від 14.11.2013 року - на суму 1210 грн.;від 09.12.2013 року - на суму 1210 грн.;від 11.01.2014 року - на суму 1210 грн.;від 13.02.2014 року - на суму 1210 грн.;від 12.03.2014 року - на суму 1210 грн.;від 08.04.2014 року - на суму 1210 грн.;від 20.05.2014 року - на суму 200 грн.;від 05.06.2014 року - на суму 1210 грн.;від 23.07.2014 року - на суму 500 грн.

Що стосується заборгованості по штрафам і пені.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Отже, стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Спеціальна позовна давність застосовується за умови подання стороною у спорі відповідної заяви, зробленої до винесення судом рішення (правовий висновок ВСУ від у справі №6-1138цс15 від 25.05.2016 року).

Якщо сторони кредитного договору досягли згоди про збільшення позовної давності за всіма або окремими вимогами і така домовленість за змістом і формою відповідає вимогам ст. 6 і ч.1 ст. 259 ЦК України, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести за кожною вимогою в межах збільшеної позовної давності, установленої сторонами в договорі, ураховуючи періодичність платежів, визначених договором (правова позиція ВСУ від 24.02.2016 року у справі № 6-1824цс15).

Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору№ 0861786001/Т/972109 від 08.07.2013 року, строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та/або штрафів, встановлюється сторонами тривалістю 10 (десять) років.

Разом з тим, звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по штрафам і пені, позивачем не обґрунтовано підстав нарахування штрафів і пені, не надано детального розрахунку їх розміру та періоду нарахування.

Що стосується заборгованості за комісією.

Згідно п. 2.1.2 кредитного договору № 0861786001/Т/972109 від 08.07.2013 року,позичальник сплачуй Банку щомісячну комісію за супроводження кредиту в розмірі 650 грн., що розраховується як 3,25 відсотків від суми кредиту вказаного в п. 2.1 цього Договору, тавключається в суму щомісячного платежу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №7-рп/2013, в якому зазначено, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Крім того, як зазначив Верховний Суд України 16 листопада 2016 року за результатами розгляду справи № 6-1746цс16 в правовій позиції: «Положення п. 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язкуз положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168(що діяла на час правовідносин, що виникли між сторонами), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи,договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо)».

Споживач є вразливою стороною договірних відносин, саме тому законодавець визначився з посиленим захистом споживачів і закріпив це у відповідних нормах Закону України «Про захист прав споживачів». Зокрема за положеннями абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону (в редакції, що діяла на час правовідносин, що виникли між сторонами), кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі № 6-2071цс16.

В силу ч.4 ст.11 Закону (в редакції, яка діяла на час правовідносин, що виникли між сторонами), кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним, судом не вимагається.

Доводи позивача, про те, що відповідач, укладаючи кредитний договір та підписуючи його, взяла на себе зобов`язання в тому числі сплачувати комісію за супроводження кредиту, не заявляла додаткових вимог щодо умов зазначеного договору, в подальшому здійснювала її оплату, є необґрунтованими.

Посилання позивача на те, що вся заборгованість була нарахована не позивачем, а ПАТ «АКТАБАНК», та з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 23.03.2018 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій, не звільняє позивача від обов`язкудоведення обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, як вказано у ст. 12, 81 ЦПК України.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ`за кредитним договором № 0861786001/Т/972109 від 08.07.2013 року в розмірі 7200 грн., яка і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 274, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»(01032м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № UA НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 0861786001/Т/972109 від 08.07.2013 рокув розмірі 7200(сім тисяч двісті) грн., яка складається з заборгованості за основним боргом та заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»(01032м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № UA НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»)сплачені судові витрати у розмірі 446(чотириста сорок шість)грн. 11 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя:

Повний текст рішення складений 24.02.2020 року.

Суддя: