Вирок № 87775857, 24.02.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

263/15098/18

1-кп/263/176/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Кияна Д.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шеремети А.С., Заярного К.А., Рябова С.М.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Смирнова Д.О.,Чумбаша О.В.,

представника потерпілого - Мироненко О.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченої - ОСОБА_2 ,

захисника - Ангеловського Л.М.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду м. Маріуполя кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Архангельськ, Росія, громадянки України, несудимої, з вищою освітою, заміжньої, працюючою бухгалтером у ПП «Автодізайн», зареєстрованої та мешкаючою за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху за наступних обставин.

Так, 08.09.2018 року, приблизно об 07 годині 25 хвилин, водій ОСОБА_2 , керуючи, за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , технічно справним автомобілем марки «TOYOTAPrevia» реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснювала рух по проїжджій частині вул. Сонячної в Центральному районі м. Маріуполь Донецької області, зі сторони центра вул. Пилипа Орлика в напрямкуЗапорізького шосе.

Під`їжджаючи до нерегульованого перехрестя, утвореного перетином доріг вул. Сонячної та Запорізького шосе в м. Маріуполь Донецької області, рухаючись по другорядній дорозі, водій ОСОБА_2 , діючи необережно, в порушення вимог п. 16.11. Правил дорожнього руху України, згідно яких «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху », проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, маючи об`єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою та виявити велосипед «ARDIS» під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, по проїжджій частині Запорізького шосе, не поступившись йому дорогою, виїхала в межі перехрестя, де передньою лівою частиною автомобіля скоїла наїзд на праву частину переднього колеса велосипеда «ARDIS», від чого сталося падіння велосипедиста ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної події велосипедисту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження, а саме: відкрита черепно-мозкова травма: забита рана правої лобно-скроневої області, забита рана спинки носа, періорбітальні гематоми обох очей, гематома правої вушної раковини, забій головного мозку важкого ступеня тяжкості з мінімальною епідуральною гематомой правої лобової області, вдавлений оскольчатий перелом лобової кістки з порушенням стінок фронтальних пазух, зі зміщенням уламків в порожнину черепа, оскольчаті переломи очниць зі зміщенням, гратчастої кістки, стінок обох гайморових пазух, пірамідки правої скроневої кістки, великого крила клиноподібної кістки справа, кісток носа зі зміщенням, що ускладнилися гемосинусами, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допущені водієм ОСОБА_2 порушення вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, заходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо - транспортної події та настанням суспільно - небезпечних наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 повністю визнала себе винною у пред`явленому їй обвинуваченні, не оспорювала фактичні обставини справи та показала суду, що 08.09.2018р. керуючи автомобілем, виїжджала з другорядної дороги на головну, не помітила рухомого велосипедиста ОСОБА_1 та скоїла на нього наїзд. У вчиненому розкаюється, відшкодувала частково потерпілому витрати на лікування.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що 08.09.2018р. їхав на велосипеді по вул. Пилипа Орлика, яка є головною дорогою, та на перехресті його не пропустив автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 , від чого отримав тілесні ушкодження.

Суд зазначає, що покази потерпілого ОСОБА_1 підтверджують час і місце вчинення кримінального правопорушення, а також, що тілесні ушкодження йому спричинені внаслідок дорожньо - транспортної пригоди обвинуваченою ОСОБА_2 .

Суд у відповідності до вимог КПК України дослідив й інші докази, на підставі яких дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 08.09.2018р. та схеми з фототаблицями до нього, зафіксовано місце дорожньо - транспортної пригоди та зафіксовано слідову інформацію наїзду на ОСОБА_1 .

Протоколом огляду транспортного заходу та шляхового велосипеду від 08.09.2018р., яким зафіксоване пошкодження автомобіля марки «TOYOTAPrevia» реєстраційний номер НОМЕР_2 та велосипеду«ARDIS» від зіткнення.

Висновком судової автотехнічної експертизи за № 1/19-247 від 26.10.2018 року слідує, що рульове управління, гальмівна система автомобіля марки «TOYOTAPrevia» реєстраційний номер НОМЕР_2 та велосипеду «ARDIS» на момент дорожньо-транспортної пригоди перебували в працездатному стані та зіткнення автомобіля з велосипедом охоплюю зона контакту лівої частини переднього бамперу автомобіля та передню бокову частину велосипеда в районі важелю механізму кріплення переднього колеса велосипеда.

Висновком експерта за №834 від 24.10.2018р. за змістом якого випливає, що ОСОБА_1 отримав під час дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження: відкриту черепно-мозкова травму, забиту рану правої лобно-скроневої області, забиту рана спинки носа, періорбітальні гематоми обох очей, гематому правої вушної раковини, забій головного мозку важкого ступеня тяжкості з мінімальною епідуральною гематомой правої лобової області, вдавлений оскольчатий перелом лобової кістки з порушенням стінок фронтальних пазух, зі зміщенням уламків в порожнину черепа, оскольчаті переломи очниць зі зміщенням, гратчастої кістки, стінок обох гайморових пазух, пірамідки правої скроневої кістки, великого крила клиноподібної кістки справа, кісток носа зі зміщенням, що ускладнилися гемосинусами, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Висновок судово - медичної експертизи, авто технічної експертизи, протокол огляду місця події та автомобіля, велосипеду підтверджують обставини заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень під час ДТП, обставини вчинення кримінального правопорушення водієм автомобіля та узгоджується з показами потерпілого.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 17.10.2018р. з фото таблицею, де потерпілий ОСОБА_1 розповів та показав на місцевості при яких обставинах обвинувачена ОСОБА_2 здійснила наїзд на нього автомобілем.

Висновком експерта за №1/19-253 від 26.10.2018р. автотехничної експертизи, з якого слідує, що водій ОСОБА_2 , виконуючи вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху України, мала технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді та її дії знаходились у причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортній пригоді, проте велосипедист ОСОБА_1 , не мав технічної можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді та в діях його не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України.

Висновок судової автотехнічної експертизи підтверджує обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме того, що водій ОСОБА_2 порушила правила дорожнього руху України, внаслідок чого здійснила наїзд на велосипедиста ОСОБА_1 .

З посвідчення водія НОМЕР_3 , висновку медичного огляду за №386 від 08.09.2018р., довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією сдідує, що ОСОБА_2 має категорію права керування транспортними засобами «В», є інвалідом 3 групи та перебувала у тверезому стані під час вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши докази, у їх сукупності, достатності та взаємозв`язку, в межах висунутого обвинувачення, суд дійшов висновку, що обвинувачена ОСОБА_2 своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах установлених санкцією статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , суд визнає її щире каяття, часткове відшкодування потерпілому шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , судом не встановлено.

З урахуванням фактичних обставин справи, особи винної, яка за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, є інвалідом 3-ї групи, працевлаштована, заміжня, не судима, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, враховуючи пом`якшуючі обставини покарання, суд вважає доцільним призначити обвинуваченій покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі.

Характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особа винної, її щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння суду у встановлені істини у справі, добровільне часткове відшкодування шкоди, наявність думки потерпілого ОСОБА_1 щодо призначення обвинуваченій несуворого покарання, дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливі без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим на підставі ст. 75 КК України, суд, вважає за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання щодо необхідності призначення ОСОБА_2 додаткового покарання суд приходить до наступного.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що обвинувачена ОСОБА_2 є заміжньою, має третю групу інвалідності, працює бухгалтером у підприємстві, яке знаходиться на відстані від місця проживання обвинуваченої, відшкодувала частково потерпілому витрати на лікування, просила суд не позбавляти її права керування транспортними засобами, оскільки за допомогою автомобіля вона дістається до роботи, яка з урахуванням її інвалідності, є її джерелом доходів, тому суд вважає, недоцільним застосовувати до обвинуваченої ОСОБА_2 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки наявність у неї цього права забезпечує виконання нею безпосередніх трудових обов`язків.

В кримінальному провадженні заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_1 до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» щодо стягнення грошової суму у розмірі 7 974,81 гривеньв якості відшкодування витрат на лікування потерпілого, грошової суму у розмірі 398,74 гривень в якості відшкодування спричиненої моральної шкоди, грошової суми у розмірі 6072,00 гривеньв якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 у розмірі 5366, 25 гривеньв якості відшкодування доходів, які потерпілий міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене,грошових коштів у розмірі 6072,00 гривень в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, грошових коштів у розмірі 93 601, 26 гривень в якості відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Позивач наполягав на задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 частково визнала позовні вимоги, заперечуючи проти задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 93 601,26 грн.

Представник відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 22 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі-Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 24.1. Закону під відшкодуванням шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого розуміється відшкодування обґрунтованих витрат, пов`язаних із доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зважаючи на вище зазначене, а також те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», а страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за страховим полісом № АМ/ 1183295 від 24.12.2017 складає двісті тисяч гривень, тому вимоги щодо стягненню з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» витрат в якості відшкодування витрат на лікування потерпілого підлягають задоволенню в межах документально підтверджених витрат у розмірі 7601,13грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 26.1. Закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і"ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» грошових коштів в якості відшкодування спричиненої моральної шкоди у розмірі 380,06 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, суд з урахуванням засад розумності, справедливості, враховуючи тяжкість отриманих потерпілим тілесних ушкоджень від дорожньо-транспортної пригоди та моральних страждань останнього у зв`язку з перебуванням на лікуванні, вважає за можливе стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 44 000,00 грн.

Відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до довідки ПрАТ «Азовелектросталь» за графіком роботи у вересні та жовтні 2018 року ОСОБА_1 повинен був відпрацювати 336, 4 робочих годин. З них у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності по причині ДТП він не відпрацював 160 робочих годин.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 недоотримав грошові кошти - заробітну плату за місцем роботи по причині непрацездатності в результаті ДТП, з урахуванням отриманих відшкодувань від підприємства та фонду соціального страхування, тому вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 збитків на суму 5366, 25 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із тим, що за позовом наявні два відповідача та позивні вимоги задоволені частково, тому необхідно розподілити витрати потерпілого на правничу допомогу, стягнувши з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 5768,40 грн. та з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2671,68 грн.

За змістом ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищезазначене, думку обвинуваченої, арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 11.09.2018р. на автомобіль «Toyota Previa», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 , слід скасувати.

Речові докази: автомобіль «Toyota Previa», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який повернутий власнику ОСОБА_3 на відповідальне зберігання, слід залишити за належністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 2002,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити їй покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Іспитовий строк ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» Код ЄДРПОУ: 20602681, місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул. Кирилівська, будинок 40на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , грошову суму в якості відшкодування витрат на лікування потерпілого у розмірі 7601(сім тисяч шістсот одна) грн. 13 коп.,грошову суму в якості відшкодування спричиненої моральної шкоди. у розмірі 380 (триста вісімдесят) грн. 06 коп., судові витрати у розмірі 5768,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 5366 ( п`ять тисяч триста шістдесят шість гривень) гривень 25 коп.,в якості відшкодування доходів, які потерпілий міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене,грошову суму у розмірі 44 000(сорок чотири тисячі) гривень в якості відшкодування спричиненої моральної шкоди, судові витрати у розмірі 2671,68 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 11.09.2018р. на автомобіль «Toyota Previa», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 .

Речові докази: автомобіль «Toyota Previa», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами), який повернутий власнику ОСОБА_3 на відповідальне зберігання- залишити за належністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 2002,00 грн.

Вирок може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та

прокурору.

Суддя Д.В. Киян