Рішення № 87773766, 18.02.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1353/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою

Івано-Франківської міської ради,

вул. Незалежності, буд.7,м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Дім",

вул. Соборна, буд.2А,м.Рівне,33023

про стягнення грошових коштів в сумі 62 456 грн.

за участю:

від позивача: Когут М.Г., (довіреність №1/24-13/14в від 04.01.2020 )

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Дім" про стягнення грошових коштів в сумі 62456 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

В спірному випадку, відповідно до умов договору підряду №356/19 від 26.06.2019, підрядник - відповідач зобов`язався виконати за завданням замовника у відповідності проектно-кошторисної документації з використанням своїх матеріальних ресурсів, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити роботи: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Заміна вікон на сходових вул. Івана Павла ІІ 30. (ОК "Дружба 30" в м. Івано-Франківську (капітальний ремонт) (ДК 021:2015 (CPV) 45453000-7 капітальний ремонт і реставрація).

Таким чином, справа підлягає розгляду в Господарському суді Івано-Франківської області на підставі п.5 ст. 29 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження і призначено розгляд справи по суті на 23.01.2020. В судовому засіданні 23.01.2020 відкладено розгляд справи на 18.02.2020.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, відзиву не подав.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Позиція позивача.

За словами позивача, на виконання п.2.4. договору підряду №356/19, замовник надав підряднику аванс в розмірі 31 228 грн, відповідно до платіжних доручень №997 від 22.08.2019 на суму 7 687 грн, №1033 від 05.09.2019 на суму 5 603, 60 грн, №1035 від 06.09.2019 на суму 17 937, 40 грн.

Проте, відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання, зокрема не повернув позивачу невикористану суму авансу та не надав жодних підтверджуючих документів, щодо його використання (актів здачі-приймання робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт. Термін протягом якого відповідач зобов`язався використати аванс минув 07.12.2019. Оскільки відповідач не повернув аванс, застосовано штрафні санкції передбачені договором в розмірі 100% від суми авансу, а саме 31 228 грн.

У своїх вимогах позивач посилається на ст.11, 525, 526, 610, 611, 626 ЦК України та ст. 193, 173, 174, 230, 231 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач будь-яких заперечень та відзиву на позовну заяву суду не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Між Департаментом житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради (позивач по справі/замовник по договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт Дім" (відповідач по справі/підрядник по договору) було укладено договір підряду №356/19 від 26.06.2019.

Відповідно до п.1 договору підрядник зобов`язується виконати за завданням замовника у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації з використанням своїх матеріальних ресурсів, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити наступні роботи: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Заміна вікон на сходових вул. Івана Павла ІІ 30. (ОК "Дружба 30" в м. Івано-Франківську (капітальний ремонт) (ДК 021:2015 (CPV) 45453000-7 капітальний ремонт і реставрація).

Пунктом 2.1. договору визначено, що договірна ціна (вартість робіт) визначається відповідно до державних будівельних норм та нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, є динамічна і становить: 104 097 грн, в тому числі ПДВ: 17 349 грн 57 к.

Додатковою угодою до договору підряду №227 від 19.08.2019, укладеною між сторонами, внесено зміни до п.2.4. договору, відповідно до якого замовник надає підряднику аванс в розмірі 30% від вартості робіт згідно договору.

Відповідно до п.2.5. підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу підрядник повертає замовнику.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що підрядник зобов`язується розпочати роботи не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п.10.5. договору у разі не виконання п.2.5. договору, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 100% від суми невикористаного/неповернутого авансу.

Платіжними дорученнями №997 від 22.08.2019, №1033 від 05.09.2019, №1035 від 06.09.2019, позивачем перераховано на рахунок відповідача аванс в розмірі 7 687 грн, 5 603, 60 грн, 17 937, 40 грн.

Листом від 11.10.2019 №421/24-13/18в, позивач вказав відповідачу розпочати роботи по виконанню робіт за договором в м. Івано-Франківську. Аналогічний лист відправлено позивачем 18.11.2019 за №475/24-13/18в.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку таких висновків.

Щодо стягнення суми невикористаного/неповернутого авансу в розмірі 31 228 грн.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В спірному випадку, матеріалами справи доведено, що позивачем на рахунок відповідача перераховано аванс в розмірі 31 228 грн, як це передбачено п.2.4. договору. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази використання або повернення такого авансу відповідачем, а відтак, враховуючи, що доводи позивача жодним чином не спростовані - в наявності підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми невикористаного/неповернутого авансу в розмірі 31 228 грн.

Щодо штрафу в розмірі 31 228 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 10.5. договору сторонами визначено, що у разі не виконання п.2.5. договору, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 100% від суми невикористаного/неповернутого авансу.

Враховуючи, що позивачем доведено невиконання відповідачем умов договору щодо використання/повернення авансу - в наявності підстави для стягнення з відповідача 31 228 грн штрафу, що є 100% від сплаченого позивачем авансу, а тому така вимога позивача підлягає до задоволення.

Суд дослідивши подані докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача. В спірному випадку подані позивачем докази відповідачем жодним чином не спростовані.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 11, 509, 526, 610, 611, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. 74, 86, 123, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 7, код ЄДРПОУ 37794186/ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Дім" /33023, м. Рівне, вул. Соборна, 2а, код ЄДРПОУ 41772839/ про стягнення грошових коштів в сумі 62456 грн - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Дім" /33023, м. Рівне, вул. Соборна, 2а, код ЄДРПОУ 41772839/ на користь Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 7, код ЄДРПОУ 37794186/ грошові кошти в розмірі 62456 грн (шістдесят дві тисячі чотириста п`ятдесят шість гривень), з яких: 31 228 грн (тридцять одна тисяча двісті двадцять вісім гривень) невикористаного/неповернутого авансу, 31 228 грн (тридцять одна тисяча двісті двадцять вісім гривень) штраф за неповернення/невикористання авансу та судовий збір в розмірі 1921 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 24.02.2020

Суддя Фрич М. М.