Ухвала суду № 87771214, 24.02.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1131/20

Провадження № 2-з/204/16/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Мащук В.Ю.

при секретарі Голушко В.В.

ознайомившись з заявою позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича, третя особа – Комунальне підприємство «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради про визнання трудового контракту продовженим на тих самих умовах, -

встановив:

21 лютого 2020 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича, третя особа – Комунальне підприємство «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради про визнання трудового контракту продовженим на тих самих умовах.

21 грудня 2019 року позивачем через канцелярію суду, разом з позовною заявою, подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд винести ухвалу, якою до набрання рішенням законної сили, заборонити будь-яким особам та/або суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України та його органам (структурним підрозділам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києва і Севастополя державним адміністраціям, в тому числі але не виключно, вчиняти (здійснювати) будь- які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 32702195). Необхідність забезпечення позову заявник обґрунтував тим, що такий вид забезпечення направлений на збереження прав позивача на час розгляду справи у суді. При цьому, зазначив, що обраний захід забезпечення позову не впливає на здійснення господарської діяльності Відповідача або третіх осіб, що не приймають участі у справі, оскільки не містять в собі заборону до вчинення цими особами будь-яких дій направлених на здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось

Ознайомившись з поданою заявою, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Згідно з ч.ч.1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені ст. 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однак заявником не надано відповідних беззаперечних доказів та, відповідно, не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником не були надані достатні докази обставин щодо можливості заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в цій справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів у майбутньому в разі задоволення позову.

Крім цього, суд бере до уваги, що заява позивача про забезпечення позову ґрунтується тільки на припущеннях, а ініційований позивачем вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Забезпечення позову у такий спосіб, про який просить заявник, впливає не лише на інтереси самого заявника, але й на інтереси Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради, що також враховується судом.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-157 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича, третя особа – Комунальне підприємство «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради про визнання трудового контракту продовженим на тих самих умовах – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя В.Ю. Мащук