Ухвала суду № 87774777, 20.02.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1444/19

Провадження № 1-кп/127/50/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача Кашпрука Г.М.,

суддів Бойка В.М., Медяної Ю.В.

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Мазуренка В.С.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників обвинувачених Спірідонова В.В., Бондарчука В.В.,

представника потерпілих адвоката Данілевич Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці ініційоване судом питання щодо доцільності продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинуваченим, а також клопотання адвоката Спірідонова В.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на цілодобовий домашній арешт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, відомості про які внесені 21.08.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020000000345, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд, незалежно від наявності клопотань, зобов`язаний повторно до спливу продовженого строку розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.12.2019 року обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжено запобіжні заходи у виді тримання під вартою до 23.02.2020 року, з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, оскільки триває стадія дослідження доказів, та завершити розгляд кримінального провадження до 23.02.2020 не представляється можливим.

Прокурор Мазуренко В.С. просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк тримання під вартою мотивуючи тим, що запобіжній захід відносно обвинувачених обрано правильно, підстав для їх зміни, скасування немає, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися. Також, при розгляді питання щодо доцільності продовження запобіжних заходів, просив суд врахувати, що 18.02.2020 у Вінницькому апеляційному суді був розгляд апеляційної скарги адвоката Спірідонова В.В. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області 26.12.2019 про продовження строку тримання під вартою, яку залишено без задоволення, а ухвалу без змін. На переконання прокурора, перебуваючи на волі та розуміючи наслідки вчиненого діяння, обвинувачені можуть переховуватись від суду, оскільки дослідивши обставини вчиненого злочину встановлено, що вони діяли таємно з метою уникнення відповідальності. Прокурор зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину. Просив врахувати обставини вчинення злочину, а саме те, що вчинено злочин групою осіб, за попередньою змовою, із застосування зброї. Крім того, на даний час триває допит свідків, тому існує ризик, що обвинувачені можуть впливати на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, з метою зміни їх показів. А також, у разі зміни їм запобіжних заходів, останні можуть іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді.

Представник потерпілих адвокат Данілевич Т.М., з урахуванням позиції її довірителів, вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжних заходів у виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Спірідонов В.В. підтримав подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисному на цілодобовий домашній арешт. Захисник вважає, що прокурором не дотримано вимоги Глави 18 КПК України. Захисник звернув увагу суду, що прокурор лише перераховує ризики, однак стороною обвинувачення вони не доведені і є лише припущеннями прокурора. Захисник зазначив, що Європейський суд з прав людини вказує, що ризики мають тенденцію зменшуватись, або ж взагалі відпадати, тому мають бути досліджені нові обставини при вирішення питання щодо продовження чи зміни запобіжного заходу. Адвокат стверджував, що у зв`язку з тривалим розглядом даного кримінального провадження ризики, які мали місце під час обрання найсуворішого запобіжного заходу зменшилися. Єдиною підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не може бути лише те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та не може вважати достатніми причинами для тримання його під вартою протягом тривалого часу. Також звернув увагу, що згідно практики ЄСПЛ домашній арешт розглядається в тій самій площині, що й тримання особи під вартою, оскільки він пов`язаний із позбавленням свободи. Крім того, адвокат звернув увагу суду, що обвинувачений має сім`ю - матір та батька, постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Захисник зазначив, що навіть припускаючи наявність ризиків, на які звертає увагу сторона обвинувачення, враховуючи тяжкість висунутого обвинувачення, вважає, що цілодобовий домашній арешт, із застосуванням електронних засобів контролю, може забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 під час розгляду даного кримінального провадження. Враховуючи усі вищезазначені обставини, адвокат Спірідонов В.В. просив змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника. Додатково зазначив, що за час розгляду даного кримінального провадження нічого не змінюється, він уже тривалий час перебуває в умовах слідчого ізолятора. Просив суд врахувати, що росте його дитина, яку він не бачить, та потребують уваги та догляду батьки, оскільки вони похилого віку. Обвинувачений зазначив, що перебуваючи під домашнім арештом він матиме змогу спілкуватися зі своїми рідними. Просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Бондарчук В.В. щодо продовження дії запобіжного заходу його підзахисному заперечував. Зазначив, що прокурором не дотримана процедура розгляду клопотання, оскільки положення ст. 331 КПК України відсилають до глави 18 КПК України та мають бути виконані усі її вимоги. Адвокат Бондарчук В.В. просив задовольнити клопотання адвоката Спірідонова В.В., яке подане завчасно та належним чином мотивоване.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Прокурор Мазуренко В.С. щодо заявленого адвокатом Спірідоновим В.В. клопотання щодо зміни запобіжного заходу його підзахисному зазначив, що він не почув будь яких гарантій. Вказав, що є багато рішень Європейського суду з прав людини, однак в кожному конкретному випадку потрібно враховувати усі обставини в їх сукупності. Прокурор звернув увагу суду, що рідні ОСОБА_1 до СІЗО не приходять, що свідчить про те, що соціальні зв`язки втрачено. Адвокат просить змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, вказує адресу за якою просить визначити місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , однак не надає доказів чиє це житло, і чи надає власник житла дозвіл на проживання. Прокурор вказує на сукупність ознак саме для продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, а саме: обґрунтованість підозри, вчинення особливо тяжкого злочину групою осіб, із застосуванням зброї, можливість переховування від суду, впливу на свідків, можливість продовження вчинення злочинів. Прокурор вказує, що інший будь який більш м`який запобіжний захід не виправдає мету застосування запобіжного заходу.

Представник потерпілих адвокат Данілевич Т.М. заперечувала щодо клопотання адвоката Спірідонова В.В, підтримала думку прокурора, зазначивши що ризики обґрунтовані та продовжують існувати і на даний час.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, чинити тиск на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Крім того, слід зазначити, що враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема, у розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд при вирішенні питання щодо доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та клопотання адвоката Спірідонова В.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 враховує що обвинувачені, відповідно до положень ст. 12 КК України, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, в разі доведення їх винуватості, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на значний строк. Тому, на переконання суду, перебуваючи на волі та розуміючи наслідки вчиненого діяння, обвинувачені можуть переховуватись від суду.

Судом враховано положення статті 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 має соціальні зв`язки, а саме батьків, та постійне місце проживання. Однак вказані обставини не виключають, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватись від суду.

В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про соціальні зв`язки ОСОБА_2 , натомість наявна інформація, що обвинувачений ОСОБА_2 до затримання не був працевлаштований, тому існує ризик, що він може продовжувати вчиняти інші корисливі злочини. Крім того, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_2 після вчинення злочину залишив місце свого проживання та переховувався від органів досудового розслідування.

Також, існує ризик що, у разі зміни запобіжного заходу обвинуваченим на більш м`який, останні можуть чинити тиск на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, з метою зміни їх показів наданих на досудовому розслідуванні. Крім того існує ризик, що обвинувачені можуть іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді.

Також судом враховано ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09.12.2019, якою апеляційну скаргу адвоката Спірідонова В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області про продовження строку тримання під вартою останнього залишено без задоволення.

Враховуючи усі вищезазначені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених.

За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Крім того судом враховано рішення Конституційного суду України №4-р/2019 від 13 червня 2019 по справі №3-208/2018(2402/18) відповідно до якого Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кодексу, щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 314, 315 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката Спірідонова В.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на 60 днів з 20.02.2020 до 19.04.2020 включно.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою на 60 днів з 20.02.2020 до 19.04.2020 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору відділу прокуратури Вінницької області для відома.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач:

Судді: