Рішення № 87772618, 11.02.2020, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/3269/19

провадження у справі № 2/0285/236/20

11 лютого 2020 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі : головуючого - судді Заполовської Т.Г.

за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,

за участі позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новограді-Волинському

за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення витрат на ремонт будинку,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року позивач звернулася до суду з позовом, та зменшивши позовні вимоги, просила стягнути з співвласників будинку АДРЕСА_1 на її користь витрати на ремонт спільного будинку в сумі 14 596,27 грн. з кожного відповідача та витрати по сплаті судового збору.

Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір сторін ОСОБА_6 . Після її смерті її три дочки, позивач та відповідачі, отримали свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.02.2018 року на 1/3 частку у праві власності на земельну ділянку та 1/3 частку на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_6 фактично з нею проживала позивач та здійснювала за нею догляд. Позивач разом з чоловіком їздили на заробітки та спільно робили ремонт у будинку матері, оскільки вона говорила, що залишить будинок їй. Позивач за особисті кошти зробила добудову до будинку. Так, у 2005 році вона оплатила газове постачання будинку у розмірі 2000 грн. В 2008 році проведено централізоване водопостачання, на що витрачено 2361,82 грн.; вартість облаштування опалення будинку становила 13050 грн. (газові труби, батареї опалення, газовий котел, проект переобладнання, робота). В 2017 році був проведений ремонт каналізації за 4277 грн.; поставлена огорожа від сусідів із металевої сітки за 2000 грн. Крім того, за виготовлення та встановлення металопластикових вікон позивач сплатила 20100 грн. Оскільки відповідачі не захотіли продати їй свої частки у праві власності на будинок, бажають провести поділ будинку в натурі, тому ОСОБА_1 просить стягнути з інших співвласників будинку понесені нею витрати на ремонт та утримання будинку. З метою захисту своїх прав змушена звернутись до суду.

У відзиві відповідач ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки ремонт будинку, тобто поліпшення майна не було проведене за згодою всіх співвласників будинку. А роботи по газифікації та водопостачанню проведені за життя їх матері ОСОБА_6 (а.с. 35-37).

Відповідач ОСОБА_5 у відзиві зазначає, що вона не проживала у спільному будинку. Позивач одноосібно проживає у всьому домі, користується водою, каналізацією, газом, отоплює будинок, а вона всім цим не користувалась, тому просить не покладати на неї судові витрати (а.с. 41).

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, заявлених у позовній заяві, просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не прибула. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 10.02.2020 року надійшло до суду доповнення на відзив, де зазначила, що фундамент біля спільного будинку був споруджений саме ОСОБА_1 та її колишнім чоловіком виключно за їхні кошти, що просила прийняти до уваги при постановленні рішення.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , сусіди та знайомі ОСОБА_1 , повідомили, що покійна матір ОСОБА_6 не витрачала власні кошти на утримання будинку. Ремонт будинку в основному проводився за кошти доньки ОСОБА_1 , яка разом з сім`єю проживала з матір`ю у її будинку. Саме вона приймала участь при газифікації будинку та проведенні централізованого водопостачання.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, показання свідків, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до наступного.

Встановлено, що позивач та відповідачі в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 відповідно до свідоцтв про право на спадщину від 12.02.2018 року стали співвласниками кожен у 1/3 частці житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 та житлової ділянки за вказаною адресою площею 0,1062 га.

На підтвердження факту проведення ремонтних робіт у спільному будинку позивач долучила Технічні умови на підключення споживачів до міських мереж водопроводу та каналізації від 2008 року, на газопостачання від 2005 року, укладеного від імені ОСОБА_6 по об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-21).

Також долучена копія товарного чеку від 15.10.2018 року на суму 18100 грн. за металопластикові вікна та відливи (а.с. 22) та копії чеків від 06.11.2017 року, 24.10.2017 року, 06.11.2018 року, 01.11.2017 року (а.с. 23-24).

Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживала у вказаному будинку з матір`ю з 2003 року.

Відповідачі у спірному житловому будинку не проживають.

Договір між сторонами про порядок володіння та користування спільним майном не укладався.

При вирішенні спору по суті суд керується наступними нормами права.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власність зобов`язує.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно частини 1 статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Стаття 358 ЦК передбачає, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно із частиною другою статті 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 202 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Частиною першою статті 218 ЦК України встановлено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однієї із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Суд зауважує, що спільна власність сторін на нерухоме майно виникла 12.02.2018 року, тому звертає увагу лише на квитанції, що підтверджують витрати позивача на ремонт спільного майна саме з вказаної дати (встановлення металопластикових вікон у розмірі 18100 грн. та чек від 06.11.2018 року на 513,94 грн.).

Аналізуючи зазначені факти суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що нею з відповідачами були погоджені, досягнута домовленість про розмір та якість ремонтних робіт, проведених у спільному будинку.

Також на дослідження суду позивачем не надано докази, що саме ці витрати були необхідні для збереження спільного майна.

За таких обставин суд позбавлений можливості визначити, які саме витрати позивача на збереження спільного майна були необхідними, розумними та обґрунтованими.

Дана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 14 листопада 2018 року, справа № 204/3354/15-ц.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосування норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Окрім того, одноособово приймаючи рішення про проведення ремонту, позивач приймала на себе відповідний ризик та обов`язок проведення цього ремонту без надання відповідачами коштів на проведення такого ремонту, а тому стягнення цієї грошової суми обмежує та порушує право відповідачів, які не розраховували на такі витрати.

Також позивачем долучено копії квитанцій про сплату комунальних послуг за газопостачання, однак вказану суму 8500 грн. (а.с. 25 ) не включено до ціни позову та позивач у вказаній заяві не ставила питання про стягнення витрат на утримання майна у виді сплати комунальних послуг, тому суд не вирішує питання про поділ вказаної суми між співвласниками будинку.

Згідно зі статтями 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак судом не встановлено підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача коштів на ремонт будинку.

Також, оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог, тому відсутні підстави і для відшкодування витрат позивача по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 4, 9-12, 76-82, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення витрат на ремонт будинку в розмірі 14 596,27 грн. з кожної - відмовити повністю.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційний розгляд справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного тексту рішення 21.02.2020 року.

Сторони по справі:

позивач ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач ОСОБА_3 ; АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач ОСОБА_5 ; АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуюча суддя Т.Г. Заполовська