Рішення № 87767500, 24.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Київ № 826/24107/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФермерського господарства «Дніпро-97»до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпроскасування рішення,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство «Дніпро-97» (позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ( відповідач/ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд скасувати рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування від 14.09.2015 №5/26-55-15-01.

Позивач мотивує позовні вимоги протиправністю спірного рішення, зазначивши, що згідно додатку 9 до податкової декларації з ПДВ Розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/ послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9) за серпень 2015 року вбачається, що з вересня 2014 року по серпень 2015 року обсяг постачання сільськогосподарських товарів (послуг) складає 100 відсотків всіх товарів (послуг). Також позивач зазначає, що рішення не ґрунтується на результатах жодної перевірки.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на наявне клопотання представника позивача, у відповідності до положень частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Дніпро-97» з 01.08.2014 зареєстровано платником податку на додану вартість та суб`єктом спеціального режиму оподаткування.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято рішення від 14.09.2015 №5/26-55-15-01 про виключення Фермерського господарства «Дніпро-97» з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

При цьому, за п. 209.6 ст. 209 ПК України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

З наведених норм вбачається, що для обрання спеціальноого режиму оподаткування необхідно дотримання умов щодо провадження підприємницької діяльності у сфері, зокрема, сільського господарства, та відповідності ознакам сільськогосподарського підприємства щодо постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Само по собі зайняття діяльністю, на яку розповсюджується дія спеціального режиму оподаткування, без наявності у підприємства ознак сільськогосподарського, не надає у відповідності з наведеною віще п. 209.1 ст. 209 ПК України право на обрання спеціального режиму оподаткування.

Згідно з п. 209.11 ПК України якщо суб`єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов`язане визначити податкове зобов`язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

З матеріалів справи вбачається, що співробітниками Сумської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ФН «Дніпро97» за травень 2015 року, результати якої оформлені актом від 24.06.2015 №2/18-15-15-042/23677739 та камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ФН «Дніпро97» за липень 2015 року, результати якої оформлені актом від 25.08.2015 №4/18-15-15-042/23677739.

Вказаними перевірками встановлено відсутність у ФГ «Дніпро 97» земельних ділянок (власних або орендованих), таким чином, ФГ «Дніпро 97» наведено недостовірні дані щодо виробленої ним сільськогосподарської продукції, внаслідок чого безпідставно застосовувало спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, оскільки порушено вимоги п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні у представника позивача судом було витребувано докази наявності бази для виробництва сільськогосподарської продукції.

Позивачем жодних доказів та доводів постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, не надано та не спростовані висновки ДПІ щодо відсутності постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків дійсно відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 статті 77 КАС України). Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

З огляду на викладене, наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази, с суд дійшов висновку про правомірність рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про виключення з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування від 14.09.2015 №5/26-55-15-01.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Фермерського господарства «Дніпро-97» відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян