Рішення № 87769564, 24.02.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5681/19Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИВАТНА ФІРМА "ВИОЛА+"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕЙТЕРІНГ"

про стягнення 38639,47грн., з яких 33765,34грн. основної заборгованості; 4469,87грн. пені; 404,26грн. трьох процентів річних (договір поставки №332 від 28.05.2019)

Представники: справу розглянуто без виклику представниківучасників справи

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИВАТНА ФІРМА "ВИОЛА+" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕЙТЕРІНГ" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 38639,47грн., з яких 33765,34грн. основної заборгованості; 4469,87грн. пені; 404,26грн. трьох процентів річних (договір поставки №332 від 28.05.2019).

Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5681/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2019.

Ухвалою від 04.12.2019 позовну заяву залишено без руху.

24.12.2019 виявлені судом недоліки усунуто.

Ухвалою від 02.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 03.02.2020.

22.01.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив від 22.01.2020 за вих.№б/н в якому просить суд позовну заяву залишити без руху. Відзив від 22.01.2020 за вих.№б/н прийнято до розгляду.

03.02.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла відповідь на відзив від б/д за вих.№б/н в якому просить суд позовну заяву задовольнити у повному обсязі. Відповідь на відзив від б/д за вих.№б/н прийнято до розгляду.

Щодо строку на подачу заперечень.

Відповідь на відзив відповідач отримав 12.02.2020, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Відповідачу в ухвалі від 02.01.2020 роз`яснено, що відповідно до статті 184 Господарського процесуального кодексу України він має право надати заперечення, в яких викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Вказані заперечення мають відповідати вимогам статті 167 Господарського процесуального кодексу України.

В ухвалі від 02.01.2020 визначено строк для подачі заперечень до суду, а саме протягом трьох днів від дати отримання відповіді на відзив.

Відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, у разі, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Частиною 6 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, строк для подачі заперечень по 17.02.2020, з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України (+2 дня поштового перебігу - по 19.02.2020) та є таким, що сплив 19.02.2020.

Станом на 24.02.2020 заперечення суду не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, строк для розгляду справи по суті починається з 24.02.2020.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, шістдесятиденний строк з дня відкриття провадження у справі спливає 02.03.2020.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

24.02.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

28.05.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №332 (далі - договір).

Позивач стверджує, що обов`язки з поставки товару відповідачу виконав у повному обсязі, що підтверджується такими видатковими накладними:

1. Видаткова накладна №1837/01 від 06.06.2019 на суму 1512,90грн.;

2. Видаткова накладна №1838/01 від 06.06.2019 на суму 4251,36грн.;

3. Видаткова накладна №1839/01 від 06.06.2019 на суму 3636,84грн.;

4. Видаткова накладна №1840/01 від 06.06.2019 на суму 1267,38грн.;

5. Видаткова накладна №1841/01 від 06.06.2019 на суму 1631,04грн.;

6. Видаткова накладна №1842/01 від 06.06.2019 на суму 1160,88грн.;

7. Видаткова накладна №1843/01 від 06.06.2019 на суму 1168,44грн.;

8. Видаткова накладна №1844/01 від 06.06.2019 на суму 1267,38грн.;

9. Видаткова накладна №1983/01 від 13.06.2019 на суму 1161,60грн.;

10. Видаткова накладна №1945/01 від 14.06.2019 на суму 844,92грн.;

11. Видаткова накладна №1946/01 від 14.06.2019 на суму 2477,76грн.;

12. Видаткова накладна №1947/01 від 14.06.2019 на суму 1161,60грн.;

13. Видаткова накладна №1948/01 від 14.06.2019 на суму 1308,60грн.;

14. Видаткова накладна №1949/01 від 14.06.2019 на суму 1408,20грн.;

15. Видаткова накладна №1950/01 від 14.06.2019 на суму 1007,04грн.;

16. Видаткова накладна №1979/01 від 14.06.2019 на суму 1922,04грн.;

17. Видаткова накладна №1980/01 від 14.06.2019 на суму 1879,44грн.;

18. Видаткова накладна №2079/01 від 21.06.2019 на суму 950,04грн.;

19. Видаткова накладна №2085/01 від 21.06.2019 на суму 787,92грн.;

20. Видаткова накладна №2086/01 від 21.06.2019 на суму 633,36грн.;

21. Видаткова накладна №2087/01 від 21.06.2019 на суму 787,92грн.;

22. Видаткова накладна №2088/01 від 21.06.2019 на суму 787,92грн.;

23. Видаткова накладна №2089/01 від 21.06.2019 на суму 486,36грн.;

24. Видаткова накладна №2090/01 від 21.06.2019 на суму 162,12грн.;

25. Видаткова накладна №2093/01 від 21.06.2019 на суму 162,12грн.;

26. Видаткова накладна №2094/01 від 21.06.2019 на суму 154,56грн.;

27. Видаткова накладна №2095/01 від 21.06.2019 на суму 154,56грн.

Частково, а саме на суму 368,96грн., оплачено видаткову накладну №1837/01 від 06.06.2019 на суму 1512,90грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 28.06.2019 по 25.11.2019 на загальну суму 4469,87грн.;

- три проценти річних за загальний період прострочення з 28.06.2019 по 25.11.2019 на загальну суму 404,26грн.

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

По суті заявлених вимог відповідач наголосив, що розрахунок пені та трьох процентів річних є некоректним, а саме правильною сумою пені є 4461,83грн., а трьох процентів річних у розмірі 404,25грн.

Решта заперечень стосується формальних складових позовної заяви.

Доводи позивача на відзив.

Доводи позивача зводяться до заперечень на виявлені відповідачем формальні недоліки.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Доказами, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, предметом доказування у господарській справі є лише ті факти, які мають матеріально-правове значення, тобто факти без з`ясування яких не можна правильно вирішити справу по суті.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі такі:

1. Обставини укладання договору.

2. Природа договору.

3. Факт поставки товару.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

5. Правомірність нарахування пені.

6. Правомірність нарахування трьох процентів річних.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИВАТНА ФІРМА "ВИОЛА+" (далі - позивач, постачальник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕЙТЕРІНГ" (далі - відповідач, покупець), (разом іменовані - сторони) укладено договір поставки №332 від 28.05.2019 (далі - договір).

Предметом договору визначено, що постачальник зобов`язується доставляти і передавати на умовах, встановлених даним договором, продовольчу продукцію (далі - товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору (пункт 1.1 договору). Асортимент на загальна кількість товару, який поставляється згідно даного договору, визначається у видаткових накладних. Підписання Специфікацій до даного договору сторони визнають необов`язковим, але за бажанням покупця сторони оформляють Специфікації на весь асортимент товару.

Ціна договору становить загальну вартість товару, поставленого протягом дії цього договору (пункт 2.1 договору).

Строк. Цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2020. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від зобов`язань, що виникли протягом його дії. В разі закінчення строку дії договору, якщо одна сторона в письмовому вигляді не повідомить іншу про розірвання договору, договір вважається продовженим на тих самих умовах, строком на один рік (пункт 7.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт поставки товару.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 34134,66грн., що підтверджується:

1. Видатковою накладною №1837/01 від 06.06.2019 на суму 1512,90грн.;

2. Видатковою накладною №1838/01 від 06.06.2019 на суму 4251,36грн.;

3. Видатковою накладною №1839/01 від 06.06.2019 на суму 3636,84грн.;

4. Видатковою накладною №1840/01 від 06.06.2019 на суму 1267,38грн.;

5. Видатковою накладною №1841/01 від 06.06.2019 на суму 1631,04грн.;

6. Видатковою накладною №1842/01 від 06.06.2019 на суму 1160,88грн.;

7. Видатковою накладною №1843/01 від 06.06.2019 на суму 1168,44грн.;

8. Видатковою накладною №1844/01 від 06.06.2019 на суму 1267,38грн.;

9. Видатковою накладною №1983/01 від 13.06.2019 на суму 1161,60грн.;

10. Видатковою накладною №1945/01 від 14.06.2019 на суму 844,92грн.;

11. Видатковою накладною №1946/01 від 14.06.2019 на суму 2477,76грн.;

12. Видатковою накладною №1947/01 від 14.06.2019 на суму 1161,60грн.;

13. Видатковою накладною №1948/01 від 14.06.2019 на суму 1308,60грн.;

14. Видатковою накладною №1949/01 від 14.06.2019 на суму 1408,20грн.;

15. Видатковою накладною №1950/01 від 14.06.2019 на суму 1007,04грн.;

16. Видатковою накладною №1979/01 від 14.06.2019 на суму 1922,04грн.;

17. Видатковою накладною №1980/01 від 14.06.2019 на суму 1879,44грн.;

18. Видатковою накладною №2079/01 від 21.06.2019 на суму 950,04грн.;

19. Видатковою накладною №2085/01 від 21.06.2019 на суму 787,92грн.;

20. Видатковою накладною №2086/01 від 21.06.2019 на суму 633,36грн.;

21. Видатковою накладною №2087/01 від 21.06.2019 на суму 787,92грн.;

22. Видатковою накладною №2088/01 від 21.06.2019 на суму 787,92грн.;

23. Видатковою накладною №2089/01 від 21.06.2019 на суму 486,36грн.;

24. Видатковою накладною №2090/01 від 21.06.2019 на суму 162,12грн.;

25. Видатковою накладною №2093/01 від 21.06.2019 на суму 162,12грн.;

26. Видатковою накладною №2094/01 від 21.06.2019 на суму 154,56грн.;

27. Видатковою накладною №2095/01 від 21.06.2019 на суму 154,56грн.

Видаткові накладні підписані представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Отже, факт поставки товару визнається підтвердженим.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.1 договору визначено, що покупець зобов`язується оплачувати кожну конкретну партію товару протягом 21 (двадцяти одного) календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця та підписання сторонами товарних накладних.

Строк оплати товару поставленого 06.06.2019 є таким, що настав 27.06.2019.

Строк оплати товару поставленого 13.06.2019 є таким, що настав 04.07.2019.

Строк оплати товару поставленого 14.06.2019 є таким, що настав 05.07.2019.

Строк оплати товару поставленого 21.06.2019 є таким, що настав 12.07.2019.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити його вартість.

Строк оплати є таким, що настав.

Частково, а саме на суму 368,96грн., оплачено видаткову накладну №1837/01 від 06.06.2019 на суму 1512,90грн.

Доказів оплати товару в сумі 33765,34грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 33765,34грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

5. Правомірність нарахування пені.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.1 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 28.06.2019 по 25.11.2019 на загальну суму 4469,87грн.

Відповідач здійснив контррозрахунок та визнав правильним розмір пені у сумі 4461,83грн.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав правильною сумою до стягнення у розмірі 4461,83грн. Відтак, розрахунок відповідача є правильним.

6. Правильність розрахунку трьох процентів річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 28.06.2019 по 25.11.2019 на загальну суму 404,26грн.

Відповідач здійснив контррозрахунок та визнав правильним розмір трьох процентів річних у сумі 404,25грн.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав правильною сумою до стягнення у розмірі 404,25грн. Відтак, розрахунок відповідача є правильним.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН І ВИСНОВОК СУДУ.

Заперечення відповідача в частині форми позовної заяви відхиляються, з огляду на завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів.

Заперечення відповідача в частині розрахунків позивача, за результатами перерахунку господарського суду, визнаються обґрунтованими та такими, що прийнято до уваги.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, господарський суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково через неточності у розрахунку пені та трьох процентів річних.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подачу позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1921,00грн., сплата якого підтверджена платіжним дорученням №3614 від 26.11.2019 на суму 1921,00грн.

Розмір сплаченого позивачем судового збору відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1920,62грн., з урахуванням того, що 99,98% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 220, 232-233, 236-242, 247-248, 252, 253-254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИВАТНА ФІРМА "ВИОЛА+" (84333, Донецька обл., місто Краматорськ, ВУЛИЦЯ МАЯКОВСЬКОГО, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39513917) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕЙТЕРІНГ" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО, будинок 48А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41643764) про стягнення 38639,47грн., з яких 33765,34грн. основної заборгованості; 4469,87грн. пені; 404,26грн. трьох процентів річних (договір поставки №332 від 28.05.2019) задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕЙТЕРІНГ" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО, будинок 48А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41643764) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИВАТНА ФІРМА "ВИОЛА+" (84333, Донецька обл., місто Краматорськ, ВУЛИЦЯ МАЯКОВСЬКОГО, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39513917) 33765,34грн. (тридцять три тисячі сімсот шістдесят п`ять грн. 34 коп.) основної заборгованості; 4461,83грн. (чотири тисячі чотириста шістдесят одна грн. 83 коп.) пені; 404,25грн. (чотириста чотири грн. 25 коп.) трьох процентів річних; 1920,62грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять грн. 62 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог, а саме в частині стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕЙТЕРІНГ" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО, будинок 48А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41643764) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИВАТНА ФІРМА "ВИОЛА+" (84333, Донецька обл., місто Краматорськ, ВУЛИЦЯ МАЯКОВСЬКОГО, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39513917) 8,04грн. пені; 0,01грн. трьох процентів річних відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 24.02.2020

Суддя І.В. Петренко