Ухвала суду № 87773308, 24.02.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/835/18

УХВАЛА

24.02.2020 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника прокурора Івано-Франківської області

вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015

в інтересах держави в особі

Національної академії аграрних наук України

вул. Суворова, 9, м. Київ, 02000

Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

вул. Степана Бандери, 21-А, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Коломийської міської ради,

просп. М. Грушевського, 1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78203

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

вул. А. Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76014

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування" проспект М. Грушевського, 1, м. Коломия, 78203, Івано-Франківська область, 78203

про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, скасування записів про державну реєстрацію права власності

без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ВСТАНОВИВ: в провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Коломийської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради № 2931-36/2018-36 від 06.09.2018 року Про землекористування в районі об`їзної дороги, скасування запису про державну реєстрацію права власності за Коломийською міською радою на земельну ділянку площею 510,75 га, кадастровий номер 2610600000:01:001:0009 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27851498 від 10.09.2018 року та скасування запису про державну реєстрацію права власності за Коломийською міською радою на земельну ділянку площею 197,09 га, кадастровий номер 2610600000:01:003:0029 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27850840 від 10.09.2018 року.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.02.2020, суд постановив витребувати у Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи №909/835/18.

06.02.2020 від Національної академії аграрних наук України №06/02/20 від 06.02.2020 (вх.№2163/20 від 06.02.2020) про відвід судді Рочняк О.В. від розгляду справи №909/835/18.

Згідно супровідного листа 17.02.2020 (вх.№2667/20) на адресу суду надійшли матеріали справи №909/835/18 від Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

У відповідності до ст.230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, провадження у справі слід поновити.

У відповідності до ст.117 ГПК України, зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

Так, у відповідності до ч.2, 3 ст.39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

У заяві №06/02/20 від 06.02.2020 (вх.№2163/20 від 06.02.2020) про відвід судді Рочняк О.В. від розгляду справи №909/835/18 заявник зазначає, що по відношенню як до судді Фанди О.М. та до судді Рочняк О.В. в Національної академії аграрних наук України немає сумніву в об"єктивності та неупередженості. Разом з тим, зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом". У відповідності до ч.1 ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) з підстав, коли він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об"єктивності судді.

Представник позивача вказує, що у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Рочняк О.В.) знаходиться справа №909//83/19 за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції до Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, П"ядицької сільської ради об"єднаної територіальної громади, третьої особи на стороні відповідачів - Комунального підприємства "Добробут Захід" про визнання незаконним та скасування наказу в частині передачі П"ядицькій сільській раді ОТГ земельних ділянок та скасування записів про державну реєстрацію; заявлені прокурором Івано-Франківської області позови в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та за результатами яких відкрито провадження у справі №909/835/18 та №909/83/19, направлені на захист інтересів держави у землекористуванні; в обох справах відповідачами є місцеві органи самоврядування та територіальне управління Держгеокадастру; в обох справах призначено судову земельно-технічну експертизу і судовий розгляд є триваючим внаслідок апеляційних оскаржень заходів забезпечення позову; єдиною відмінністю є те, що у справі №909/835/18 заходи забезпечення позову не змінювалися, а у справі №909/83/19, яка з самого початку розглядалася під головуванням судді Рочняк О.В., заходи забезпечення позову були змінені і на даний час є відмінними від судових рішень у справі №909/835/18; приймаючи при повторному розподілі справу №909/835/18 при розгляді справи №909/83/19, у позивачів цих справ, що є одними і тими ж особами, також у відповідачів та третіх осіб можуть виникнути сумніви щодо відсутності безсторонності судді Рочняк О.В. та довіри.

Право на подання заяви про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 р. у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Згідно ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Стаття 36 ГПК України визначає самостійні підстави недопустимості повторної участі судді у розгляді справи, що є також підставою для відводу судді.

Відповідно до ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (ст.ст. 126, 129 Конституції України).

Як зазначено Конституційним судом України в рішенні від 23.05.2001 №6-рп/2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Цим же Законом (ст.56) на суддю покладено обов`язок, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (принцип об`єктивності згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2020, з урахуванням ухвали про описку від 30.01.2020, задоволено заяву про самовідвід судді Фанди О.М. від розгляду справи №909/835/18.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020, справу №909/835/18 передано для розгляду судді Рочняк О.В.

За приписами ч.1 ст.40 ГПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Згідно ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Враховуючи наведене, при здійсненні повторного автоматизованого розподілу 30.01.2020 судової справи №909/835/18 не було допущено порушення порядку визначення судді.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень п. 1 ст. 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Окрім того, визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій). Такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід.

Жодних об`єктивних та належних доказів наявності обставин, які б свідчили про упередженість та необ`єктивність судді при здійснені правосуддя в розумінні ст.35 ГПК України в ході розгляду даної заяви про відвід не встановлено, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Враховуючи вищевикладене, подальше вирішення питання про відвід судді Рочняк О. В. від розгляду справи №909/853/18, згідно ч.3 ст.39 ГПК України, слід здійснювати за участю судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі №909/835/18 поновити.

Матеріали справи №909/835/18 передати уповноваженій особі на здійснення визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню (ст. ст. 235, 255 ГПК України).

Ухвалу підписано 24.02.2020.

Суддя О.В. Рочняк