Вирок № 87780480, 24.02.2020, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/172/20

Номер провадження № 1-кп/315/65/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 рокум. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого судді Телегуз С.М.,

за участю секретаря Дмитренко В.В.,

прокурора Шрамко Ю.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої сторони Родіна В.М.,

представника органу пробації Гонтарь Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області кримінальне провадження за № 12020080220000003 від 03.01.2020 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Абрикосівка Цюрупинського району Херсонської області, українки, громадянки України, освіта неповна середня, заміжньої, маючої на утриманні шістьох неповнолітніх дітей, не депутата, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

- за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

03.01.2020 року, близько 16.00 години, поблизу с. Новозлатопіль Гуляйпільського району Запорізької області, ОСОБА_1 , знаходячись на території плантації лісового розплідника Гуляйпільського лісництва ДП «Пологівське ЛМГ», розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 2321884000:04:003:0002, маючи прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та корисливу мету, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, із застосуванням ручної пилки (ножівки) спиляла та таємно викрала два новорічних деревця породи сосна кримська, що належать ДП «Пологівське ЛМГ», загальна вартість яких, згідно висновку експерта № 09-20 від 20.01.2020року складає 940,00грн., чим спричинила останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, дії обвинуваченої ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Цивільний позов по справі не заявлений.

Під час досудового провадження між обвинуваченою ОСОБА_1 та представником потерпілої сторони Родіним В.М. укладено угоду про примирення від 07.02.2020 року, відповідно до вимог ст. 471 КПК України.

Відповідно до умов наданої угоди, потерпілий та обвинувачена добровільно, за спільною згодою уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження та узгодили призначення покарання обвинуваченій за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В угоді передбачені та роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно з положеннями ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена повністю розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Представник потерпілого також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачена і представник потерпілого підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор, представник органу пробації в судовому засіданні не заперечували проти затвердження угоди про примирення.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши угоду про примирення та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що укладена між потерпілим та обвинуваченою угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачена може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Так, ОСОБА_1 вчинила злочин середньої тяжкості, як особа ОСОБА_1 характеризується посередньо, має постійне місце проживання, має на утриманні шістьох неповнолітніх дітей, офіційно не працює, але є працездатною особою. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття та активе сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між представником потерпілої сторони Родіним В.М. та обвинуваченою ОСОБА_1 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 09-20 від 20.01.2020 року, які складають 314 грн. 00 коп., суд, враховуючи положення ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення від 07 лютого 2020 року, укладену між обвинуваченою ОСОБА_1 та представником потерпілої сторони ОСОБА_2 .

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00грн.

Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи, які складають 314 грн. 00 коп., стягнути з ОСОБА_1 на користь держави

Речові докази: дві сосни кримських, висотою 1.5м та діаметром 5см, які передані на зберігання ОСОБА_3 , -повернути власнику; ручну пилку, довжиною полотна 40см. шириною полотна біля рукоятки 10см., на краю полотна 4,5см., висота зуба 0,5см. з рукояткою, виконаною з пластмаси, яка передана на зберігання в камеру схову Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП, -знищити.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя: С.М.Телегуз