Вирок № 87769863, 24.02.2020, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5996/19

Провадження № 1-кп/159/83/20

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Лесика В.О.,

за участі секретаря - Посполітак Г.О.,

прокурора - Шудрук Т.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Шеремети С.А.

потерпілої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120190301100015699 від 18 серпня 2019 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ковеля Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, тимчасово безробітного, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_1 , 17 серпня 2019 року, близько 17 год. 00 хв., знаходячись у вітальні будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , під час конфлікту зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою заподіяння останній тяжких тілесних ушкоджень, штовхнув її руками в спину, від чого потерпіла впала на підлогу передньою частиною тіла. Після цього, обвинувачений продовжуючи свої злочинні дії, схопивши за гриф музичний інструмент - гітару, що знаходилась біля ліжка, наніс корпусом даної гітари не менше трьох ударів по тілу ОСОБА_3 в районі спини та попереку.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді - закритої тупої травми живота з розривом селезінки та з гемоперитонеумом і з розвитком постгеморогічної анемії, синців, лівої реберної дуги та поперекової ділянки зліва, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та синців лівої лопатки і правового коліна,садна лівого ліктя, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_3 в подальшому 18 серпня 2019 року померала на місці події.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у завданні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої, а саме у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкрімінованого йому злочині визнав повністю та в скоєному щиро розкаявся, при цьому показав, що з потерпілою перебував у фактичних шлюбних відносинах. Стосунки їх між собою були в цілому хорошими. Інколи сварились, оскільки потерпіла час від часу їздила в м.Ковель де грала на гроші в гральному клубі та зловживала спиртними.

17 серпня 2019 року одночельчанин ОСОБА_4 попросив його допомогти йому порізати дрова. Потерпіла також сказала що іде з ним на допомогу. Після закінчення роботи вони вживали всі разом спиртні напої, а коли вийшли з будинку то потерпіла впала на землю із-за стану алкогольного сп`яніння. Тоді він сказав «нехай полежить хвилин 30, а потім він її забере додому». Приблизно через хвилин 20 потерпілу підвів до їх будинку ОСОБА_4 , і тоді вона зайшовши в будинок взяла лопату та почала нею розмахувати перед собою, намагаючись вдарити його, при цьому висловлювала претензії, що він залишив її на подвір`ї сусіда. Він у свою чергу забрав лопату з рук потерпілої. Тоді вона схопивши дерев`яний табурет вдарила ним в ділянку обличчя, заподіявши йому тілесні ушкодження, а він у відповідь сподіваючись, що вона заспокоїться пішов в іншу кімнату та ліг на ліжко, роблячи вигляд що спить. Потерпіла, зайшовши до цієї кімнати почала його бити кулаками, а він в свою чергу відштовхнув її від себе від чого та впала на коліна, при цьому нагнулась спиною вперед і тоді він не стримався, взявши гітару яка стояла поруч наніс два-три удари в ділянку сідниць. Потерпіла, піднявшись вийшла з приміщенням будинку, і як повідомила йому пізніше сусідка ОСОБА_5 , пішла до неї. За хвилин 20 коли він вийшов на подвір`я то побачив потерпілу яка лежала на землі та перебувала без свідомості. Тоді він облив її холодною водою і коли вона прийшла до свідомості, взявши під руки завів в кімнату та поклав на диван, а сусідка в цей час викликала швидку допомогу . Після огляду потерпілої лікарем було запропоновано їхати до медичного закладу на обстеження, однак потерпіла категорично відмовилась. Після від`їзду швидкої допомоги він та потерпіла лягли спати приблизно в післяобідню пору. Він проснувся вранці наступного дня і коли зайшов в кухню то побачив там потерпілу як стояла на колінах, руками спершись на диван і була мертвою.

Окрім повного визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 , винуватість останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України доводиться показаннями потерпілої, свідків та письмовими доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження.

В ході слідчого експерименту за участю обвинуваченого та судово-медичного експерта, обвинувачений ОСОБА_1 на місці скоєння злочину показав і розказав про обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій від яких остання померла.

Зокрема, ОСОБА_1 детально розповів про конфлікт який стався в його будинку з потерпілою, механізм нанесення йому удару табуретом та нанесення ним двох-трьох ударів гітарою по тілу потерпілої.

Отже, судом встановлено, що показання дані обвинуваченим в ході судового розгляду та при слідчому експерименті повністю співвідносяться між собою, відтворюють обставини по справі, поведінку кожного із сторін конфлікту, причини та мотиви нанесення тілесних ушкоджень як по тілу потерпілої так і обвинуваченого. Достовірність даних доказів не викликає у суду будь-яких сумнівів, що додатково підтверджується такими доказами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що проживає в населеному пункті з обвинуваченим неподалік. Точної дати не пригадує коли він звернувся до обвинуваченого за допомогою порізати дрова. Цю розмову чула потерпіла та повідомила, що піде з ними та поспілкується з його мамою яку довго не бачила. Він звернув увагу, що потерпіла була в стані алкогольного сп`яніння, а також запитувала чи він поставить «могорич». Почувши ствердну відповідь вони разом пішли до нього. Як йому відомо зі слів матері, в той час коли вони з обвинуваченим різали дрова потерпіла вживала спиртне в кількості 100-150 грам. Вийшовши з будинку із-за стану алкогольного сп`яніння прилягла на подвір`ї, відмовившись іти додому. Через хвилин 30 потерпіла піднялассь із землі , а його мама попросила відвести останню додому. Він, взявши свій велосипед разом з потерпілою пішли до її будинку. Потерпіла йшла самостійно проте була в стані сп`яніння. Зайшовши в будинок він побачив обвинуваченого який відпочивав і тоді потерпіла почала сваритись із-за того що він залишив її, при цьому схопила лопату та намагалась вдарити обвинуваченого.Після відібрання лопати та словесного конфлікту він залишив будинок. Вранці, наступного дня дізнався від когось із односельчан, що потерпіла померла.

Свідок ОСОБА_5 показала, що проживає по-сусідству з обвинуваченим, який близько двох років проживав з співмешканкою ОСОБА_3 . Стосунки між ними були в цілому хороші, вели спільне господарство, бійок між ними вона не помічала. В цей день приблизно о 13 -13.30 год. до неї прийшла потерпіла та скаржилась на свій стан здоров`я, при цьому руками трималась за лівий бік. В розмові з нею повідомила, що її вдарив ОСОБА_1 проте причини не повідомила та попросила викликати швидку. Після виклику швидкої вона та обвинувачений відвели потерпілу у будинок. Ствердила, що потерпіла втрачала свідомість. Після приїзду швидкої та надання медичної допомоги потерпіла самостійно рухалась по кімнатах. Лікар протягом тривалого часу переконувала потерпілу їхати на обстеження в лікарню, однак вона відмовилась та написала відповідну заяву. Потерпіла також телефонувала до дочки та розмовляла з нею, а коли почула що та її не може зустріти в лікарні до кінця робочого дня то категорично відмовилась від госпіталізації до медичного закладу.

Свідок ОСОБА_7 показала, що вранці, приблизно о 08 год., зайшла на подвір`я обвинуваченого та дізналась, що ОСОБА_3 померла. В будинку вона побачила, що остання стоїть на колінах та схилилась на диван. Обвинувачений повідомив, що коли він проснувся та зайшов в кімнату то побачив потерпілу, яка була вже мертвою. Ствердила, що обвинувачений та потерпіла перебували в хороших стосунках. Як недолік потерпіла зловживала алкогольними напоями.

У ході судового розгляду свідок ОСОБА_8 показав, що в цей день побачив на подвір`ї обвинуваченого автомобіль швидкої медичної допомоги, зайшов до нього та дізнався, що потерпіла скаржилась на болі в попереку. Тоді бачив, як вона двічі втрачала свідомість, однак на вимогу лікаря їхати в лікарню категорично відмовилась, написавши заяву про відмову. Ствердив, що обвинувачений та потерпіла перебували в хороших стосунках між собою.

Свідок ОСОБА_9 показала, що працює фельдшером у Ковельській ЦРЛ. Підтвердила, що за викликом автомобілем швидкої медичної допомоги прибула за місцем проживання потерпілої.Тоді її було оглянуто та встановлено, що остання перебувала в стані алкогольного сп`яніння і скаржилась на болі в ділянці боку . При цьому точної причини не вказувала, а говорила що впала, потім що вдарили. Враховуючи те, що вона не встановила причину хвороби, тривалий час вмовляла потерпілу поїхати з ними до лікарні для огляду спеціалістами. Потерпіла спочатку відмовлялась, а потім погодилась та зателефонувала до своєї дочки, однак після розмови з нею категорично відмовилась від госпіталізації до медичного закладу.

Будучи допитаною у ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_2 показала, що потерпіла була її матір`ю, яка проживала у фактичних шлюбних відносинах з обвинуваченим. Стосунки між ними були хорошими. Підтвердила, що коли потерпіла вживала спиртні напої то ставала емоційною, конфліктною, піднімала руку на обвинуваченого, із цих підстав у них були напруженні стосунки.

17 серпня 2019 року, орієнтовно біля 14 год. до неї зателефонувала мама, тобто потерпіла і вона з розмови зрозуміла, що та перебуває в стані алкогольного сп`яніння та повідомила, що її забирають в лікарню, при цьому сказала що болить в ділянці ребер. Розмова її була емоційною, а тому вона попросила передати телефон лікарю, із розмови з якою дізналась, що у потерпілої сильні болі в ділянці ребер, а тому необхідно її відвезти в лікарню на обстеження так як там відбулась якась бійка. Вона в свою чергу повідомила, що зможе приїхати до лікувального закладу після 17 години так як перебуває на роботі. В подальшому вона розмовляла з матір`ю якій також повідомила, що зможе приїхати до лікарні тільки після 17 год. Мама у відповідь емоційно висловила «мені треба вже» і вимкнула телефон.. Пізніше вона зателефонувала меншому брату і розповіла йому про стан здоров`я матері, сподіваючись що вона перебуває в лікарні. Уввечері дізналась від брата, що мама на телефоні дзвінки не відповідає, а о 07 год. ранку наступного дня їй повідомили про смерть потерпілої.

Дані показання свідків в частині відмови потерпілої ОСОБА_10 слідувати до медичного закладу, об`єктивно підтверджено і письмовою заявою, про таку відмову, яка приєднана до матеріалів справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться також наступними письмовими доказами:

Витягом з ЄРДР від 18..08.2019 року підтверджено початок досудового розслідування по факту умисного нанесення потерпілій тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть останньої.

В ході огляду місця події 18.08.2019 року з 08 год. 05 хв. до 08 год.24 хв. встановлено, що в кімнаті будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_3 , 1968 року народження. При поверхневому огляді тілесних ушкоджень, які би свідчили про насильницький характер смерті не виявлено, обстановка в кімнаті не порушена, сліди крові відсутні.

У відповіданості з іншим протоколом огляду місця події від 21.08.2019 року, а саме подвір`я та будинку обвинуваченого в кімнаті біля дивану знаходилась пошкодженна гітара та дерев`яний уламок від неї, які були вилучені з місця пригоди.

При іншому огляді будинку обвинуваченого 22 серпня 2019 року виявлено та вилучено дерев`яний табурет висотою 44,5 см. та сидінням розміром 28 х 28 см., яким зі слів ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_3 нанесла йому удар в ділянку голови.

Протоколом огляду предметів підтверджено, що вилучена під час огляду гітара розломана на чотири частини.

За висновками судово-медичних експертиз відповідно від 29.08.2019 року, 11.10.2019 року та 01.10.2019 року встановлені настпуні факти:

- на тілі обвинуваченого виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубців в ділянці лоба зліва та перенісся, що є наслідоком заживших ран, що утворились від дії тупого твердого предмету, можливо від удару дерев`яним табуретом, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

Цим висновком підтверджено, правдивість показань обвинуваченого про те, що під час конфлікту потерпіла умисно нанесла йому удар в ділянку голови дерев`яним табуретом.

- на тілі трупа ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми живота з розривом селезінки та з гемоперитонеумом і з розвитком постгеморагічної анемії, синців лівої реберної дуги та поперекової ділянки зліва, синців лівої лопатки та правого коліна, садна лівого ліктя, що утворились від дії тупих твердих предметів, і за ступенем тяжкості, стосовно живої особи, відносяться до категорії: - закрита тупа травма живота з розривом селезінки з гемоперитонеумом та з розвитком постгеморагічної анемії, синці лівої реберної дуги та поперекової ділянки зліва - тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; - синці лівої лопатки та правого коліна і садно лівого ліктя - легких тілесних ушкоджень.

В крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в кількості 1.08 проміле, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння.

Висновком додаткової судово-медичної експертизи трупа за №161-А підтверджено наступне: тілесні ушкодження ОСОБА_3 у вигляді - закритої тупої травми з розривом селезінки та з гемоперитонеумом і з розвитком постгеморагічної анемії, синців лівої реберної дуги та поперекової ділянки зліва, синець лівої лопатки могли утворитись внаслідок ударів музичним інструментом - гітарою. ОСОБА_3 було нанесено не менше трьох ударів.

Взаєморозташування потерпілої ОСОБА_3 до травмуючого

предмета - лівою передньо-задньою поверхнею тіла.

Тілесні ушкодження у ОСОБА_3 у вигляді - синця

правого коліна та садна лівого ліктя могли утворитись внаслідок падіння з висоти власного росту на дерев`яну підлогу як з наданням тілу прискорення, від поштовху руками у спину, так і без нього.

Всі вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_3

виявлені при проведенні судово-медичної експертизи - могли утворитись в час та при обставинах, вказаних в ході слідчого експерименту, який відтворив обвинувачений ОСОБА_1 .

Між тілесними ушкодженнями у ОСОБА_3 у вигляді

- закритої тупої травми живота з розривом селезінки та з гемоперитонеумом і з розвитком постгеморагічної анемії, синців лівої реберної дуги та поперекової ділянки зліва - та настанням смерті останньої є прямий причинний зв`язок.

Смерть ОСОБА_3 настала за 10 - 13 годин після нанесення їй вищевказаних тілесних ушкоджень.

При наданні своєчасної медичної допомоги ОСОБА_3 було можливо врятувати життя останньої.

Потерпіла після отримання вищевказаних тілесних ушкоджень могла здійснювати самостійні дії (бігати/ ходити, повзати, виконувати фізичну роботу).

Даним висновком також підтверджується в повній мірі, показання обвинуваченого як даними в ході судового розгляду так і відтвореними в ході проведення слідчого експерименту, що свідчить про добровільне, добросовісне сприяння обвинуваченим розкриттю даного злочину та встановлення об`єктивних фактичних обставин, що відбулися.

Таким чином, суд на підставі зібраних по справі доказів дійшов висновку, що умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України, тобто в умисному завданні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, обставини справи та особу винного у їх сукупності.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд відносить: повне визнання своєї вини та щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілій заподіяної матеріальної та моральної шкоди, те що він до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Стороною обвинувачення інкриміновано ОСОБА_1 , як обтяжуючі покарання обставини - скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння та щодо особи, з якою винний перебував в сімейних та близьких відносинах.

Обговорюючи зазначене суд приходить до такого висновку.

У відповідності до вимог ч.2 ст.67 КК України суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину не визнати будь-яку із зазначених у ч.1 цієї статті обставини за винятком, конкретно визначених обставин, тобто обставин що обтяжують покарання - це вичерпно перелічені в законі та встановлені судом різного роду чинники об`єктивного та суб`єктивного характеру, що не є ознаками конкретного складу злочину і не впливають на його кваліфікацію, однак підвищують ступінь суспільної небезпечності особи винного і (або) вчинення ним злочину у зв`язку з цим є підставою для призначення більшого суворого покарання.

Тобто даний Закон припускає, що під час вчинення злочину суб`єкт перебував у певному фізіологічному стані, який був викликаний дією на його організм алкогольного напою, що певною мірою обумовило (спровокувало) вчинення ним злочину.

В матеріалах справи відсутні медичні висновки про стан алкогольного сп`яніння обвинуваченого. Із показань останнього та свідка ОСОБА_4 встановлено, що ті після фізичної праці під час обіду вживали незначну кількість алкоголю, після цього обвинувачений деякий час відпочивав. Зважаючи на вік обвинуваченого, його фізичні дані, а саме ріст, тілобудову, стан здоров`я, показання свідків, які ствердили, що обвинувачений не зловживав спиртними напоями, надану йому позитивну характеристику не можна з достовірністю встановити чи стверджувати, що той із-за стану вживання незначної кількості спиртного перебував у такому фізіологічному стані, який був викликаний вживання алкоголю, що зумовило тобто стало своєрідним поштовхом скоїти злочин. Навпаки на переконання суду, зважаючи на конкретні встановленні обставини у справі, слід констатувати про відсутність впливу алкоголю на дії обвинуваченого в даному випадку.

Суд зазначає також, що обвинувачений не був ініціатором конфлікту, своїми діями не провокував потерпілу, першим не наносив їй образ, не наносив побоїв та ударів, а певною мірою намагався останню заспокоїти та уникнути в подальшому продовження конфлікту.

З цих підстав суд не визнає як обтяжуючі покарання обставини - скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння та щодо особи, з якою винний перебував в сімейних та близьких відносинах.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивовуючи своє рішення може призначити покарання нижче від найнижчої межі, або перейти до іншого більш м`якого виду покарання, не зазначеного у санкції статті за цей злочин.

Виходячи з вимог ст. 65 КК України про те, що особі яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд приходить до глибокого переконання про можливість та достатність призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, так як таке покарання буде відповідати особі винного, фактично скоєному, заподіяним наслідкам та обставинам при яких вони були заподіянні і відповідно буде справедливим.

Суд при цьому враховує відсутність обтяжуючих покарання обставин конкретні обставини справи, а саме те, що ініціатором конфлікту була потерпіла яка спровокувала його на конфлікт перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в тому числі заподіяла тілесні ушкодження перед нанесенням тілесних ушкоджень обвинуваченим, а також те, що остання в категоричній формі відмовилась від госпіталізації до медичного закладу, що стало результатом таких наслідків, і це підтверджено висновком судово-медичної експертизи..

Поряд з цим суд враховує виключно позитивну характеристику на обвинуваченого за місцем проживання, позитивні відгуки про особу допитаних в судовому засіданні потерпілої та свідків, його сімейний стан, а саме те, що на даний час він проживає одиноко, його ставлення до скоєного, поведінку після вчинення злочину, позицію потерпілої, яка жодних претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, просила не позбавляти обвинуваченого волі.

Отже, на глибоке переконання суду призначення покарання у виді позбавленні волі, яке пропонує сторона обвинувачення буде несправедливим через його суворість, а тому слід призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді обмеження волі.

Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає, з врахуванням поведінки обвинуваченого як на досудовому слідстві так і в ході судового розгляду і призначення покарання у виді обмеження волі.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

Процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого, а долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки, із застосуванням ст. 69 КК України.

Початок відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз в загальній сумі 1293,92 ( одну тисячу двісті дев`яносто три грн. 92 коп.).

Речові докази у справі: пошкодженну гітару коричневого кольору, дерев`яний уламок від неї та дерев`яний табурет, що передані на зберігання до камери речових доказів Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_1 , скасувавши арешт накладений на речові докази ухвалами слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 серпня 2019 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченим, захисникові, потерпілій та прокурору.

Головуючий В.О.Лесик