Рішення № 87773743, 12.02.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/215/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2020 Справа № 908/3189/19

м.Запоріжжя

За позовом: Вільнянської міської ради, код ЄДРПОУ 25486771 (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шанс”, код ЄДРПРОУ 20491715 (70000, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

за участю представників:

від позивача: Гапанюк Д.В., довіреність № 02-02-12/463 від 14.06.2017;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Вільнянської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шанс”, про витребування майна – споруди за адресою: Запорізька область, м.Вільнянськ, вул. Соборна, 43, загальною площею 118 кв.м., яка є власністю територіальної громади м. Вільнянськ в особі Вільнянської міської ради, з незаконного володіння ТОВ “Шанс”, шляхом зобов`язання відповідача підписати акт приймання-передачі майна.

Ухвалою суду від 03.12.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3189/19, присвоєний номер провадження 9/215/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.2019. Ухвалою суду від 23.12.2019 підготовче засідання відкладено на 21.01.2020. Ухвалою суду від 21.01.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.02.2020.

12.02.2010 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги, які позивач підтримав у повному обсязі, мотивовано тим, що орендаря – ТОВ «Шанс» було повідомлено про те, що термін дії договору оренди продовжуватись не буде, а орендоване майно підлягає поверненню. Однак, ТОВ «Шанс» продовжувало безпідставно користуватись комунальним майном, у зв`язку із чим, 02.04.2009 міською радою було прийнято рішення №9 «Про примусове виселення ТОВ «Шанс» з нежитлового приміщення по вул. Леніна, 43 м. Вільнянськ», про що повідомлено відповідача. На адресу ТОВ «Шанс» двічі направлялись листи у 2017 та 2019 році з вимогами повернути майно. У відповідь на перший лист отримано відмову, другий залишено без відповіді. На даний час будівля по вул. Соборній (колишня Леніна), 43 у м. Вільнянськ та прилегла територія знаходяться в занедбаному стані, захаращено бур`янами та побутовим сміттям, будівля перебуває в аварійному стані. На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити, витребувати майно, яке є власністю територіальної громади м.Вільянськ, з незаконного володіння ТОВ “Шанс”, шляхом зобов`язання відповідача підписати акт приймання-передачі майна. Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 317, 321, 387 ЦК України.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов суду не надав. Про розгляд справи відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду у справі направлялись за адресою місцезнаходження відповідача відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 70000, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4. Ухвали суду про відкриття провадження у справі та відкладення підготовчого засідання повернуті підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «за закінченням терміну зберігання». Також ухвали суду надсилались на адресу, вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 69013, м. Запоріжжя, вул. Стартова, 33.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що судом вжито необхідних заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між виконавчим комітетом Вільнянської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шанс» (Орендар, відповідач) був укладений договір оренди державного майна – споруди, розташованої за адресою: вул.Леніна, 43 у м.Вільнянськ, строком на п`ять років – з 05.04.2002 до 05.04.2007. За умовами договору вступ орендаря у володіння та користування майном настає одночасно із підписання сторонами договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Вільнянської міської ради (а.с.32) вул.Леніна у м.Вільнянську перейменовано на вул. Соборну.

Відповідно до ст.ст. 256, 258 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на момент укладення зазначеного договору, за договором майнового найму наймодавець зобов`язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством.

Згідно зі ст. 12, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-ХІІ (в редакції чинній з 07.02.2002 по 27.07.2004) договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

02.04.2009 Вільнянською міською радою було прийнято рішення №9 «Про примусове виселення ТОВ «Шанс» з нежитлового приміщення по вул. Леніна, 43 у м.Вільнянську», згідно з яким, у зв`язку із наявною заборгованістю з орендної плати та незвільненням приміщення у добровільному порядку, вирішено попередити ТОВ «Шанс» про розірвання орендних відносин з 02.04.2009, Товариству з обмеженою відповідальністю «Шанс» - звільнити нежитлове приміщення до 15.04.2009.

Листом № 04-06/501 від 06.04.2009 відповідача повідомлено про прийняте рішення, який разом з витягом з рішення вручено директору ТОВ «Шанс» 07.04.2009.

З наданого в матеріали справи листування сторін (а.с. 26-28) вбачається, що станом на червень 2017 ТОВ «Шанс» продовжувало займати та використовувати будівлю за адресою вул. Соборна, 43 у м.Вільнянськ, надану в оренду за вищевказаним договором оренди.

На адресу ТОВ «Шанс» було направлено лист від 16.08.2019 № 02-02-12/606 «Про повернення майна» з вимогою привести до 01.09.2019 прилеглу територію, що знаходиться у занедбаному стані у відповідність до санітарних норм та повернути комунальне майно – будівлю по вул. Соборна, 43, міській раді шляхом підписання акту приймання-передачі у зв`язку із відсутністю правових підстав для її використання.

Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який був чинним на момент звернення позивача до суду (втратив чинність 01.02.2020), договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі закінчення строку його дії та відмови від його продовження орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В пункті п. 5.4 договору оренди визначено, що у разі припинення договору орендодавець зобов`язаний повернути орендоване майно в належному стані.

Як вбачається із вищенаведених обставин, договір оренди припинено, однак на даний час відповідач будівлю, що була об`єктом оренди, не повернув. Доказів у підтвердження правових підстав утримання спірної споруди відповідачем не надано.

Відповідно до реєстраційного посвідчення від 12.11.2001 (копія якого міститься в матеріалах справи – а.с. 14) будівля за адресою: вул.Леніна (на даний час – вул. Соборна), 43 у м. Вільнянську зареєстрована за територіальною громадою м.Вільнянська в особі Вільнянської міської ради на праві комунальної власності.

За змістом ст.ст. 2, 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно зі ст. 318, ч. 1 ст. 321 ЦК України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.319, ст. 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 2, ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з приписами ч.ч. 1-3 ст.1212 глави 83 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про витребування майна з незаконного володіння ТОВ «Шанс» є обґрунтованими, відповідають вимогам закону та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати майно – споруду (будівлю) за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул.Соборна, 43, з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Шанс” (70000, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул.Бочарова, 4, код ЄДРПРОУ 20491715) на користь територіальної громади м.Вільнянськ в особі Вільнянської міської ради, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Шанс” підписати акт приймання-передачі майна.

Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю “Шанс” (70000, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4, код ЄДРПРОУ 20491715) на користь Вільнянської міської ради, код ЄДРПОУ 25486771 (стягувач – виконавчий комітет Вільнянської міської ради, р/р №35414062047502, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 04526963) суму 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С.Боєва