Рішення № 87770771, 24.02.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/734/20

2/212/1488/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання - Горбунової Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2020 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гузєв І.Г., звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - Відповідач, ПАТ «КЗРК») про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я в сумі 94 460 грн. без утримання податків з доходу фізичних осіб та інших податкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що з 09.06.1980 по 25.07.1980, та з 10.06.1981 по 14.08.1981 працював підземним замірником на маркшейдерських та геологічних роботах маркшейдерського відділу ш. «Октябрська» РУ ім. Комінтерна ВО «Кривбасруда», з 04.11.1982 по 31.12.1987 маркшейдером дільниці №1 відділу капітального будівництва РУ ім. Комінтерна ВО «Кривбасруда», з 01.01.1988 по 21.04.1989 підземним маркшейдером ШСУ-2 треста «КШБ», з 21.04.1989 по 31.12.1989 підземним гірником дільниць №24,20 ШСУ-2 треста «КШБ», правонаступником яких є відповідач. Рішенням МСЕК від 06.10.2010 позивачу було встановлено 20% втрати професійної працездатності по хронічному обструктивному захворюванню легень без встановлення групи інвалідності, безстроково. У зв`язку із отриманим профзахворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, який позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, він постійно відчуває біль, виражену задишку при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, приступоподібний сухий кашель, біль та важкість у грудній клітині, головний біль і запаморочення, підвищення артеріального тиску, загальну слабкість, швидку втому, біль в нижніх кінцівках, колінних суглобах, набряки гомілок. Тривалий процес лікування позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги. Самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни в його житті є незворотними, що завдає позивачу душевного болю та страждань.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

21 лютого 2020 року судом отримані клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, зобов`язання позивача надати до суду оригінали письмових доказів, та визнання явки позивача обов`язковою, які за результатами розгляду ухвалою суду від 24 лютого 2020 року залишені без задоволення.

21 лютого 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в позові, посилаючись на те, що в період роботи позивача на підприємствах відповідача законодавством не було передбачено порядку відшкодування моральної шкоди. Зазначив, що посилання позивача на душевні страждання та переживання не підтверджені належними доказами, позивачем не доведено обґрунтованості позовних вимог, позивачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували факт спричинення йому моральної шкоди, заявлений позивачем розмір моральної шкоди жодним чином не аргументований та необґрунтований. Вказав, що на дату звільнення позивача з підприємства відповідача у останнього не було виявлено професійного захворювання, відповідач протиправних дій, які б знаходилися у причинному зв`язку з настанням у позивача хронічного професійного захворювання не вчиняв, а тому не може нести відповідальність за завдану останньому шкоду.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 09.06.1980 по 25.07.1980, та з 10.06.1981 по 14.08.1981 працював підземним замірником на маркшейдерських та геологічних роботах маркшейдерського відділу на підприємстві відповідача: шахті «Октябрська» РУ ім. Комінтерна ВО «Кривбасруда»; з 04.11.1982 по 31.12.1987 маркшейдером дільниці №1 відділу капітального будівництва РУ ім. Комінтерна ВО «Кривбасруда», з 01.01.1988 по 21.04.1989 підземним маркшейдером ШСУ-2 треста «КШБ», з 21.04.1989 по 31.12.1989 підземним гірником дільниць №24, 20 ШСУ-2 треста «КШБ», і був звільнений з підприємства 31.12.1989 на підставі п.5 ст.36 КЗпП України у зв`язку із скороченням ШСУ№2, що підтверджується копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 (а.с.49-53).

Відповідно до Акту №31 розслідування хронічного професійного захворювання від 15.04.2010 встановлено наявність у ОСОБА_1 професійного захворювання - хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.). ЛН першого-другого ст., із зазначенням його причини - робота на протязі 27 років 8 місяців в умовах підвищеного рівня пилу (а.с. 9-11)

У пункті 19 згаданого Акту № 31 визначені особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, а саме керівництво шахти «Октябрська» та ВКБ РУ ім. Комінтерну, ШБУ-2 тресту «КШБ» ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ШБУ ВАТ «Суха Балка», в період роботи ОСОБА_1 на цих підприємствах, які порушили ст. 153 КЗпП України, ст. 13 ЗУ «Про охорону праці».

Внаслідок зазначеного вище хронічного професійного захворювання, Позивач 06.10.2010 пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 20% внаслідок професійного захворювання без встановлення групи інвалідності з 04.10.2010 безстроково, що підтверджується копією довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії 10 ААА №002962 (а.с. 8).

Так, наявність професійного захворювання у позивача також підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, зокрема виписними епікризами, з яких вбачається що він неодноразово проходив лікування в закладах охорони здоров`я з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень (а.с. 12-48) .

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 20%, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він змушений постійно проходити лікування, яке не дає покращення в стані здоров`я. Крім того, відчуває больові почуття при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, швидку втому, загальну слабкість.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому, суд враховує період роботи позивача протягом 27 років 8 місяців в шкідливих умовах, з яких на підприємстві відповідача 7 років 5 місяців, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, що позивачу первинно встановлено 20% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням безстроково, без встановлення групи інвалідності, що вказує на неможливість покращення стану здоров`я позивача в подальшому, незворотність негативних наслідків профзахворювання на житті позивача, і, виходячи з цих обставин, суд, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 30 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст.153,237-1 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» в дохід держави судовій збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, юридична адреса: 50029, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Симбірцева, 1А.

Повне судове рішення складено та підписано 24 лютого 2020 року.

Суддя: О. В. Колочко