Рішення № 87767662, 24.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Київ № 640/3068/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністюдо третя особа про Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради визнання протиправною та скасування постанови,за участю:

від позивача - Магратій Я.В.;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - Червонописька Л.А.

В С Т А Н О В И В:

Фірма "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Когута Дмитра Анатолійовича від 17.01.2020 про відкриття виконавчого провадження № 60974020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.01.2020 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Когутом Д.А. відкрито виконавче провадження № 60974020 з виконання постанови Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 57/18/073-10058 від 23.10.2018. Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно відкрито виконавче провадження, оскільки стягувачем пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, позивач 31.01.2020 звертався до відповідача з заявою про закриття виконавчого провадження, на яку не отримав жодної відповіді.

Ухвалою суду від 14.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/3068/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін на 24.02.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 24.02.2020 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, відзиву на позов суду також не надано.

Представник третьої особи у судовому засіданні 24.02.2020 заперечувала проти задоволення позову, визнаючи, що третьою особою помилково було надіслано відповідачу рішення у справі № 826/17899/18 та зазначаючи, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 826/17893/18, предметом розгляду якої є правомірність постанови третьої особи від 23.10.2018 № 57/18/073-10058. Також третьою особою зазначено, що наразі вирішується питання про подання відповідачу заяви про зупинення виконавчого провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.01.2020 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Когутом Д.А. відкрито виконавче провадження № 60974020 з виконання постанови Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 57/18/073-10058 від 23.10.2018 про стягнення з позивача штрафу в розмірі 66276 грн.

У постанові Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 57/18/073-10058 від 23.10.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначено, що остання набрала законної сили 06.11.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана постанова від 17.01.2020 винесена відповідачем на підставі заяви стягувача вх. № 3216 від 14.01.2020, у якій останній зазначив, що постанова була оскаржена боржником у судовому порядку та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019 у справі № 826/17899/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019, у задоволенні позову було відмовлено.

Як зазначає позивач, дізнавшись з реєстру боржників про вказану постанову, оскільки остання на адресу позивача не надходила, 31.01.2020 позивач звернувся з заявою до відповідача про закінчення виконавчого провадження, зазначаючи, що виконавчий документ набрав законної сили 06.11.2018, отже останній подано з порушенням встановленого законом трьохмісячного строку для пред`явлення до виконання. Також у вказаній заяві позивач звернув увагу відповідача, що стягувачем помилково у заяві про відкриття виконавчого провадження здійснено посилання на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/17899/18, оскільки предметом спору у зазначеній справі була постанова Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 58/18/073-10058 від 23.10.2018, у той час як стягувачем пред`явлена до виконання постанова № 57/18/073-10058 від 23.10.2018.

Не отримавши на вказану заяву будь-якого рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону N 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Частиною першою статті 12 наведеного Закону визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч. 2 ст. 12 Закону).

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019 у справі № 826/17899/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019, у задоволенні позову Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про визнання протиправною та скасування постанови № 58/18/073-10058 від 23.10.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відмовлено.

Таким чином, предметом розгляду у справі № 826/17899/18 була постанова Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 58/18/073-10058 від 23.10.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у той час як до виконання пред`явлена постанова № 57/18/073-10058 від 23.10.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, тобто інша постанова.

При цьому, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2018 відкрито провадження у справі № 826/17893/18 за позовом Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про визнання протиправною та скасування постанови № 57/18/073-10058 від 23.10.2018.

Таким чином, постанова Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 57/18/073-10058 від 23.10.2018 не набрала законної сили.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини четвертої статті 4 Закону N 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону N 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем під час відкриття виконавчого провадження не звернуто увагу на пред`явлення виконавчого документа з пропуском встановленого Законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а враховуючи встановлені судом обставини у даній справі, а саме - не набрання постановою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 57/18/073-10058 від 23.10.2018 законної сили, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш ИВ:

Адміністративний позов Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Провіантська, 3, код ЄДРПОУ 14073675) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Когута Дмитра Анатолійовича (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) від 17.01.2020 про відкриття виконавчого провадження № 60974020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) на користь Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Провіантська, 3, код ЄДРПОУ 14073675) 2102,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко