Ухвала суду № 87771493, 17.02.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1952/19

№ 2-з/183/13/20

У Х В А Л А

17 лютого 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року, позов АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задоволено.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року, заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2019 року по вищевказаній справі, - скасоване. Розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження.

05 лютого 2020 року представник позивача, з метою забезпечення позову звернувся до суду з заявою, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом арешту на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме на автомобіль HYUNDAI SANTA FE, 2011 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також на інше нерухоме та рухоме майно ОСОБА_1 .

Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Станом на 13.12.2018 року заборгованість за кредитним договором № 98.81/11 від 10.10.2011 року, становить 346 141,82 грн.

У зв`язку із тим, що відповідач повністю уникає свого обов`язку щодо повернення кредиту, заборгованість постійно збільшується, а тому представник позивача вважає, що існує обґрунтована ймовірність неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів з боржника за рахунок наявного у нього майна, тому він змушений звернутися до суду з даною заявою.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши при цьому письмові пояснення в яких зазначено, що 06 травня 2019 року приватним виконавцем Сивокозовим О.М., на підставі заяви представника АТ «ТАСКОМБАНК» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим рішення підлягає виконанню в примусовому порядку із стягненням з боржника окрім суми боргу, ще й основної винагороди приватному виконавцю у розмірі десять відсотків від суми, що підлягає стягненню за рішенням, а також витрат пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Відповідно виконавчого документа приватним виконавцем встановлено, що стягнення звертається на рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки – HYUNDAY, SANTA FE, тип – легковий універсал – В, 2011 року випуску, колір – білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 НОМЕР_3 . Загальна сума звернення стягнення: 385 156 грн. 06 травня 2019 року приватний виконавець виніс постанову про накладення арешту на майно боржника.

Неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд при розгляді заяви про забезпечення позову має пересвідчитись, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін;

- наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів,

суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М., про арешт майна від 06 травня 2019 року, накладено арешт на рухоме майно, а саме на транспортний засіб марки - HYUNDAY, SANTA FE, тип – легковий універсал – В, 2011 року випуску, колір – білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою – АДРЕСА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 385 156 грн.

Враховуючи ту обставину, що арешт на рухоме майно, а саме транспортний засіб марки - HYUNDAY, SANTA FE, тип – легковий універсал – В, 2011 року випуску, колір – білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_4 відповідача вже накладено, тому на думку суду, немає підстав для додаткового забезпечення позову.

Крім того, як вбачається з копії кредитного договору, що міститься в матеріалах справи – зазначений автомобіль є предметом застави, відповідно до п.3.8 Договору від 10.10.2011 року (а.с. 5) .

При цьому, наведені в заяві про забезпечення позову доводи про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ОСОБА_1 , судом не можуть бути розцінені, як беззаперечні свідчення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Припущення про можливе невиконання чи утруднення виконання рішення суду не є достатньо обґрунтованим, адже заява не містить відповідних доказів з цього приводу.

Виходячи з підстав та предмету позову, подана заява про забезпечення позову не доводить суду про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а тому в задоволенні заяви слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149,151 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем її проголошення, а особами відсутніми в судовому засіданні - з наступного за днем вручення її копії.

Суддя Сорока О.В.