Рішення № 87767524, 13.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року м. Київ № 640/22547/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А, розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Національного агентства України з питань державної служби

Комісії з питань вищого корпусу державної служби

третя особа Кабінет Міністрів України

про визнання протиправним та скасування рішення, -

за участю представників сторін:

позивача: Мечинський Олексій Борисович

пр-к відповідача: Цехмейстер Людмила Василівна

пр-к третьої особи: Штокман Артем Ігорович

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Національного агентства України з питань державної служби (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 15, код ЄДРПОУ 37819430), Комісії з питань вищого корпусу державної служби (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 15, код ЄДРПОУ 37819430), третя особа - Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 0019442), в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення від 05.11.2019 року Комісії з питань вищого корпусу державної служби в частині обставин конкурсу на заняття посади Голови Державної регуляторної служби, а саме:

- визначення результатів співбесіди (п.7);

- рейтингові списки кандидатів (п.8);

- визначення кандидатур для внесення пропозицій суб`єкту призначення (п.9).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає дії щодо проведення співбесіди із кандидатами у нічних час незаконними, такими, що призвели до істотного зниження розумової активності, і як наслідок, до порушення прав позивача на працю.

Ухвалою суду від 20 листопада 2019 року відкрито провадження у справі.

Відповідач - Національне агентство України з питань державної служби, не погоджуючись із доводами позивача, надало відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що конкурс на посаду Голови Державної регуляторної служби був проведений у відповідності до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №246.

Відповідач - Комісія з питань вищого корпусу державної служба і третя особа - Кабінет Міністрів України свій відзив та пояснення стосовно предмету спору до суду не надали.

В судовому засіданні 13.02.2020 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2019 року №955-р «Про оголошення конкурсу на зайняття посади Голови Державної регуляторної служби», позивач приймав участь у зазначеному конкурсі.

За результатами проведення тестування на знання іноземної мови та законодавства, позивач був допущений до розв`язання ситуаційних завдань та співбесіди з претендентами на посади.

Так, 05.11.2019 року в приміщенні Національного агентства з питань державної служби проводилось розв`язання ситуаційних завдань та співбесіда з наступним графіком: о 16-00 розпочалось розв`язання ситуаційних завдань; о 20-45 - оголошено результати розв`язання ситуаційних завдань; о 23-30 до 23-40 була проведена співбесіда із позивачем; о 24-00 оголошено результати співбесіди.

Результати конкурсу та рішення комісії були зафіксовані та оформлені у протоколі №5 засідання комісії з питань вищого корпусу державної служби від 05 листопада 2019 року.

За результатами співбесіди позивача не було включено до рейтингового списку кандидатів на заняття посади Голови Державної регуляторної служби.

Незгода позивача із прийнятим рішенням Комісії зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про державну службу» право на держану службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче, зокрема магістра - для посад категорій «А» і «Б».

Відповідно до частини першої статті 21 Закону вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

Статтею 22 Закону визначено, що з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття посади державної служби, відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, що затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 (із змінами).

Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійних та особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття посади.

Відповідно до статті 15 Закону Комісія, зокрема, проводить конкурс на зайняття посад державної служби категорії «А» та вносить суб`єкту призначення пропозиції щодо кандидатур на такі посади загальною кількістю не більше п`яти осіб.

Частиною другою статті 23 Закону визначено, що рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади державної служби категорії «А» приймає суб`єкт призначення. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2019 року № 955-р було оголошено конкурс на посаду Голови Державної регуляторної служби.

Умови проведення конкурсу містять, зокрема, кваліфікаційні вимоги, вимоги до компетентності, професійні знання, які включають знання законодавства, а саме: Конституції України; законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про Державну службу», «Про запобігання корупції».

Відповідно до пункту 6 Порядку № 246 Конкурс проводиться такими етапами: прийняття рішення про оголошення конкурсу; оприлюднення оголошення про проведення конкурсу; прийняття та розгляд інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі; проведення тестування та визначення його результатів; розв`язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (у випадках, передбачених цим Порядком); проведення співбесіди та визначення її результатів; складення загального рейтингу кандидатів; визначення суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу; оприлюднення результатів конкурсу.

Відповідно до пункту 41 Порядку № 246 розв`язання ситуаційних завдань проводиться кандидатами на зайняття посад, зокрема, категорій «А», розв`язання ситуаційних завдань проводиться з метою з`ясування спроможності кандидатів використовувати свої знання та досвід під час виконання посадових обов`язків шляхом оцінки відповідності компетентностей та професійних знань кандидата встановленим вимогам, зокрема на знання спеціального законодавства, що пов`язані із завданнями та змістом роботи державного службовця відповідно до посадової інструкції.

Оцінювання професійної компетентності кандидатів за кожною окремою вимогою під час розв`язання ситуаційних завдань здійснюється членами Комісії не пізніше ніж протягом трьох робочих днів після їх розв`язання на засіданні відповідної комісії, яке є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів. Оцінювання здійснюється індивідуально після обговорення відповідності професійної компетентності кандидата за кожною окремою вимогою на засіданні Комісії за участю залучених до її роботи осіб, шляхом проставлення балів, які вносяться до відомості про результати розв`язання ситуаційних завдань за відповідною формою.

Остаточною оцінкою у балах за кожною вимогою під час розв`язання ситуаційного завдання є середнє арифметичне значення індивідуальних балів.

Кандидати, які під час розв`язання ситуаційного завдання отримали середній бал 0,5 або нижче за однією з вимог, а також кандидати, які не з`явилися для розв`язання ситуаційних завдань, вважаються такими, що не пройшли конкурс. Такі кандидати не допускаються до розв`язання наступного ситуаційного завдання та чергового етапу конкурсу.

У позовній заяві позивач зазначає про порушення його прав, в тому числі шляхом неналежного повідомлення про наступний етап конкурсу.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд не погоджується із такими висновками позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 26 Порядку № 246 про дату і час, передбачений для тестування всіх кандидатів, їм повідомляється в порядку, передбаченому абзацом п`ятим пункту 17 Порядку № 246, не пізніше ніж за один робочий день до початку проходження такого тестування.

Пунктом 40 Порядку № 246 визначено, що про дату і час проведення розв`язання ситуаційних завдань та/або співбесіди кандидатів інформують додатково в порядку, передбаченому абзацами четвертим і п`ятим пункту 17 цього Порядку (про зміну дати проведення конкурсу кандидати повідомляються спеціальним структурним підрозділом НАДС, який утворюється для організаційного та матеріально-технічного забезпечення роботи Комісії, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення. Зазначене повідомлення може здійснюватися одним із доступних способів, обраним кандидатом, зокрема засобами телекомунікаційного зв 'язку.).

Як стверджує позивач про час розв`язання ситуаційних завдань та співбесіди він дізнався о 19-25 вечірнього часу напередодні засобом телекомунікаційного зв`язку.

На підтвердження вказаних обставин надав скріншот із засобу зв`язку.

Суд звертає увагу, що відповідно до Порядку № 246, обов`язковість повідомлення кандидата не пізніше ніж за один робочий день стосується проходження тестування і не відноситься до інших етапів конкурсу.

З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для визнання неналежним способу повідомлення позивача про наступний етап конкурсу.

Пунктом 2 частини першої статті 15 Закону визначено, що Комісія, проводить конкурс на зайняття посад державної служби категорії «А» та вносить суб`єкту призначення пропозиції щодо кандидатур на такі посади загальною кількістю не більше п`яти осіб.

Частиною п`ятою статті 16 Закону встановлено, що Комісія у межах наданих повноважень приймає рішення більшістю голосів присутніх на засіданні членів Комісії.

Рішення Комісії оформляються протоколами, до яких додаються висновки Комісії у випадках, визначених цим Законом.

Як встановлено судом та не спростовується сторонами, позивач за результатами розв`язання ситуаційних завдань був допущений до наступного етапу конкурсу - співбесіди.

Після оцінювання кандидатів члени Комісії надають відомості про результати співбесіди адміністратору, який заповнює зведену відомість середніх балів. Остаточною оцінкою у балах за кожною вимогою під час проведення співбесіди є середнє арифметичне значення індивідуальних балів, виставлених членами Комісії.

Абзацом третім пункту 53 Порядку № 246 визначено, що кандидати, які під час проведення співбесіди отримали середній бал 0,5 або нижче за однією з вимог, а також кандидати, які не з`явилися для проведення співбесіди, вважаються такими, що не пройшли конкурсний відбір та не можуть бути включеними до загального рейтингу.

Результати проведення співбесіди відображаються у протоколі засідання Комісії та повідомляються кандидатам.

Так, у протоколі засідання Комісії від 05.11.2019 року (пункт 7 порядку Денного про проведення співбесіди) зазначено, що при проведенні співбесіди оцінюється наступні вимоги до професійної компетенції: «управління змінами», «лідерство», «комунікація та взаємодія», «досягнення результатів», «Управління ефективністю та розвиток людських ресурсів», «стресостійкість».

За результатами проведеної співбесіди позивач отримав середній бал 3,25, що є найнижчим серед учасників конкурсу, які були допущені до проходження співбесіди. Тому суд не вбачає ознак протиправності дій Комісії щодо визначення переможця конкурсу.

Незгода позивача із рішенням комісії від 05.11.2019 року ґрунтується також на порушенні процедури проведення співбесіди із кандидатами у нічний час.

В адміністративному позові позивач посилається на чисельні джерела, в т.ч. і наукові публікації, в яких встановлено, що розумова активність людини у нічний час є істотно зниженою (більше 50 %) порівняно із нормальним функціонуванням у денний час. В зв`язку із чим, проведення співбесіди о 23:30 годині, на думку позивача, негативно вплинуло на нього та не дало змоги продемонструвати комісії наявні здібності та навички.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає такі твердження позивача необґрунтованими та такими, що не можуть прийматися судом до уваги при прийнятті рішення по справі, з огляду на наступні факти.

Частиною четвертою статті 19 Закону визначено, що під час реалізації громадянами права на державну службу не допускаються будь-які форми дискримінації, визначені законодавством.

Відповідач ні у відзиву на позовну заяву, ні в судовому засіданні під час розгляду справи не заперечував проти того, що дійсно співбесіда із кандидатами проходила у вечірній час, зокрема із позивачем з 23:30 до 23:40 годин.

Проте, суд зазначає, відповідно до п.1 ч.3 Порядку №246 конкурс проводиться із дотриманням принципів, в тому числі забезпечення рівного доступу. Тобто, кожен із кандидатів, які успішно пройшли конкурс, а також ті, хто із будь-яких причин не пройшли етапи конкурсу, знаходились у рівних умовах, в тому числі і щодо проведення співбесід із учасниками конкурсу у нічний час.

Тому суд вважає неналежним доказом в обґрунтування заявлених позовних вимог факт проведення співбесіді у проміжок часу, який не співпадає із біологічним часом позивача.

Крім того, законодавством не визначено обов`язковості проведення етапу конкурсу «розв`язання ситуаційних завдань» та «співбесіди» у різні дати чи часового проміжку між ними.

В зв`язку із цим, посилання позивача на наукові джерела, а також висновки Міністерства охорони здоров`я України про зниження розумової діяльності у нічний час є недоречними до заявлених позовних вимог.

До матеріалів справи позивач долучив протокол № 14 засідання комісії з питань вищого корпусу державної служби від 17 грудня 2019 року, відповідно до якого останній пройшов всі етапи конкурсу, в тому числі і співбесіду, та набрав достатню кількість балів для внесення суб`єкту призначення пропозиції щодо кандидатур для визначення переможця конкурсу.

Суд вважає долучений доказ таким, що безпосередньо не відноситься до оскаржуваного рішення комісії від 05.11.2019 року та не приймається судом до уваги, в зв`язку із тим, що за повторно поведеним конкурсом відбулась інша процедура та інше оцінювання кандидатів на посади, зокрема не було проведено розв`язання ситуаційних завдань. Отже, тотожними їх вважати не можна.

Будь-яких інших обставин (у тому числі, доводів та тверджень) на обґрунтування заявленої позовної заяви, окрім наведених вище, які спростовані в ході судового розгляду, Позивачем не наведено.

Таким чином, виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку про те, що Відповідач, при прийнятті спірного рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, отже відсутні підстави для задоволення заявленої Позивачем позовної заяви про визнання незаконним та скасування рішення від 05.11.2019 року комісії з питань вищого корпусу державної служби.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належним чином виконав обов`язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, на підставі ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено і підписано 24 лютого 2020 року

Суддя Н.Г. Вєкуа