Ухвала суду № 87771898, 24.02.2020, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/2079/19

Номер провадженняя № 1-кс/194/40/20

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

24 лютого 2020 року м. Тернівка

Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О. за участю прокурора Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Муха Я.І., при секретарі судового засідання Ніколайчук О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області Захарчук О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Богданівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, розлученої, має трьох малолітніх дітей 2010, 2013, 2016 років народження, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово мешкаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судима:

-26 вересня 2019 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,та додані до клопотання матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області Захарчук О.І. звернувся до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Олійниковим Б.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що вона є особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, приблизно з початку грудня 2019 року, однак не пізніше 17 грудня 2019 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, вступила в злочинну змову з ОСОБА_2 , спрямовану на незаконне виготовлення і зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - дезоморфін.

В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи умисно спільно, за попередньою злочинною змовою, у не встановлений під час досудового розслідування час, однак не пізніше 17 грудня 2019 року, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_1 , а саме у кухонній кімнаті кв. АДРЕСА_4 , маючи єдиний злочинний умисел на спільне незаконне виготовлення і зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу – дезоморфін, не маючи спеціального дозволу – ліцензії, на виготовлення та зберігання наркотичних засобів, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із змінами, умисно, незаконно, достовірно знаючи, що вони є особами, які раніше кожен окремо вчинили злочин, передбачений ст.309 КК України,спільно виготовили рідину загальною масою не менш ніж 17,1791 г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб – дезоморфін, обіг якого заборонений, маса якого становить не меш ніж 0,0722 г, та маючи умисел на її незаконне зберігання з метою збуту, розфасували її масами не менше 2,9077 г та не менше 12,2707 г у медичні флакони з прозорого скла та масою не менше 2,0007 г у медичний шприц. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали за умисним спільним умислом зберігати з метою збуту вищевказані медичний флакон з прозорого скла з рідиною, масою не менше 12,2707 г, та медичний шприц з рідиною, масою не менше 2,0007 г, які містять у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений – дезоморфін, за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , а медичний флакон з прозорого скла з рідиною, масою не менше 2,9077 г, яка містять у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений – дезоморфін, ОСОБА_2 за попередною спільною змовою з ОСОБА_1 почав зберігати при собі з метою збуту.

17 грудня 2019 року ОСОБА_2 , умисно, незаконно, зберігаючи при собі раніше виготовлену ним спільно з ОСОБА_1 рідину масою не менш ніж 2,9077 г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб – дезоморфін, та яка знаходилась у медичному флаконі з прозорого скла, достовірно знаючи, що він є особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, реалізуючи свою злочинну змову з ОСОБА_1 , спрямовану на незаконний збут вказаного особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця в цей же день, тобто 17 грудня 2019 року приблизно о 13-12 год., знаходячись біля першого під`їзду (зліва направо) буд. АДРЕСА_5 , в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки відносно ОСОБА_1 , умисно, незаконно збув (продав) за 120 гривень ОСОБА_3 , який проводив оперативну закупку, медичний шприц ємністю 5.0 мл з рідиною, масою 2,9077г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений – дезоморфін, маса якого становить 0,0034 г, яку ОСОБА_2 особисто набрав у вказаний шприц з вищезазначеного медичного флакону з прозорого скла, в якому він її носив при собі.

Після проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу – дезоморфін, ОСОБА_3 17 грудня 2019

року у присутності двох понятих видав працівникам поліції медичний шприц ємністю 5.0 мл з рідиною масою 2,9077г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб – дезоморфін, обіг якого заборонений, маса якого становить 0,0034 г, який він придбав (купив) за 120 гривень у ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 , який вилучено працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 діючи умисно спільно, за попередньою злочинною змовою, умисно незаконно виготовили, зберігали з метою збуту та незаконно збули особливо небезпечний наркотичний засіб - дезоморфін, масою 0,0034 г.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи умисно спільно, за попередньою злочинною змовою, у не встановлений під час досудового розслідування час, однак не пізніше 17 грудня 2019 року, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_1 , а саме у кухонній кімнаті кв. АДРЕСА_4 , маючи єдиний злочинний умисел на спільне незаконне виготовлення і зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу – дезоморфін, не маючи спеціального дозволу – ліцензії, на виготовлення та зберігання наркотичних засобів, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із змінами, умисно, незаконно, достовірно знаючи, що вони є особами, які раніше кожен окремо вчинили злочин, передбачений ст.309 КК України,спільно виготовили рідину загальною масою не менш ніж 17,1791 г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб – дезоморфін, обіг якого заборонений, маса якого становить не меш ніж 0,0722 г, та маючи умисел на її незаконне зберігання з метою збуту, розфасували її масами не менше 2,9077 г та не менше 12,2707 г у медичні флакони з прозорого скла та масою не менше 2,0007 г у медичний шприц. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали за умисним спільним умислом зберігати з метою збуту вищевказані медичний флакон з прозорого скла з рідиною, масою не менше 12,2707 г, та медичний шприц з рідиною, масою не менше 2,0007 г, які містять у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений – дезоморфін, за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , а медичний флакон з прозорого скла з рідиною, масою не менше 2,9077 г, яка містять у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений – дезоморфін, ОСОБА_2 за попередною спільною змовою з ОСОБА_1 почав зберігати при собі з метою збуту.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у не встановлені під час досудового розслідування час та місці, однак не пізніше 17.12.2019, не маючи спеціального дозволу – ліцензії, на виготовлення та зберігання наркотичних засобів, умисно, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із змінами, умисно, незаконно, повторно, придбали не менше 30 таблеток, які знаходились у поліетиленовому згортку таякі містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено і стосовно якого допускаються виключення деяких заходів контролю – кодеїн, маса якого складає 0,2221 г, достовірно знаючи, що вони є особами, які раніше кожен окремо вчинили злочин, передбачений ст.309 КК України, та маючи спільний умисел на умисне, незаконне, повторне зберігання вказаних таблеток для незаконного виготовлення з них у подальшому особливо небезпечного наркотичного засобу – дезоморфін для його подальшого збуту, перенесли вказані таблетки за місцем мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , де і продовжили їх зберігати.

17 грудня 2019 року в період часу з 18-10 год. до 19-57 год. у ході проведення санкціонованого обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області №194/2079/19 від 04 грудня 2019 року, за місцем мешкання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції в присутності двох понятих було виявлено та вилучено: у кухонній кімнаті медичний шприц без градуювання (ємністю приблизно 5.0 мл) з рідиною масою 2,0007г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб – дезоморфін, обіг якого заборонений, маса якого становить 0,0028 г, та яка однорідна з рідиною масою 2,9077г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб – дезоморфін, обіг якого заборонений, маса якого становить 0,0034 г, яка була вилучена 17 грудня 2019 року в ході контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_3 ; у спальній кімнаті медичний флакон з прозорого скла з написом на ньому «Нафтизин» з рідиною масою 12,2707г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб – дезоморфін, обіг якого заборонений, маса якого становить 0,0660 г, та яка однорідна з рідиною масою 2,9077г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб – дезоморфін, обіг якого заборонений, маса якого становить 0,0034 г, яка була вилучена 17 грудня 2019 року в ході контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_3 ; у спальній кімнаті 30 таблеток масою 22,4386 г, які знаходились у поліетиленовому згортку,які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено і стосовно якого допускаються виключення деяких заходів контролю – кодеїн, маса якого складає 0,2221 г.

Виявлені та вилучені під час проведення обшуку рідини загальною масою

14,2714 г, які містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – дезоморфін, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0688 г,ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи умисно спільно, за попередньою злочинною змовою, достовірно знаючи, що вони є особами, які раніше кожен окремо вчинили злочин, передбачений ст.309 КК України, зберігали за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збуту, а вилучені 30 (тридцять) таблеток, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено і стосовно якого допускаються виключення деяких заходів контролю – кодеїн, маса якого складає 0,2221 г, вони незаконно придбали та зберігали за тією ж адресою для незаконного виготовлення з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу – дезоморфін.

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурорв судовому засіданні підтримав клопотання слідчого щодо обрання у відношенні підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,посилаючись на обставини, викладені в клопотанні. Також, зазначив, що підозрювана, вчинила злочин в період іспитового строку, ніде не працює, не має постійного джерела доходів, раніше судима. Отже, не має міцних соціальних зв`язків, що дає підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, оскільки саме на її мобільний телефон був здійснений дзвінок закупником щодо придбання наркотичних засобів, та може переховуватися від слідства та суду, просив суд застосувати підозрюваній ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підозра є обгрунтованою.

Підозрювана ОСОБА_1 заперечувала проти обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просила обрати їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою реабілітаційного центру, в якому вона зараз знаходиться, оскільки вона вже не вживає наркотичні засоби, виправилася та бажає доглядати за дітьми. В порядку ст.208 КПК України вона не затримувалася. Також суду зазначила, що її дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2014 року мешкає з її бабусею ОСОБА_4 в м. Тернівка, батько цієї дитини помер. Інші діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкають з 04 січня 2020 року у їх бабусі ОСОБА_7 в АДРЕСА_6 , їх батько мешкає в с. Богданівка.Щодо пред`явленої підозри зазначила, що вину свою визнає частково. Так, вона дійсно була наркозалежною особою, та вживала наркотичний засіб дезоморфін, який їй надавав ОСОБА_2 . Наркотичні засоби вона нікому не збувала та не виготовляла. При обшуку були вилучені наркотичні засоби, які приніс ОСОБА_2 .

Вислухавши підозрювану, прокурора, допитавши свідка, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що він є пастирем в реабілітаційному центрі в м. Бахмут. Підозрювану може характеризувати позитивно, оскільки вона виправилася та допомагає іншим особам, таким самим як вона сама.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2019 року за №12019040400000517 за ч. 2 ст. 307 КК України.

24 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В порядку ст.208 КПК України підозрювана ОСОБА_1 не затримувалася.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом про результати контролю за вчиненням злочину (у формі оперативної закупки) від 17 грудня 2019 року, протоколом за результатами проведення аудіо-, відео контролю особи від 23 грудня 2019 року, протоколом обшуку від 17 грудня 2019 року, висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №1/8.6/5123 від 11 січня 2020 року, висновком судової трасологічної експертизи №19/104-17/2/34 від 21 січня 2020 року, постановою про визнання і долучення до матеріалів кримінального провадження доказів від 28 січня 2020 року, постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 14 лютого 2020 року.

Питання доведеності вини підозрюваної у скоєнні інкримінованого їй злочину і правильності кваліфікації її дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину обґрунтованою. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року, де суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року де суд зазначив «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, де суд зазначив «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 177,178,183 КПК України та те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який у відповідності зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, вважаю, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 307 КК України. При цьому, слідчий суддя враховує, що підозрювана ніде не працює, не має офіційного джерела доходу, розлучена, відповідно до пред`явленої підозри злочин вчинила в період іспитового строку за вироком Тернівського міського суду від 26 вересня 2019 року, яким її було засуджено за ч.2 ст. 309 КК України, захворювань, які б перешкоджали їй перебувати в місцях попереднього ув`язнення не має. Недивлячись на те, що підозрювана знаходиться в реабілітаційному центрі, та має трьох малолітніх дітей, веде антисоціальний спосіб життя, внаслідок чого діти з нею не мешкають. Таким чином менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам, як те, що підозрювана може вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, оскільки має можливість встановити їх місцезнаходження, та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Отже є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

З урахуванням вище переліченого, слідчий суддя вважає, що не має підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Також, слідчим суддею не може бути взято до уваги доводи підозрюваної про те, що на її утриманні знаходяться малолітні діти, оскільки вона офіційно не працює, веде антисоціальний спосіб життя, а тому не може забезпечувати своїх малолітніх дітей.

Однак з урахуванням зазначеного та враховуючи підстави та обставини передбачені ст. 177,178,182,183 КПК України, вважаю за необхідне визначати ОСОБА_1 розмір застави у вигляді сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент застави, тобто 84080,00 грн.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 32, 131, 132, 176, п.5 ст. 177, 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області Захарчук О.І., погодженого зпрокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Олійниковим Б.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Богданівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18-00 годин 20 квітня 2020 року.

Ухвала слідчого судді діє до 18-00 годині 20 квітня 2020 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрювана ОСОБА_1 підлягає направленню до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» м. Дніпро у Дніпропетровській області.

Відповідно до ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_1 розмір застави, достатньої для виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 84080,00 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26239738, Банк отримувача – ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача (МФО) – 820172, Рахунок отримувача – 37312066017442.

Призначення платежу: застава згідно КПК по справі 194/2079/19 (провадження № 1-кс/194/40/20).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти такі обов`язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю, не відлучатися з м. Тернівка Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, утриматися від спілкування зі свідками.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя В.О. Корягін