Рішення № 87776152, 28.01.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8460/19

Провадження № 2/369/25/20

РІШЕННЯ

Іменем України

28.01.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря Мазурик Д.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Євтіхієва К .Л. ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - ДП «Укравтогаз», ДП НАК «Нафтогаз України») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування шкоди.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» від 02.06.2010 за № 30 позивач був прийнятий на роботу у відповідача за безстроковим трудовим договором на посаду провідного інженера відділу економічної безпеки у порядку переведення з філії «Управління «Укравтогаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», де працював з 18.03. 2009 на аналогічній посаді.

У подальшому із наведеної посади був переведений: 03.08.2011 наказом № 64к - на посаду заступника начальника відділу економічної безпеки; 09.08.2012 наказом № 123к - на посаду начальника сектора інформаційно-аналітичного забезпечення Управління економічної безпеки; 17.09.2012 наказом №157к - на посаду начальника відділу економічної безпеки Управління економічної безпеки; 01.01.2014 наказом № 73к від 31.12.2013 - на посаду начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника Управління економічної безпеки; 01.09.2015 наказом № 69к - на посаду провідного інженера служби економічної безпеки; 04.03.2016 наказом № 43к - на посаду начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника Управління економічної та інформаційної безпеки.

Як зазначив позивач, він за час роботи добросовісно ставився до виконання своїх обов`язків, ніколи не мав нарікань на свою роботу, неодноразово отримував премії, був нагороджений грамотою ДП «Укравтогаз» за сумлінну працю та високі трудові здобутки (наказ від 02.09.2014 №180, згідно запису у трудовій книжці).

Крім того, позивач є пенсіонером МВС та ветераном органів внутрішніх справ (посвідчення від 23.10.2008 № 068011) та має право на пільги, передбачені ст. 6 Закону України від 24.03.2008 №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», зокрема на переважне право залишення на роботі, на яку вони були зараховані вперше після звільнення з військової служби, при скороченні чисельності або штату працівників.

Позивач має дві вищі освіти - інженерну (інженер-механік) та юридичну (юрист-правознавець, копії дипломів КВ №103560 та МВ № 10002866).

15 квітня 2019 року ОСОБА_1 надано для ознайомлення повідомлення №15 директора ДП «Укравтогаз» про скорочення його посади, та можливе наступне звільнення через два місяці. При цьому, як зазначено в позовній заяві, відповідачем було запропоновані позивачу для подальшої роботи не всі вакантні посади на підприємстві, а лише ті, які були значно нижчі за кваліфікацією, посадовим окладом та потребували зміни постійного місця проживання, без урахування його досвіду роботи, кваліфікації та спеціальності.

07 травня 2019 року відповідач повідомленням за №106-01 додатково запропонував позивачу зайняти вакантну посаду начальника відділу охоронних заходів, подавши для цього відповідну заяву про переведення.

Позивач погодився на цю пропозицію та 13.05.2019 року написав заяву про переведення його на посаду начальника відділу охоронних заходів, у встановленому порядку погодив заяву з заступником директора по безпеці та надав її директорові ДП «Укравтогаз» разом із необхідними документами.

Проте, 18 червня 2019 року ОСОБА_1 було вручено наказ № 641к директора ДП «Укравтогаз» Ватажишина О.В., відповідно до якого його звільнили з посади начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника Управління економічної та інформаційної безпеки у зв`язку із зміною в організації виробництва і праці на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає, що вищевказаний наказ суперечить чинному законодавству України, прийнятий з порушеннями ст.ст. 22, 32, 36, 40, 49-2, 49-4 Кодексу Законі про працю України (далі - КЗпП України) і підлягає скасування з наступних підстав.

Так, п. 1.3 Статуту ДП «Укравтогаз» визначено, що засновником підприємства є НАК «Нафтогаз України», а п. 6.3 - що директор підприємства підконтрольний та підзвітній правлінню та голові правління засновника та організовує виконання їх рішень.

Наказом в.о. голови правління НАК «Нафтогаз України» С. Переломи від 23.01.2019 № 24 введено в дію з 01.02.2019 нову організаційну структуру ДП «Укравтогаз», а директора ДП «Укравтогаз» зобов`язано провести ліквідацію відокремлених підрозділів (філій) підприємства, привести штатний розпис підприємства у відповідність до нової організаційної структури та дотримуватися вимог трудового законодавства під час комплектування та вивільнення працівників, посади яких будуть скорочені. На виконання цього рішення засновника, директором ДП «Укравтогаз» наказом від 31.01.2019 № 29 затверджено новий штатний розпис.

Відповідно до діючої до 31.01.2019 організаційної структури апарату ДП «Укравтогаз», затвердженої наказом НАК «Нафтогаз України» від 02.03.2016 № 79, за напрямком безпеки існувало Управління економічної та інформаційної безпеки, яке складалося з відділу економічної безпеки у складі начальника відділу - заступника начальника Управління та двох провідних інженерів, та відділу інформаційного захисту у складі начальника відділу та двох провідних інженерів, та власне начальника Управління, усього у складі 7 штатних одиниць.

Відповідно ж до впровадженої з 01.02.2019 нової організаційної структури, у відповідача за напрямком безпеки утворено відділ фінансової безпеки та розслідувань (три штатні одиниці), відділ інформаційної та кадрової безпеки (три штатні одиниці) та відділ охоронних заходів (три штатні одиниці), усього за напрямком корпоративної безпеки рахується 9 штатних одиниць. Відділ інформаційного захисту було перетворено в Управління інформаційних технологій, усього утворено 8 штатних одиниць.

Таким чином, як зазначено в позовній заяві, скорочення посад за напрямком безпеки на підприємстві фактично не відбувалося, а навпаки, у новій організаційній структурі відбулося розширення штатних посад, замість одного управління з 7 штатних одиниць утворено три відділи за напрямком безпеки у складі 9 штатних одиниць та управління інформаційних технологій у складі 8 штатних одиниць, тобто фактичного скорочення штату не відбулося.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що в порушення вимог ч.2 ст. 49-4 КЗпП України, професійна спілка підприємства не була завчасно поінформована про реорганізацію підприємства, що тягне за собою скорочення чисельності чи штату працівників, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення.

Наказом від 31.01.2019 № 29 новий штатний розпис відповідача був введений в дію з 01 лютого 2019 року, однак лише 27 березня 2019 року був виданий наказ № 178 «Про ліквідацію структурних підрозділів», яким було ліквідовано серед інших і Управління економічної та інформаційної безпеки ДП «Укравтогаз».

Як зазначено у позовній заяві, у період часу з 01 лютого 2019 року по 27 березня 2019 року в ДП «Укравтогаз» існувало два штатних розписи, і до нової організаційної структури проводився прийом людей на вакантні посади.

В порушення вимог трудового законодавства, позивач, посада якого скорочувалася, у період з 01.02.2019 до 27.03.2018 не отримував повідомлення про майбутнє вивільнення, при цьому на вакантні посади на підприємстві активно приймалися громадяни, що раніше не працювали на підприємстві. Так, за напрямком корпоративної безпеки до відділу фінансової безпеки та розслідувань були прийняті на роботу ОСОБА_3 - на посаду начальника відділу фінансової безпеки та розслідувань, ОСОБА_4 - на посаду провідного інженера цього відділу, ОСОБА_5 на посаду начальника відділу інформаційної та кадрової безпеки, ОСОБА_6 - на посаду начальника відділу охоронних заходів, ОСОБА_7 - на посаду провідного інженера відділу охоронних заходів.

Як зазначеного в позовній заяві, ОСОБА_1 у повідомленні про його можливе звільнення від 15.04.2019 №15 не було запропоновано всі наявні на той час вакантні посади. Так, не було запропоновано посаду провідного інженера відділу інформаційної та кадрової безпеки. Наявність цієї вакантної посади підтверджується повідомленням відповідача від 29.05.2019 №1780/01-06.2-19 про наявність вакантних посад, що було надане провідному інженеру з питань економічної безпеки ОСОБА_8 .. Ця посада залишалася вакантною і на момент звільнення позивача з роботи 18.06.2019.

Лише тоді, коли вперше прийняті на роботу у лютому 2019 року до підрозділу безпеки працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , звільнилися за власною ініціативою, відповідач запропонував ОСОБА_1 зайняти їх посади - відповідно або провідного інженера відділу фінансової безпеки або начальника відділу охоронних заходів, надіславши позивачу про це повідомлення за №106-01 від 07.05.2019.

Позивач у відповідності до цієї пропозиції 13.05.2019 року написав заяву про переведення його на посаду начальника відділу охоронних заходів, надав цю заяву директорові ДП «Укравтогаз» та фактично приступив до виконання своїх посадових обов`язків.

Проте, подану у встановленому порядку заяву відповідач не розглянув, про прийняте рішення позивачу письмово не повідомив, лише у день звільнення усно повідомивши останнього, що його кандидатура з невідомо яких підстав не погоджена директором з безпеки НАК «Нафтогаз України», при цьому у наказі про звільнення про підстави звільнення про це нічого не зазначено.

Як зазначено в позовній заяві, таке рішення відповідача є незаконним та невмотивованим з наступних причин.

Пунктом 6.6.12 Статуту підприємства передбачено, що директор самостійно приймає на роботу та звільняє з роботи працівників підприємства, а призначення та звільнення заступників директора, головного інженера, головного бухгалтера, керівника юридичної служби, керівника служби безпеки та керівника кадрової служби здійснюється за попереднім письмовим погодженням з головою правління НАК «Нафтогаз України». Запропонована позивачу посада начальника відділу охоронних заходів до цього переліку не відноситься.

Пунктом 5.6.2.2 Регламенту корпоративної безпеки Групи Нафтогаз передбачено право директора з безпеки Групи Нафтогаз погоджувати переведення працівників підприємства на посади в підрозділах безпеки, але ж ні відповідач, ні директор з безпеки Групи Нафтогаз не врахував той факт, що позивач вже працює і працював до цього тривалий час у підрозділах безпеки ДП «Укравтогаз», і він не переводиться з іншого підрозділу. Тим більше, ніде у Регламенті не зазначено обов`язок директора підприємства звільняти працівника у разі непогодження, тим більше ніяких законних критеріїв для непогодження цим Регламентом не передбачено.

Як зазначено в позовній заяві, не розглянувши належним чином заяву позивача від 13.05.2019 про переведення на посаду начальника відділу охоронних заходів, відповідач не надав можливості останньому перевестися на іншу вакантну посаду. Так, на момент ознайомленням з наказом про звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України позивачу не було запропоновано посад за напрямком безпеки, які були вакантними станом на 18.06.2019, зокрема посаду провідного інженера відділу фінансових безпеки та розслідувань, чи посаду провідного інженера відділу інформаційної та кадрової безпеки. Про наявність цих вакантних посад свідчить аналіз повідомлень, що були направлені позивачу та іншим працівникам підприємства, зокрема ОСОБА_8 за №1780/01-06.2-19 від 29.05.2019.

Відповідачем не враховано переважне право позивача як ветерана органів внутрішніх справ на залишення на роботі, на яку вони були зараховані вперше після звільнення з військової служби, при скороченні чисельності або штату працівників у відповідності до п. 15 ст. 6 Закону України від 24.03.1998 №203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»

Крім того, в порушення вимог ст. 43 КЗпП України розгляд подання відповідача до профспілкового комітету підприємства на звільнення у присутності на засіданні позивача не проводився, а письмової згоди на розгляд справи без його присутності останній не надавав.

Також, зазначено, що відповідачем не розглянута у встановленому порядку зареєстрована заява позивача від 11.06.2019 №1-6519 про надання йому відпустки з 18.06.2018 по 27.06.2019, натомість підготовлено наказ про звільнення, хоча будь-яких законних підстав не надавати працівникові законної відпустки відповідач не мав. Так, відповідно до наказу № 641к, станом на 18.06.2019 ОСОБА_1 мав право на 41 день невикористаної відпустки, та перебуваючи поза штатом, не мав на термін очікуваної відпустки ніяких термінових виробничих завдань.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив про заподіяння відповідачем вищезазначених дій призвели до заподіяння йому моральних страждань, наслідком чого стали нервові розлади, гіпертонія та депресія, необхідність витрачати свій час на відновлення порушеного права, несучи при цьому додаткові витрати. Позивач оцінив заподіяну моральну шкоду у розмірі 20 635,16 грн.

Позивач просив суд скасувати наказ ДП «Укравтогаз» від 18.06.2019 № 641к та поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника Управління економічної та інформаційної безпеки; стягнути з ДП НАК «Нафтогаз Україна» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати 18.06.2019 до дня поновлення на роботі; стягнути з ДП НАК «Нафтогаз Україна» на користь позивача 20 635,16 грн. у порядку відшкодування заподіяної йому моральної шкоди; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення з ДП «Укравтогаз» на користь позивача середнього заробітку за один місяць, що складає суму 20 635,16 грн.; стягнути з відповідача судові витрати.

26 липня 2019 року ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі.

02 вересня 2019 року представник ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз Україна» подав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 32857, відповідно до якого зазначив, 02.06.2010 ОСОБА_1 призначено на посаду провідного інженера відділу економічної безпеки за переведенням з філії Управління «Укравтогаз» ДК «Укртрансгаз» відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» № 30к від 02.06.2010.

03.08.2011 ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника відділу економічної безпеки ДП «Укравтогаз», відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» №64к від 02.08.2011.

09.08.2012 ОСОБА_1 переведено на посаду начальника сектору інформаційно-аналітичного забезпечення управління економічної безпеки ДП «Укравтогаз», відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» № 123к від 09.08.2012.

17.09.2012 позивача переведено на посаду начальника відділу економічної безпеки управління економічної безпеки, відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» №157к від 17.09.2012.

01.01.2014 позивача переведено на посаду начальника відділу - заступника начальника управління економічної безпеки, відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» №73к від 31.12.2013.

01.09.2015 ОСОБА_1 переведено на посаду провідного інженера служби економічної безпеки, відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» №69к від 01.09.2015.

04.03.2016 позивача переведено на посаду начальника відділу - заступника начальника управління відділу економічної безпеки управління економічної та інформаційної безпеки, відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» №43к від 04.03.2016.

З метою забезпечення ефективного використання матеріальних, технічних та фінансових ресурсів підприємства, поступового переходу до цільової, функціональної, дворівневої організаційної структури та зміни загального підходу до формування організаційно- управлінської структури підприємства, наказом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» №24 від 23.01.2019 «Про затвердження організаційної структури ДП «Укравтогаз», відповідно до пп. 6.10 статуту ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», затверджено та введено в дію з 01.02.2019 організаційну структуру ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України».

Представником відповідача зазначено, що наказом №24 «Про затвердження організаційної структури ДП «Укравтогаз»» 23.01.2019 постановлено затвердити та ввести в дію з 01.02.2019 року організаційну структуру ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», що додається, з дотримання вимог трудового законодавства України під час комплектування працівниками нововведених посад підприємства та вивільнення працівників, посади яких будуть скорочені.

Наказом №178 «Про ліквідацію структурних підрозділів» на виконання попереднього наказу було постановлено припинити діяльність управління економічної та інформаційної безпеки.

Зміни в організації виробництва і праці здійснювалися в порядку та строки визначені ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» з дотриманням законодавчо встановлених строків.

Відповідно до п. 3.12 Статуту ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», затвердженого правлінням ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 02.02.2017 протокол №26 рішення правління засновника, накази та інші розпорядчі акти засновника є обов`язковим для виконання підприємством, його директором та посадовими особами підприємства.

Так, наказом ДП «Укравтогаз» № 178 від 27.03.2019 «Про ліквідацію структурних підрозділів» припинено діяльність управління економічної та інформаційно ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» шляхом ліквідації (п.4).

На виконання наказу НАК «Нафтогаз України» № 24 від 23.01.2019 «Про затвердження організаційної структури ДП «Укравтогаз», наказу ДП «Укравтогаз» та підставі наказу ДП «Укравтогаз» від 27.03.2019 № 178 «Про ліквідацію структурних підрозділів», 15.04.2019 ДП «Укравтогаз», на підставі ст. 49-2 КЗпП України, повідомило ОСОБА_1 , начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника правління економічної та інформаційної безпеки ДП «Укравтогаз», про ліквідацію відділу економічної безпеки управління економічної та інформаційної безпеки, скорочення посади заступника начальника управління економічної та інформаційної безпеки ДП «Укравтогаз» та наступне звільнення через 2 місяці з моменту ознайомлення з даним повідомленням.

Позивачу було запропоновано переведення на вакантні посади ДП «Укравтогаз», враховуючи кваліфікацію та спеціальність останнього, а саме, 28 вакантних посад за відповідним списком.

Позивача повідомлено, що у разі надання згоди на переведення на вакантну посаду, що зазначена в Переліку, необхідно проінформувати про це адміністрацію підприємства (надати на ім`я директора ДП «Укравтогаз» заяву на переведення на обрану посаду) та надати підтвердження, що обрана посада (робота) є підходящою та відповідає професії (спеціальності) останнього.

Натомість, позивач не скористався своїм правом на переведення на вакантні посади ДП «Укравтогаз». Позивачем не було виявлено бажання обійняти інші вакантні посади та не надано жодних доказів, які б свідчили про згоду останнього на переведення на інші посади за період з 15.04.2019 по 07.05.2019.

07.05.2019 ОСОБА_1 додатково запропоновано переведення на вакантні посади ДП «Укравтогаз», враховуючи кваліфікацію та спеціальність останнього, а саме: начальник відділу охоронних заходів, провідний інженер відділу фінансової безпеки та розслідувань та зазначено, що у разі надання згоди на переведення на вакантну посаду необхідно надати на ім`я директора ДП «Укравтогаз» заяву на переведення на обрану посаду. Позивач виявив бажання на зайняття вакантної посади начальника відділу охоронних заходів ДП «Укравтогаз».

Як зазначив представник відповідача, що відповідно до Порядку проведення перевірки кандидатів на посади та працівників компанії та підприємств Регламенту корпоративної безпеки Групи Нафтогаз, затвердженого протоколом НАК «Нафтогаз України» від 07.03.2019 № 123, об`єктами перевірки щодо кадрової безпеки є працівники, які призначаються переводяться) на окремі категорії посад, у тому числі, зазначені в додатку 4 до Регламенту.

Додатком 4 до Регламенту визначено перелік посад працівників, призначення та переведення на які здійснюється за вищим рівнем перевірки, п. 5 якого визначено керівників за напрямом «безпека».

Листом АТ «НАК «Нафтогаз України» № 3-3970/1.11-19 від 28.05.2019 повідомлено, що кандидатура ОСОБА_1 , що пропонувалась для призначення на посаду начальника відділу охоронних заходів не погоджена.

18.06.2019 ОСОБА_1 повторно запропоновано 50 вакантних посад за списком.

Позивач не виявив бажання на переведення на запропоновані вакантні посади ДП «Укравтогаз».

18.06.2019 позивача було звільнено з посади начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника управління економічної та інформаційної безпеки, відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» № 641к від 18.06.2019 «Про звільнення з роботи» у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праві за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Заперечуючи проти доводів позивача щодо його переважного права залишення на роботі, представник відповідача зазначив, що виходячи із тлумачення правової природи переважного права на залишення на роботі, таке право могло бути реалізоване за наявності ситуації, при якій на одну й ту саму посаду претендують два працівника. З огляду на вищевикладене вбачається, що ДП «Укравтогаз» не повинно було проводити будь-яке порівняння переважного права позивача з іншими працівниками, оскільки позивач не виявив бажання продовжити працювати в ДП «Укравтогаз» на запропонованих посадах та не подавав жодних заяв, які б свідчили про намір або згоду на переведення на запропоновані посади. Позивач відмовився від продовження роботи на запропонованих посадах, оскільки не реалізував своє право до моменту звільнення.

Представник відповідача зазначив, що адміністрація ДП «Укравтогаз» запропонувала всі наявні вакантні посади, відповідно до повідомлення про скорочення посади та наступне вивільнення № 15.

07.05.2019 позивачу додатково запропоновані вакантні посади, відповідно до повідомлення №106-01.

Як зазначено у відзиві, жодних інших нових вакансій не з`являлось, Відповідач не здійснював прийом нових працівників в період змін в організації праці та виробництва та ліквідації структурних підрозділів взагалі, а лише переведення вже існуючих працівників на нові посади згідно з новою організаційною структурою.

У відзиві вказано, що позивач зазначає, що у період з 01.02.2019 по 27.03.2019 відповідачем здійснено прийняття працівників на вакантні посади, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Однак, позивач зазначає період з 01.02.2019 по 27.03.2019, який не охоплює період ліквідації структурних підрозділів (з 27.03.2019 ) та повідомлення позивача про скорочення посади та наступне вивільнення (з 15.04.2019 ). Вбачається, що зазначені працівники були прийняті на роботу на вакантні посади ДП «Укравтогаз» до дня ліквідації структурних підрозділів, що позивачем не спростовується.

Щодо зазначеного позивачем порушення вимог ч. 2 ст. 49-4 КЗпП України стосовно того, що професійні спілки підприємства несвоєчасно проінформовані про реорганізацію підприємства, що тягне за собою скорочення чисельності чи штату працівників, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватись, про строки проведення звільнення, то представник відповідача зазначив, що таке твердження є необґрунтованим та спростовується наступними доказами: листом №150/01-09-19 від 16.01.2019 «Щодо можливих змін в організації виробництва і праці ДП «Укравтогаз»; листом № 303/01-09-19 від 01.02.2019 «Щодо організаційної структури ДП «Укравтогаз»; листом № 417/01-09-19 від 12.02.2019 «Щодо переведення працівників ДП «Укравтогаз»; листом №1016/01-09-19 від 27.03.2019 «Щодо змін в організації виробництва і праці».

Зазначеними листами ДП «Укравтогаз» було завчасно з дотриманням вимог ч. 2 ст. 49-4 КЗпП України, надано Голові об`єднаної профспілкової організації ДП «Укравтогаз» ОСОБА_10 інформації щодо змін в організації виробництва і праці, шляхом виведення із штатного розпису відповідних посад, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення.

Так, листом № 1016/01-09-19 від 27.03.2019 «Щодо змін в організації виробництва і праці» повідомлено Голову об`єднаної профспілкової організації ДП «Укравтогаз» щодо змін в організації виробництва і праці, шляхом виведення із штатного розпису посади начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника управління економічної та інформаційної безпеки.

Поданням ДП «Укравтогаз» №1881/06-06-19 від 07.06.2019 на ім`я Голови об`єднаної профспілкової організації ДП «Укравтогаз» подано до розгляду питання щодо звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та ненаданням заяви на переведення на існуючі вакантні посади ОСОБА_1 , начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника управління економічної та інформаційної безпеки ДП «Укравтогаз».

Витягом з протоколу від 07.06.2019 № 10 підтверджується згода первинної Профспілкової організації працівників апарату ДП «Укравтогаз» на звільнення ОСОБА_1 - начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника управління економічної та інформаційної безпеки ДП «Укравтогаз».

3 боку об`єднаної профспілкової організації ДП «Укравтогаз» не надходило пропозицій про перенесення строків або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов`язаних з вивільненням працівників.

Щодо твердження позивача стосовно того, що останньому не було запропоновано всі вакантні посади, а саме посаду провідного інженера відділу інформаційної та кадрової безпеки, представником відповідача зазначено, що позивачем було обрано посаду начальника відділу охоронних заходів, яка 22.05.2019 листом №3-3970/1.11-19 була надана на погодження АТ «НАК Нафтогаз України».

Посада провідного інженера відділу інформаційної та кадрової безпеки була подана як вакантна повідомленням №1780/01-06.2-19 від 29.05.2019, проте на цей момент погоджувалась обрана позивачем посада начальника відділу охоронних заходів, що підтверджується відповіддю НАК «Нафтогаз України» про погодження призначення ОСОБА_1 , яка надійшла до ДП «Укравтогаз» 29.05.2019.

З вищезазначеного вбачається неможливість подання в якості вакантної посади провідного інженера відділу інформаційної та кадрової безпеки та необґрунтованість твердження позивача стосовно незабезпечення права останнього на зайняття наявних посад ДП «Укравтогаз».

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, позивачу було забезпечено право на відпустку було забезпечено, що підтверджується наказом ДП «Укравтогаз» від 07.02.2019 №АП/В-028, наказом ДП «Укравтогаз» від 27.02.2019 №АП/В-068, наказом ДП «Укравтогаз» від 04.04.2019 №АП/В-216. У зв`язку зі звільненням на підставі п. 1 от. 40 КЗпП І країни ОСОБА_1 виплачено вихідну допомогу у розмірі одного середньомісячного заробітку (ст. 44 КЗпП України), вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітків (п. 2.3 діючого колективного договору) та грошову компенсацію за дні використаної відпустки, як свідчить з наказу ДП «Укравтогаз» №641к від 15.06.2019.

Також представником відповідача зазначено, що позивачем не доведено суду втрат немайнового характеру (моральної шкоди) з урахуванням причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та заявленим до них відшкодуванням розміром моральної шкоди.

Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

13.09.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву за вх. № 34539, відповідно до якого підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до 30.09.2019 представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву за вх. № 36727, відповідно до яких зазначив позивачем вказано, що ДП «Укравтогаз» не було запропоновано всі наявні посади на момент його звільнення, а саме не було запропоновано посаду провідного інженера відділу інформаційної та кадрової безпеки, яка відповідає досвіду та кваліфікації позивача.

Представник відповідача зазначив, що такі твердження не відповідають дійсності.

Так, відповідно до п.6.1 розділу 6 посадової інструкції провідного інженера інформаційної та кадрової безпеки ДП «Укравтогаз» ПАТ «НАК «Нафтогаз України» визначено, що на посаду провідного інженера відділу призначається особа, яка має вищу економічну або юридичну освіту, або технічну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки не нижче спеціаліста), теоретичний і практичний досвід роботи у сфері інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки не менше 1 року, навики роботи з комп`ютерною технікою, знання та уміння працювати в спеціалізованих програмах:Microsoft visual studio, Oracle, MSSQL Server, Virtual Box, Vmware, скрипти PowerSell, досвід роботи по вирішенню питань, пов`язаних з проведенням комплексу заходів з питань безпеки.

З огляду на те, що досвід роботи та кваліфікація ОСОБА_1 не відповідає кваліфікаційним вимогам посади провідного інженера інформаційної та кадрової безпеки ДП «Укравтогаз» зазначена посада не була внесена до переліку вакантних посад, які пропонувались позивачу.

Посади начальника відділу охоронних заходів та провідного інженера відділу фінансової безпеки й розслідувань пропонувались позивачу, що підтверджується листом № 106-01 від 07.05.2019. Позивач погодився на переведення на вакантну посаду начальника відділу охоронних заходів ДП «Укравтогаз» та надав заяву на переведення на обрану посаду від 13.05.2019.

Порядку проведення перевірки кандидатів на посади та працівників компанії та підприємств Регламенту корпоративної безпеки Групи Нафтогаз, затвердженого протоколом НАК «Нафтогаз України» від 07.03.2019 № 123, об`єктами перевірки щодо кадрової безпеки є працівники, які призначаються (переводяться) на окремі категорії посад, у тому числі, зазначені в додатку 4 до Регламенту.

Додатком 4 до Регламенту визначено перелік посад працівників, призначення та переведення на які здійснюється за вищим рівнем перевірки, серед яких працівники і керівники підрозділів безпеки.

На виконання Регламенту корпоративної безпеки «Групи Нафтогаз» відповідач надіслав директору з безпеки «Групи Нафтогаз» лист № 1711/01-06.2-19 від 22.05.2019 щодо погодження призначення ОСОБА_1 на посаду начальника відділу охоронних заходів ДП «Укравтогаз».

Листом АТ «НАК «Нафтогаз України» № 3-3970/1.11-19 від 28.05.2019 повідомлено, що кандидатура ОСОБА_1 , що пропонувалась для призначення на посаду начальника відділу охоронних заходів, не погоджена.

Просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

09.10.2019 ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог за вх. № 38083, відповідно до якої просив суд стягнути з ДП «Укравтогаз» на його користь заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.06.2019 на день ухвалення рішення суду.

У листопаді 2019 року представник відповідача подав до суду заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог.

14 листопада 2019 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Статтею 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, 02.06.2010 ОСОБА_1 призначено на посаду провідного інженера відділу економічної безпеки за переведенням з філії Управління «Укравтогаз» ДК «Укртрансгаз» відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» № 30к від 02.06.2010.

03.08.2011 ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника відділу економічної безпеки ДП «Укравтогаз», відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» №64к від 02.08.2011.

09.08.2012 ОСОБА_1 переведено на посаду начальника сектору інформаційно-аналітичного забезпечення управління економічної безпеки ДП «Укравтогаз», відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» № 123к від 09.08.2012.

17.09.2012 позивача переведено на посаду начальника відділу економічної безпеки управління економічної безпеки, відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» №157к від 17.09.2012.

01.01.2014 позивача переведено на посаду начальника відділу - заступника начальника управління економічної безпеки, відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» №73к від 31.12.2013.

01.09.2015 ОСОБА_1 переведено на посаду провідного інженера служби економічної безпеки, відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» №69к від 01.09.2015.

04.03.2016 позивача переведено на посаду начальника відділу - заступника начальника управління відділу економічної безпеки управління економічної та інформаційної безпеки, відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» №43к від 04.03.2016.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 цієї статті визначено, що звільнення з підстав, зазначених у п.п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Частиною ст. 64 Господарського кодексу України визначено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Скорочення чисельності або штату працівників може бути зумовлене, зокрема, вдосконаленням виробництва, суміщенням професій, зменшенням обсягу виробництва продукції, перепрофілюванням підприємства, установи, організації тощо.

Скорочення чисельності та скорочення штату - це є тотожними поняттями. Так, скорочення чисельності передбачає звільнення працівників, натомість скорочення штату - зменшення кількості або ліквідацію певних посад, спеціальностей, професій тощо. При цьому одночасно можуть вводитися інші посади, спеціальності, професії тощо, в результаті чого кількість працівників може і не зменшуватися, а в окремих випадках навіть збільшуватися.

В листі Міністерства та соціальної політики України № 114/06/187-11 від 07.04.2011 зазначено, що скорочення штату працівників відбувається у разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку із перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією. Скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Згідно п. 1.3 Статуту ДП «Укравтогаз» засновником підприємства є юридична особа, створена відповідно до законодавства України - Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна», код ЄДРПОУ 20077720.

Відповідно до п. 3.12 Статуту ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», затвердженого правлінням ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 02.02.2017 протокол №26 рішення правління засновника, накази та інші розпорядчі акти засновника є обов`язковим для виконання підприємством, його директором та посадовими особами підприємства.

Так, з метою забезпечення ефективного використання матеріальних, технічних та фінансових ресурсів підприємства, поступового переходу до цільової, функціональної, дворівневої організаційної структури та зміни загального підходу до формування організаційно-управлінської структури підприємства, наказом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» №24 від 23.01.2019 «Про затвердження організаційної структури ДП «Укравтогаз», відповідно до пп. 6.10 статуту ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», затверджено та введено в дію з 01.02.2019 організаційну структуру ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України».

Вищезазначеним наказом №24 «Про затвердження організаційної структури ДП «Укравтогаз»» від 23.01.2019 постановлено затвердити та ввести в дію з 01.02.2019 року організаційну структуру ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», що додається, та забезпечити директору підприємства дотримання вимог трудового законодавства України під час комплектування працівниками нововведених посад підприємства та вивільнення працівників, посади яких будуть скорочені.

На виконання попереднього наказу, наказом директора НАК «Нафтогаз Україна» за №178 «Про ліквідацію структурних підрозділів» від 27.03.2019 було постановлено ліквідувати управління економічної та інформаційної безпеки.

Згідно правових позицій, висловлених Верховним Судом у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17) та від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Згідно з частинами 1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Враховуючи, що ОСОБА_1 перебував у відпустці в загальному з 11.02.2019 по 13.04.2019, що підтверджується відповідними копіями наказів від 07.02.2019, 27.02.2019, 04.04.2019, наявними в матеріалах справи, на виконання наказів НАК «Нафтогаз України» № 24 від 23.01.2019 та від 27.03.2019 № 178 «Про ліквідацію структурних підрозділів», 15.04.2019 (в перший робочий день позивача після відпустки) ДП «Укравтогаз», на підставі ст. 49-2 КЗпП України, повідомило ОСОБА_1 , начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника правління економічної та інформаційної безпеки ДП «Укравтогаз», про ліквідацію відділу економічної безпеки управління економічної та інформаційної безпеки, скорочення посади заступника начальника управління економічної та інформаційної безпеки ДП «Укравтогаз» та наступне звільнення через 2 місяці з моменту ознайомлення з даним повідомленням.

Позивачу було запропоновано переведення на вакантні посади ДП «Укравтогаз», враховуючи кваліфікацію та спеціальність останнього, а саме, 28 вакантних посад за списком: наповнювач балонів 4 розряду АГНКС №1 м. Києва, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС № 3 м. Києва, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС №4 м. Києва, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС м. Бориспіль, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС м. Бровари, начальник АГНКС м. Житомир, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС м. Житомир, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС №2 м. Вінниця, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС №1 м. Одеса, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС №1 м. Одеса (2 вакантні посади), начальник АГНКС м. Звенігородка, машиніст компресорних установок 4 розряду АГНКС м. Звенігородка, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС м. Звенігородка, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС м. Шостка, майстер АГНКС-2 м. Харків, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС-2 м. Дніпро, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС-2 м. Миколаїв, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС м. Лозова, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС-Долина, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС м. Шепетівка, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС м. Кам`янське, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС-1 м. Кременчук, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС м. Золотоноша, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС-Рівне, водій автотранспортних засобів відділу логістики управління адміністративно-господарського забезпечення, робітник з комплексного обслуговування будинків господарського відділу управління адміністративно-господарського забезпечення, медична сестра відділу логістики управління адміністративно-господарського забезпечення, водій автотранспортних засобів відділу логістики управління адміністративно-господарського забезпечення.

Позивача повідомлено, що у разі надання згоди на переведення на вакантну посаду, що зазначена в Переліку, необхідно проінформувати про це адміністрацію підприємства (надати на ім`я директора ДП «Укравтогаз» заяву на переведення на обрану посаду) та надати підтвердження, що обрана посада (робота) є підходящою та відповідає професії (спеціальності) останнього.

ОСОБА_1 був ознайомлений із даним повідомлення про скорочення посади на наступне звільнення № 15 від 15 квітня 2019 року, що підтверджується підписом останнього та не заперечувалось ним в судовому засіданні.

Доказів, що позивач скористався вищезазначеною пропозицією суду не надано.

В подальшому, 07.05.2019 ОСОБА_1 було додатково запропоновано переведення на вакантні посади ДП «Укравтогаз», враховуючи кваліфікацію та спеціальність останнього, а саме: начальник відділу охоронних заходів, провідний інженер відділу фінансової безпеки та розслідувань та зазначено, що у разі надання згоди на переведення на вакантну посаду необхідно надати на ім`я директора ДП «Укравтогаз» заяву на переведення на обрану посаду.

Позивач виявив бажання на зайняття вакантної посади начальника відділу охоронних заходів ДП «Укравтогаз» та написав відповідну заяву на ім`я директора ДП «Укравтогаз» від 18.06.2019.

Проте, відповідно до Порядку проведення перевірки кандидатів на посади та працівників компанії та підприємств Регламенту корпоративної безпеки Групи Нафтогаз, затвердженого протоколом НАК «Нафтогаз України» від 07.03.2019 № 123, суб`єктами перевірки щодо кадрової безпеки є працівники, які призначаються (переводяться) на окремі категорії посад, у тому числі, зазначені в додатку 4 до Регламенту.

Додатком 4 до Регламенту визначено перелік посад працівників, призначення та переведення на які здійснюється за вищим рівнем перевірки, п. 5 якого визначено керівників за напрямом «безпека».

Згідно п. 1 Регламенту корпоративної безпеки Групи Нафтогаз, затвердженого протоколом НАК «Нафтогаз України» від 07.03.2019 № 123, останній є базовим документом, що визначає мету, ключові принципи, цілі та напрями діяльності у сфері корпоративної безпеки; останній, серед іншого, є обов`язковим для дочірніх компаній НАК «Нафтогаз Україна».

Листом АТ «НАК «Нафтогаз України» № 3-3970/1.11-19 від 28.05.2019 повідомлено, що кандидатура ОСОБА_1 , що пропонувалась для призначення на посаду начальника відділу охоронних заходів не погоджена.

Враховуючи особливість процедури призначення (переведення) працівника на запропоновану позивачу посаду, що регулюється обов`язковими для підприємства корпоративними актами (Регламентом корпоративної безпеки Групи Нафтогаз, Порядку проведення перевірки кандидатів на посади та працівників компанії), не погодження кандидатури останнього директором з безпеки «Групи Нафтогаз», суд не вбачає в даному випадку порушень норм законодавства та корпоративних актів з боку відповідача.

Твердження позивача щодо не запропонування відповідачем всіх наявних посад на момент його звільнення, зокрема посади провідного інженера відділу інформаційної та кадрової безпеки, суд сприймає критично, враховуючи, що відповідно до п.6.1 розділу 6 посадової інструкції провідного інженера інформаційної та кадрової безпеки ДП «Укравтогаз» ПАТ «НАК «Нафтогаз України» визначено, що на посаду провідного інженера відділу призначається особа, яка має вищу економічну або юридичну освіту, або технічну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки не нижче спеціаліста), теоретичний і практичний досвід роботи у сфері інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки не менше 1 року, навики роботи з комп`ютерною технікою, знання та уміння працювати в спеціалізованих програмах: Microsoft visual studio, Oracle, MSSQL Server, Virtual Box, Vmware, скрипти PowerSell, досвід роботи по вирішенню питань, пов`язаних з проведенням комплексу заходів з питань безпеки.

Суду не надано належних та допустимих доказів, що досвід роботи, кваліфікація, уміння працювати в спеціалізованих комп`ютерних програмах, ОСОБА_1 відповідає кваліфікаційним вимогам посади провідного інженера інформаційної та кадрової безпеки ДП «Укравтогаз».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові у справі №6-126цс17 від 09.08.2017, вказано, що на момент скорочення працівника роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника. Пропонувати посади, які не відповідають кваліфікаційним вимогам працівника, роботодавець не зобов`язаний.

Посади начальника відділу охоронних заходів та провідного інженера відділу фінансової безпеки й розслідувань пропонувались позивачу, що підтверджується листом № 106-01 від 07.05.2019.

В подальшому, 18.06.2019 ОСОБА_1 повторно запропоновано 50 вакантних посад за списком, а саме: наповнювач балонів 4 розряду АГНКС №1 м. Києва, машиніст компресорних установок 6 розряду АГНКС №1 м. Києва, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС №4 м. Києва, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС м. Бровари, начальник АГНКС м. Житомир, машиніст компресорних установок 4 розряду АГНКС м. Житомир, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС №1 м. Вінниця, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС №2 м. Вінниця, начальник АГНКС м. Одеса, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС №1 м. Одеса, начальник АГНКС №2 м. Одеса, майстер АГНКС №2 м. Одеса, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС №1 м. Одеса (2 вакантні посади), начальник АГНКС м. Звенігородка, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС м. Звенігородка, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС м. Шостка, майстер АГНКС-2 м. Харків, наповнювач балонів 4 розряду і АГНКС-2 м. Харків, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС-2 м. Дніпро, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС-2 м. Дніпро, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС-2 м. Миколаїв, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС м. Лозова, начальник АГНКС м. Нова Одеса, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС м. Шепетівка, машиніст компресорних установок 5 розряду АГНКС м. Кам`янське, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС-1 Кременчук, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС м. Золотоноша, машиніст компресорних установок 4 розряду АГНКС м. Херсон, наповнювач балонів 4 Розряду АГНКС м. Дружківка, машиніст компресорних установок 4 розряду АГНКС-Стрий, майстер АГНКС-Рівне, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС-Рівне, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС-Самбір, машиніст компресорних установок 4 розряду АГНКС-Дрогобич, охоронник 2 розряду АГНКС-Чернівці, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС-Чортків, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС-Ковель, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС-Івано-Франківськ, наповнювач балонів 4 розряду АГНКС-Коломия, провідний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи управління правового забезпечення, заступник начальника відділу бухгалтерської звітності управління бухгалтерського обліку та звітності, водій автотранспортних засобів відділу логістики управління адміністративно-господарського забезпечення, робітник з комплексного обслуговування будинків господарського відділу управління адміністративно-господарського забезпечення, медична сестра відділу логістики управління адміністративно-господарського забезпечення, провідний інженер відділу стандартизацїї та метрології (копія повідомлення №1973/01-06-19 від 18.06.2019 про надання вакансій).

Суду не надані докази, що позивач виявив бажання на переведення на запропоновані вакантні посади ДП «Укравтогаз».

18.06.2019 позивача було звільнено з посади начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника управління економічної та інформаційної безпеки, відповідно до наказу ДП «Укравтогаз» № 641к від 18.06.2019 «Про звільнення з роботи» у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праві за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Крім того, як вбачається із матеріалів цивільної справи, позивачу було забезпечено його право на відпустку, що підтверджується наказами ДП «Укравтогаз» від 07.02.2019 № АП/В-028, від 27.06.2019 № АП/В-068, від 04.04.2019 № АП/В-216.

Суд критично відноситься до тверджень позивача, що у період з 01.02.2019 по 27.03.2019 відповідачем здійснено прийняття працівників на вакантні посади, які підходять позивачу за його освітою та кваліфікацією а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , оскільки останні не підтверджені належними доказами, і зазначений позивачем період в який здійснювались такі дії це період з 01.02.2019 по 27.03.2019, який не охоплює період ліквідації структурних підрозділів (з 27.03.2019 ) та повідомлення позивача про скорочення посади та наступне вивільнення (з 15.04.2019 ). Вбачається, що зазначені працівники були прийняті на роботу на вакантні посади ДП «Укравтогаз» до дня ліквідації структурних підрозділів.

Щодо зазначеного позивачем порушення вимог ч. 2 ст. 49-4 КЗпП України стосовно того, що професійні спілки підприємства несвоєчасно проінформовані про реорганізацію підприємства, що тягне за собою скорочення чисельності чи штату працівників, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватись, про строки проведення звільнення, то суд приходить до висновку, що таке твердження є необґрунтованим та спростовується наступними доказами: листом №150/01-09-19 від 16.01.2019 «Щодо можливих змін в організації виробництва і праці ДП «Укравтогаз»; листом № 303/01-09-19 від 01.02.2019 «Щодо організаційної структури ДП «Укравтогаз»; листом № 417/01-09-19 від 12.02.2019 «Щодо переведення працівників ДП «Укравтогаз»; листом №1016/01-09-19 від 27.03.2019 «Щодо змін в організації виробництва і праці».

Зазначеними листами ДП «Укравтогаз» було завчасно з дотриманням вимог ч. 2 ст. 49-4 КЗпП України, надано Голові об`єднаної профспілкової організації ДП «Укравтогаз» Пушкаренку В.Г . інформацію щодо змін в організації виробництва і праці, шляхом виведення із штатного розпису відповідних посад, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення.

Так, листом № 1016/01-09-19 від 27.03.2019 «Щодо змін в організації виробництва і праці» повідомлено Голову об`єднаної профспілкової організації ДП «Укравтогаз» щодо змін в організації виробництва і праці, шляхом виведення із штатного розпису посади начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника управління економічної та інформаційної безпеки.

Поданням ДП «Укравтогаз» №1881/06-06-19 від 07.06.2019 на ім`я Голови об`єднаної профспілкової організації ДП «Укравтогаз» подано до розгляду питання щодо звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та ненаданням заяви на переведення на існуючі вакантні посади ОСОБА_1 , начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника управління економічної та інформаційної безпеки ДП «Укравтогаз».

3 боку об`єднаної профспілкової організації ДП «Укравтогаз» не надходило пропозицій про перенесення строків або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов`язаних з вивільненням працівників.

Відповідно до ст. 43 КЗпП України зазначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Витягом з протоколу від 07.06.2019 № 10 підтверджується згода первинної Профспілкової організації працівників апарату ДП «Укравтогаз» на звільнення ОСОБА_1 - начальника відділу економічної безпеки - заступника начальника управління економічної та інформаційної безпеки ДП «Укравтогаз».

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, і або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Суди при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов`язані лише перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення чисельності або штату працівників), але вони не наділені повноваженнями обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Як встановлено судом, у відповідача відбулися зміни в організації виробництва і праці, що потягли за собою скорочення штату працівників і останнім було дотримано порядок звільнення позивача у зв`язку зі таким скороченням та по суті відмовою від переведення на іншу роботу згідно п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки позивача було попереджено за два місяці про можливе звільнення з роботи і запропоновано всі посади, які відповідають його досвіду та кваліфікації. Належних доказів протилежному суду не надано.

Суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 про переважне право на залишення на роботі, оскільки відповідно до ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Суд враховує, що дослідження наявності у працівника переважного права на залишення на роботі здійснюється лише серед працівників, що обіймають одинакові посади, а не серед усіх працівників роботодавця.

Оскільки посада позивача начальника відділу - заступника начальника управління відділу економічної безпеки управління економічної та інформаційної безпеки була скорочена, то у відповідача не було підстав встановлювати переважність права позивача на залишення на роботі серед інших працівників.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, у задоволенні яких суд відмовив, а тому відсутні підстави для задоволення і вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом вказано положення закону, передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин, з урахуванням специфіки об`єкта яких завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі.

Вирішення позову в частині відшкодування моральної шкоди залежить від вирішення позовних вимог про визнання наказу про звільнення незаконним, його скасування.

Таким чином, оскільки відсутні підстави для скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 , то й вимога позивача про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

У зв`язку із вищевикладеним, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 40 Кодексу законів про працю України, п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування шкоди - відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Повний текст рішення суду виготовлений 21.02.2020 року.

Суддя: Т.В. Дубас