Рішення № 87773702, 10.02.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/31/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2020 Справа № 908/2759/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Колодій Н.А., при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АЕРЛАЙН” (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Б. Хмельницького, 3)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “РІПОЛЬ ІМПЕКС”, (Польша, Варшава, Ал. Солідарності, Д.11500-140)

про стягнення 3105,00 ЄВРО (еквівалент 98197,51 грн. за курсом НБУ на 18.12.2018)

За участю представників сторін:

від позивача Смірнова О.А., довіреність б/н від 07.02.2020

від відповідача не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “РІПОЛЬ ІМПЕКС” 3105,00 ЄВРО (еквівалент 98197,51 грн. за курсом НБУ на 18.12.2018).

20.12.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, позовну №908/2759/18 розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 29.12.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АЕРЛАЙН” (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Б.Хмельницького, 3) залишено без руху, надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

01.02.2019 до суду від позивача надійшли документи, які свідчать про усунення недоліків. Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 12.02.2019 позовна заява прийнята до розгляду, підготовче засідання призначено на 17.09.2019 з урахуванням вимог договору укладеного між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, підписаного 24 травня 1993 року (дата ратифікації: 04.02.1994, дата набуття чинності 14.08.1994; далі - Договір). Ухвалою суду від 17.09.2019 підготовче провадження було закрито, розгляд справи по суті призначено на 10.02.2020.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, відзиву на позовну заяву не направив.

Як вбачається з позовної заяви, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “РІПОЛЬ ІМПЕКС” є - Польща, Варшава, Ал. Солідарності, Д.11500-140.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Окрім цього, частинами першою та другою статті 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Статтею 2 Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, підписаного 24 травня 1993 року (дата ратифікації: 04.02.1994, дата набуття чинності 14.08.1994; далі - Договір), встановлено, що Суди і органи прокуратури Договірних Сторін, що далі іменуються "установи юстиції" надають взаємну правову допомогу у цивільних та кримінальних справах.

Статтею 4 Договору визначено, що Договірні Сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.

Згідно зі статтею 3 Договору, в справах, що охоплюються цим Договором, установи юстиції, зносяться між собою за посередництвом центральних органів, якщо інше не передбачено цим Договором. В розумінні цього Договору центральними органами є: з боку України - Міністерство юстиції та Генеральна Прокуратура, а з боку Республіки Польщі - Міністерство юстиції.

Відповідно до ст. 9 Договору, запитувана установа здійснює вручення документів відповідно до правил, які діють в її державі, якщо документи, які вручаються, складені державною мовою запитуваної Сторони або якщо додано завірені переклади на мову запитуваної Сторони. В інших випадках вручення документів адресатові здійснюється за його добровільною згодою.

З метою забезпечення належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю “РІПОЛЬ ІМПЕКС” – відповідача про розгляд справи №908/2759/18 у Господарському суді Запорізької області, суд зобов`язував позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю “АЕРЛАЙН”, як зацікавлену особу, надавати суду нотаріально засвідчений переклад процесуальних документів, судового доручення про вручення документів та підтвердження про вручення документа на польську мову для звернення до компетентного органу Польщі, на підставі пункту 4 частини першої статті 228 ГПК України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 176 ГПК України.

В судовому засіданні 10.02.2020 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2018 між Товариства з обмеженою відповідальністю “АЕРЛАЙН” (далі-позивача) та Товариством з обмеженою відповідальністю “РІПОЛЬ ІМПЕКС” (далі-відповідач), укладено контракт № А8127/01 (надалі-контракт).

Відповідно до 1.1 контракту, продавець взяв на себе зобов`язання поставити покупцю запасні частини до екскаваторів, бульдозерів та іншої будівельної техніки.

Згідно з п. 1.3 контракту, найменування та обсяг поставки запасних частин, а також загальна сума поставки повинні бути згідно Інвойсу продавця та у відповідності зі специфікацією (додаток), яка є невід`ємною частиною.

Умовами контракту передбачено здійснення покупцем оплати у розмірі 100% згідно Інвойсу продавця до відвантаження запасних частин.

29.03.2018 між продавцем та покупцем була підписана специфікація (додаток 1) на суму 2280,00ЄВРО (Інвойс № 13/2018).

04.04.2018 була підписана специфікація (додаток №2) на суму 825,00ЄВРО (Інвойс № 19/2018).

На виконання умов контракту позивачем проведено оплату, що підтверджується платіжним дорученням № 24 від и02.04.2018 на сумі 2280,00 ЄВРО (Інвойс 13/2018) та платіжним дорученням № 25 від 11.004.2018 на суму 825,00 ЄВРО (Інвойс 19/2018). Загальна сума перерахованих позивачем відповідачу коштів становить 3105,00 ЄВРО.

Відповідач в свою чергу не виконав умови контракту, внаслідок чого позивач звернувся до су дуду з позовом про повернення грошових коштів в сумі 3105,00 ЄВРО, що були перераховані відповідачу.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за контрактом обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 4.1 контракту, продавець взяв на себе зобов`язання відвантажити запасні частини після отримання оплати згідно з п. 3.1 контракту, обумовленого у кожній специфікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У частині 2 ст.693 Господарського кодексу України визначено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо їх виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо оплати отриманого товару, не виконав, факт порушення відповідачем умов договору, доведений позивачем.

Отже, вимога позивача про стягнення 3105,00 ЄВРО суми попередньої плати за непоставлену відповідачем продукцію судом задовольняється.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів повернення грошової суми відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Позов підлягає задоволенню в повному об`ємі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в частині задоволених вимог покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 46, 129, 202, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АЕРЛАЙН” (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Б. Хмельницького, 3) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “РІПОЛЬ ІМПЕКС”, (Польша, Варшава, Ал. Солідарності, Д.11500-140) про стягнення 3105,00 ЄВРО задовольнити в повному об`ємі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РІПОЛЬ ІМПЕКС”, (Польша, Варшава, Ал. Солідарності, Д. 115 00-140, ІНН 5213660645, КРС 0000486733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЕРЛАЙН” (71600, Запорізька область, м.Василівка, Запорізька область, вул. Б. Хмельницького, 3, ЄДРПОУ 36465159) суму основного боргу в розмірі 3105, 00 (три тисяча сто п`ять) євро, судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Повний текст рішення оформлено і підписано “24” лютого 2020.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій