Рішення № 87767686, 24.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Київ № 826/6304/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДаржавного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" доУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві прозобов`язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод» (далі- позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, в якому просить:

-стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на свою користь грошові кошти в розмірі 173 222,48 грн. та визнати причини пропуску звернення до суду поважними та поновити його.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем у 2010 році були помилково сплачені відповідачу кошти в розмірі 81 149 грн., що підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік. Також 10 січня 2011 року відповідачу були перечислені внески за 2011 рік в розмірі 92 072,72 грн. Зазначили, що вказані кошти, перевищують розмір страхових внесків, які підлягали сплаті позивачем відповідно до вимог законодавства, тобто є надміру сплаченими коштами, та складають заборгованість Фонду перед позивачем, яка не погашена. Вважають, що кошти в розмірі 173 222,48 грн. набуті відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню позивачу. Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, про повернення надміру сплачених грошових коштів, проте відповідач відмовився їх повернути. У зв`язку з чим підприємство вимушено звернутись до суду за захистом свої порушених прав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

За результатами судового засідання 03.08.2017р, суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року замінено первинного відповідача у справі - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на правонаступника - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом установлено, що Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод» знаходиться на обліку Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві.

Фонд соціального страхування України (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Частина 3 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає, що робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Згідно п.6 ч.2 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

З наявної в матеріалах справи Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік вбачається, що позивач за 2010 рік перерахував відповідачу кошти, а саме страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та/або загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності в розмірі 81 149,56 грн. та підтверджується банківською випискою (а.с. 10).

Крім цього, позивач 10.01.2011 року перерахував відповідачу страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та/або загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності в розмірі 92072,92 грн. та підтверджується банківськими виписками від 10.01.2011 року (а.с.11,12).

У заявлених вимогах позивач зазначає, що страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та/або загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності були перечислені відповідачу помилково і відповідач набув їх без достатньої правової підстави.

Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 29.07.2004 № 49 ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає порядок списання кредиторської заборгованості Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, щодо якої закінчився граничний строк повернення страхувальнику (далі - Постанова № 49)

Відповідно до п. 1 Постанови кредиторською заборгованістю, яка підлягає списанню, є: заборгованість Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України перед окремим страхувальником, щодо якої впродовж 1095 днів, наступних за днем її виникнення, страхувальником не було подано заяви про її відшкодування та Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Положення статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З наданих стороною позивача доказів вбачається, що помилкове перерахування коштів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та/або загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності відповідачу відбулось 10 січня 2011 року.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві листом № 15.1028 від 13.11.2012 року повідомляло позивача, що у останнього станом на 1 листопада 2012 року існує кредиторська заборгованість в розмірі 173 222,48 грн. і для повернення цієї заборгованості позивачу слід звернутись до Лівобережного районного відділу Управління. (а.с.13).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві Лівобережний відділ лише 30 травня 2014 року, заява-лист № 1140 (а.с.43).

При цьому, як зазначалось вище Постанова № 49 визначає, що страхувальник з заявою про повернення коштів може звернутись лише впродовж 1095 днів (3 роки), наступним за днем її виникнення.

З наявних у справі доказів вбачається, що заборгованість у позивача виникла 11 січня 2011 року, а з заявою про повернення коштів позивач звернувся лише 30 травня 2014 року, тобто після спливу більше ніж 1095 днів.

У сукупності із вище зазначеним, суд приходить до висновку, що списання відповідачем коштів, а саме внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та/або загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності відбулось у відповідності до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та з урахуванням положень статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при списанні кредиторської заборгованості позивача діяв згідно приписів частини 2 статті 19 Конституції України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись ст. ст.139, 242, 243, 251, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська