Ухвала суду № 87775733, 24.02.2020, Вишгородський районний суд Київської області

"24" лютого 2020 р. Справа № 363/766/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Баличевої М.Б.

за участі секретаря: Рибка І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство», третя особа: Новосілківська сільська рада Вишгородського району Київської області про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками

ВСТАНОВИВ:

21.02.2020 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство», третя особа: Новосілківська сільська рада Вишгородського району Київської області про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, яку 21.02.2020 року передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій остання просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100 та 3221886400:36:073:0097; забороною суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам Міністерства юстиції України та його територіальних органів, будь – яким іншим органам чи посадовим особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, вчиняти будь – які реєстраційні дії та вносити будь – які реєстраційні записи (зміни) до відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі іпотек щодо трьох земельних ділянок 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100 та 3221886400:36:073:0097; забороною державним кадастровим реєстраторам та будь – яким іншим особам, уповноваженим на здійснення їх функцій, вчиняти будь – які реєстраційні дії та вносити будь – які реєстраційні записи (зміни) до відомостей щодо земельних ділянок 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100 та 3221886400:36:073:0097.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову та матеріалами справи, суд не вбачає підстав для розгляду заяви про забезпечення позову з викликом осіб та проведенням судового засідання по даному питанню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 п. 1, п. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У поданій заяві ОСОБА_1 просить суд накласти арешт на земельні ділянки та заборонити вчиняти певні дії щодо цих земельних ділянок, які як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, належить на праві власності ОСОБА_1 , на підставі договорів купівлі продажу.

Будь-яких доказів на обґрунтування своїх доводів викладених у заяві, у тому числі відповідне рішення суду, яке набрало законної сили, суду не надано, що позбавляє суд у визначеному законом порядку встановити обставини на які посилається заявник, оскільки з поданих до суду документів не вбачаються підстави для обрання заявлених заходів забезпечення позову.

Крім цього, жодних документів на підтвердження обґрунтування у необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову суду не надано, як і не доведено неможливість виконання рішення суду, у майбутньому.

Разом з тим, заявником не доведено, що права позивача порушені та можуть її права бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки з поданих до суду документів вбачається, що позивач є власником спірних земельних ділянок, а також не надано підтвердження, що відповідач заперечує щодо правомірності набуття позивачем права власності на земельні ділянки, вважаючи, що земельні ділянки позивача накладаються на землі лісового господарства, які перебувають у його постійному користуванні, а також, заявником не надано пропозицій щодо зустрічного забезпечення, що на думку суду, унеможливлює виконання дій по забезпечення позову, у зв`язку з чим, враховуючи, що заявником не надано обґрунтованих доказів про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до викладеного, та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», статтями 149-153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя М.Б. Баличева