Ухвала суду № 87774713, 24.02.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2780/20

Провадження № 1-кс/344/1210/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., за участю секретаря Максимів Н.С., прокурора Чижовського С.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Крамаренко К.С., розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в межах кримінального провадження № 12020090010000525 від 19.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 357 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочинів, в тому числі проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став, а в період не знятої та непогашеної судимості вчинив новий умисний злочин проти власності при наступних обставинах. Так, 23.10.2019 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд терміном на 2 роки, із застосувавши обмежень зокрема, з`являтись в органи відділу поліції за місцем свого проживання для реєстрації.

У клопотанні зазначено, що 05 грудня 2019 року ОСОБА_1 , після звільнення із державної установи «Личаківська виправна колонія №30» прибув в Івано-Франківський ВП ГУНП в Івано-Франківській області для постановки на превентивний облік, де останнього було зобов`язано з`являтись на реєстрацію щосереди у період часу з 16 год по 18 год. Виконуючи вищенаведені зобов`язання, 19.02.2020 близько 17 год 45 хв. ОСОБА_1 зайшов до другого корпусу Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, який знаходиться в м. Івано-Франківську, по вул. Бельведерська, 32 та піднявся на другий поверх, де знаходяться кабінети працівників Івано-Франківського відділу поліції превенції Івано-Франківського ВП ОСОБА_2 .М., які здійснюють реєстрацію відносно осіб, яким встановлено адміністративний нагляд. Перебуваючи у зазначеному приміщенні у ОСОБА_1 виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна в одному із службових кабінетів. Так, ОСОБА_1 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вхідних дверей кабінету № 16, в якому здійснює свою службову діяльність слідчий слідчого відділу Івано-Франківського ВП Божко О.С. та шляхом злому замка вхідних дверей незаконно проник всередину.

Зазначено, що реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, перебуваючи в кабінеті № 16, таємно викрав наступні речі: USB – накопичувач, білого кольору, об`ємом на 16 Гб, вартістю 280 грн, USB – накопичувач марки «Kingston», об`ємом на 32 Гб, вартістю 210 грн, USB – накопичувач марки «Kingston», об`ємом на 32 Гб, вартістю 210 грн, захисні окуляри марки «Matsuda», вартістю 500 грн., які належали ОСОБА_3 . В цей час біля вказаного кабінету проходив начальник сектору кадрового забезпечення Івано-Франківського ВП ОСОБА_4 , який побачив наполовину відчинені двері кабінету № 16 та заглянувши в середину, побачив ОСОБА_1 та висунув вимогу припинити свої протиправні дії. Після чого ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його дії викриті, а викрадення ним майна перестає бути таємним, продовжив свої протиправні дії направлені на відкрите викрадення чужого майна, а саме вийшов із вказаного кабінету та почав втікати до виходу із приміщення другого корпусу Івано-Франківського ВП. Однак, ОСОБА_1 свої протиправні дії до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий ОСОБА_5 на сходовій клітці першого поверху другого корпусу Івано-Франківського ВП. Протиправними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 попереджено спричинення майнової шкоди на загальну суму 1 200 грн.

Як вказано у клопотанні, окрім цього, ОСОБА_1 , перебуваючи у вище вказаному приміщенні, таємно викрав свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_1 на автомобіль марки «FordGalaxy» 2001 року сірого кольору, номер шасі № НОМЕР_2 .

Матеріалами клопотання зазначається, що 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 20.02.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 357 КК України.

Зі змісту клопотання випливає, що обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, які наявні в матеріалах кримінального провадження, а саме дані, які містяться у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_3 , протоколах допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,протоколах пред`явлення речей для впізнання, протоколі огляду місця події, протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, та іншими матеріалами кримінального провадження.

Обґрунтовуючи наявність ризиків, слідчий покликається на можливість підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі до шести років, усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення, тому може виїхати за межі м. Івано-Франківська з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та на даний час підозрюється у вчинення нового умисного злочину, офіційно не працює, джерело доходів невідоме, на шлях виправлення не став, що свідчить про можливість вчинення ним у майбутньому нових злочинів з метою незаконного збагачення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні просила врахувати ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуває на даний час на замісній терапії.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як встановлено слідчим суддею, 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 20.02.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 357 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 52 550 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень, оскільки, на переконання слідчого судді, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів — до 18 квітня 2020 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Визначити заставу у розмірі 52 550 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКС України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — шістдесят днів.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Антоняк Т.М.

Повний текст ухвали складено 24.02.2020 року.