Постанова № 8777854, 02.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-662/10/2370 02.04.2010 р.                                                                       м. Черкаси

встановив:

Державною податковою інспекцією у Кам’янському районі подано позов про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 265 грн. 33 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що станом на 19.02.2010р. відповідач не сплатив податковий борг по орендній платі за землю в розмірі 265 грн. 33 коп.

В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 127 грн. 86 коп.

Присутній в судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Фізична особи –підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Кам’янською районною державною адміністрацією 11.05.1999р., взятий на облік 11.05.1999р. в органах державної податкової служби, на час розгляду справи перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Кам’янському районі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9, пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни; до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов’язкові платежі): плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Закон № 2181-ІІІ).

Частиною 1 статті 2 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Судом встановлено, що 27.01.2009р. відповідачем до державної податкової інспекції у Кам’янському районі надано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік із зазначенням загальної річної суми цієї плати в розмірі 1 565 грн. 77 коп. та помісячною розбивкою цієї суми.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково було сплачено самостійно ним розрахований розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а частково ні, станом на день розгляду справи податковий борг по орендній платі становить 127 грн. 86 коп.

Державною податковою інспекцією у Кам’янському районі відповідно до пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ надіслані відповідачу податкові вимоги про сплату податкового боргу, проте податковий борг відповідачем не сплачений.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (20800, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у Кам’янському районі (20800, Черкаська область, м. Кам’янка, вул. Декабристів, 2, ідентифікаційний код 34464043) борг в розмірі 127 (сто двадцять сім) грн. 86 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текс постанови виготовлений 07.04.2010р.

Суддя                                                                                                    В.О. Гаврилюк