Рішення № 87773171, 24.02.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6164/19за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА"

про стягнення 177 676,15 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 177 676,15 грн., з яких 105 473,34 грн. - основний борг, 17 843,78 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами, 20 739,23 грн. - пеня, 1 881,18 грн. - 3% річних, 96,62 грн. - індекс інфляції, 31 642,00 грн. - штраф, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2019 справу №904/6164/19 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Про вирішення спору сторони повідомлялися належно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Всупереч вимог суду, викладених в ухвалі від 26.12.2019 Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв`язку із чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2018 сторонами укладено Договір №Е1-000000471 купівлі-продажу (далі Договір), за п.1.1. якого Продавець (Позивач) зобов`язується передати у власність Покупця (Відповідача) обладнання, запасні частини, витратні матеріали та аксесуари (далі товар) окремими партіями, за найменуванням, у кількості, комплектності, асортименті та по ціні Продавця, які вказуються в видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити повну ціну кожної окремої партії товару в порядку, визначеному цим Договором.

Загальна сума Договору визначається на підставі видаткових накладних на товар, придбаний Покупцем протягом всього терміну дії цього Договору (п.1.3. Договору).

Покупець протягом 3 банківських днів з моменту виписки рахунку-фактури Продавцем, зобов`язується сплачувати повну ціну кожної окремої партії товару шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця грошових коштів або внесення готівки до каси Продавця (п.2.2.1. Договору).

Строк дії рахунку-фактури - 2 банківських дня не враховуючи дня виписки рахунку-фактури (п.2.2.3. Договору).

Продавець може відпускати товар Покупцю без передплати на суму, яка не перебільшує встановлений Ліміт відпуску товару на умовах відстрочення платежу (п.2.2.4. Договору).

Ліміт на відпуск товару на умовах відстрочення платежу розраховується за формулою:

L=S/6, де:

L - ліміт на відпуск товару на умовах відстрочення платежу

S - загальна сума платежів від Покупця за останні 6 календарних місяців (п.2.2.4.1. Договору).

Продавець здійснює розрахунок Ліміту на відпуск товару на умовах відстрочення платежу кожного останнього числа календарного місяця (п. 2.2.4.2. Договору).

Покупець, протягом 30 календарних днів з моменту фактичного отримання кожної окремої партії товару за рахунок Ліміту відпуску товару на умовах відстрочення платежу, зобов`язується перераховувати на поточний рахунок Продавця грошові кошти або вносити готівку до каси Продавця в оплату повної ціни кожної окремої партії товару.

В разі зниження Ліміту відпуску товару після перерахунку (останній день календарного місяця), Покупець зобов`язаний погасити поточну заборгованість до суми нового Ліміту відпуску товару протягом 3-х банківських днів (п.2.2.5. Договору).

У разі несплати Покупцем повної ціни кожної окремої партії товару в розмірі та в строк, передбачений п.2.2.5. цього Договору, на користь Продавця підлягають нарахування та сплаті Покупцем за користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних від вартості простроченої частини ціни кожної окремої партії товару, починаючи від дня передачі партії товару до дня його фактичної оплати (п.2.4. Договору).

Передача кожної окремої партії товару Покупцю здійснюється після оплати повної ціни кожної окремої партії товару в порядку, передбаченому п.2.2.1. цього Договору, шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця грошових коштів або внесення готівки до каси Продавця (п.3.1. Договору).

Покупець зобов`язався:

Сплачувати відповідно до умов цього Договору за виписаними рахунками-фактурами повну ціну кожної окремої партії товару на умовах, передбачених п.2.2.1. цього Договору, шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця грошових коштів або внесення готівки до каси продавця.

Сплачувати відповідно до умов цього Договору повну ціну кожної окремої партії товару, на умовах передбачених п.2.2.5. цього Договору, шляхом перерахування на поточний рахунок продавця грошових коштів або внесення готівки до каси продавця (п.4.2.1., 4.2.2. Договору).

За порушення строку оплати повної ціни кожної окремої партії товару, передбаченого п.2.2.5. цього Договору, Покупець сплачує на користь Продавця, окрім відшкодування повної ціни кожної окремої партії товару, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування пені за цим Договором здійснюється до дня остаточного зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця або внесення готівки до каси Продавця в розмірі повної ціни кожної окремої партії товару (п.6.1. Договору).

За прострочення Покупцем понад 30 днів оплати повної ціни кожної окремої партії товару за цим Договором, на користь Продавця додатково стягується штраф у розмірі 30 % від простроченої частини повної ціни партії товару (п.6.2. Договору).

Позивач поставив Відповідачеві товар за видатковими накладними: №Е1-00000520 від 16.04.2019 на суму 2 708,94 грн., №Е1-00000521 від 16.04.2019 на суму 102 764,40 грн.

Товар одержав уповноважений представник Відповідача на підставі довіреності №80 від 15.04.2019р.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, останній за поставлений товар не розрахувався, у зв`язку з чим за ним обліковується борг у розмірі 105 473,34 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань, Позивач, посилаючись на п. 2.4. Договору нарахував Відповідачеві 25 % річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 17 843,78 грн. за період з 16.04.2019 по 18.12.2019.

З посиланням на п. 6.1. Договору, Позивач нарахував пеню у розмірі 20 739,23 грн. за період прострочки з 16.05.2019 по 18.12.2019.

На підставі п.6.2. Договору, Позивач нарахував Відповідачеві штраф у розмірі 31 642,00 грн.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3 % річних - 1 881,18 грн. за період з 16.05.2019 по 18.12.2019 року, 96,62 грн. - індексу інфляції з 01.06.2019 по 30.11.2019.

Позивач направляв Відповідачеві претензію №135 від 11.11.2019, у якій вимагав, на умовах добровільності і безспірності, в порядку досудового врегулювання спору, в 30-ти денний строк з дати пред`явлення цієї претензії, перерахувати на користь Позивача 105 473,34 грн. - основного боргу, 15 170,82 грн. - процентів за користування чужими коштами, 17 572,15 грн. - пені, 31 642,00 грн. штрафу.

Претензія отримана Відповідачем 14.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6112405566855.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, останній претензію залишив без відповіді та задоволення.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є: факт поставки товару, прострочки Відповідачем строків оплати та обґрунтованість розрахунків Позивача.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ст. 254 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

Перевіривши докази, доводи і розрахунки основного боргу Позивача, беручи до уваги, що Відповідач не спростував доводи Позивача щодо строку прострочки виконання зобов`язання, а також сплати заборгованості, суд вважає розрахунки Позивача в частині стягнення суми основного боргу обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ч. 2 ст. 343 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У п. 7.9. Договору, сторони погодили, що за порушення строку оплати повної ціни кожної окремої партії товару, передбаченого пп.2.2.5. цього Договору, Покупець сплачує на користь Продавця, окрім відшкодування Повної ціни кожної окремої партії товару, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування пені за цим Договором здійснюється до дня остаточного зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця або внесення готівки до каси Продавця в розмірі Повної ціни кожної окремої партії товару. Отже, подією, з якою сторони пов`язують закінчення нарахування штрафних санкцій є сплата боргу, тобто виконання Покупцем зобов`язань з оплати за поставлений товар.

Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що нарахування пені проведено не правильно. Так, Позивач поставив Відповідачеві товар 16.04.2019, у п.2.2.5. Договору сторони погодили, що Покупець, протягом 30 календарних днів з моменту фактичного отримання кожної окремої партії товару за рахунок Ліміту відпуску товару на умовах відстрочення платежу, зобов`язується перераховувати на поточний рахунок Продавця грошові кошти або вносити готівку до каси Продавця в оплату повної ціни кожної окремої партії товару. Отже, останнім днем для оплати є 16.05.2019, а тому прострочення у Відповідача почалося з 17.05.2019.

Таким чином, за перерахунком суду, пеня становить 20 638,10 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки п.2.4 Договору сторонами погоджено сплату річних з простроченої суми в розмірі 25% і такий розмір процентів Позивач нарахував на прострочений борг, то додаткове нарахування 3% річних суд вважає безпідставним, оскільки чинне законодавство не допускає подвійного застосування відповідальності одного виду за одне і те саме порушення.

Решту розрахунків Позивачем проведено правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, до стягнення належать: 105 473,34 грн. - основного боргу, 20 638,10 грн. - пені, 96,62 грн. - індексу інфляції, 17 843,78 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 31 642,00 грн. - штрафу, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241,247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА", 52930, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Веселе, вул. Центральна, 74 (код30927164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина", 61124, м. Харків, вул. Матросова, 1-А (код 25188223) 105 473,34 грн. - основного боргу, 20 638,10 грн. - пені, 96,62 грн. - індексу інфляції, 17 843,78 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 31 642,00 грн. - штрафу, 2 635,41 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 24.02.2020

Суддя С.Г. Юзіков