Рішення № 87773678, 18.02.2020, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.2020 м. Ужгород Справа № 907/640/19

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр проектів», м. Ужгород (далі – позивач, товариство)

до державного підприємства «Свалявське лісове господарство» (далі – відповідач, підприємство)

про стягнення суми 395851,62 грн.

представники:

позивача – Сочка В.І., Лещинець Л.В., представники

відповідача – не з`явився

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами, посилаючись на невиконання відповідачем договірних зобов`язань з оплати вартості виконаних проектних робіт, у результаті чого виникла заборгованість на суму 395851,62 грн. Представники позивача у ході судового розгляду справи наполягають нак їх задоволенні, посилаючись на долучені до матеріалів справи документи.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце даного засідання суду, докази чого містяться у матеріалах справи, не забезпечив участі уповноваженого представника у засіданні суду та не надав суду відзиву на позов.

За таких обставин вважається, що відповідач не скористався правом участі в судовому розгляді справи, відтак розгляд справи здійснюється на наявними у ній матеріалами в порядку передбаченому ст. 178 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд, керуючись законом дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що спірні відносини сторін виникли з виконання ними умов договору про виготовлення технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі - договір) укладеного 30.08.2018р. позивачем як виконавцем та відповідачем як замовником проектних робіт. За умовами договору виконавець зобов`язався виконати проектні роботи з розроблення технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) новоприйнятих ділянок філії замовника - «Свалявське лісове агропромислове господарство» орієнтовною площею 2619 га - вартістю 160 грн. за 1 га (п.п. 1.1, 2.1). Приймання виконаних робіт оформляється відповідним актом приймання-передачі, який замовник зобов`язаний підписати протягом 15 робочих днів з дня одержання технічної документації та оплатити вартість робіт.

На виконання умов договору позивачем здійснено проектних робіт щодо новоприйнятих ділянок площею 2474,0726 га загальною вартістю 395851,62 грн. Зазначені роботи прийняті відповідачем та 31.07.19 сторонами підписано акт здачі- приймання виконаних робіт. Однак, всупереч умов договору відповідач не оплатив вартість робіт, у результаті чого виникла заборгованість останнього перед позивачем на зазначену суму.

У зв`язку з наведеним, 10.09.19 позивач надіслав відповідачеві претензію про оплату боргу, яка останнім також залишена без виконання.

Наведені обставини передували та послугували підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

У ході судового розгляду справи спірна заборгованість доведена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступних приписів господарського та цивільного законодавства.

Так, приписами ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання, якими є сторони спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново–господарськими визнаються цивільно–правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України (ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За наведених вище фактичних обставин справи, оскільки належними та допустимими доказами доведено факт виконання позивачем проектних робіт та передачі їх відповідачу та невиконання останнім зобов`язань щодо оплати виконаних робіт, та з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 395851,62 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За змістом ст. 129 ГПК України на відповідача належить покласти судові витрати позивача пов`язані з розглядом справи, які включають 5937,78 грн. – судового збору та 13175,00 грн. витрат на правничу допомогу, як такі, що доведені матеріалами справи; в частині витрат на правничу допомогу - їх розмір є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом виконаних робіт; ціною позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Свалявське лісове господарство» (89300, м. Свалява, вул. Шевченка, 59, код ЄДРПОУ 22114626) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Центр проектів» (88000, м. Ужгород, Київська набережна, 30, код ЄДРПОУ 38415005) заборгованість на суму 395851,62 грн. (триста дев`яносто п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят одна грн. 62 коп.) та у відшкодування судових витрат – 19112,78 грн. (дев`ятнадцять тисяч сто дванадцять грн. 78 коп.).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 24.02.20

Суддя Ушак І.Г.