Рішення № 87767128, 24.02.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3359/19

РІШЕННЯ

іменем України

24 лютого 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах іншої особи - члена Всеукраїнської організації "Профспілка працівників місцевої промисловості та підприємницьких структур України" ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в інтересах члена Всеукраїнської Профспілкової організації "Профспілка працівників місцевої промисловості та підприємницьких структур України" Рупташ Ніни Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання провести останній нарахування та виплату пенсії з дати набуття права на неї 03.01.2017 року по дату фактичного призначення пенсії 16.05.2018 року з врахуванням індексу інфляції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було з 16.05.2018 року зараховано ОСОБА_2 пільговий стаж та призначено пенсію за віком на пільгових умовах. Разом з тим, сторона позивача вважає це протиправним, оскільки ОСОБА_2 набула право на пенсію на пільгових умовах з 03.01.2017 року, і вперше звернулась за призначенням пенсії 15.03.2017 року, відтак саме з 03.01.2017 року їй повинен був бути зарахований пільговий стаж та призначена пенсія. На звернення позивача відповідач надав фактичну відмову, покликаючись на те, що суд, розглядаючи питання про необґрунтованість відмови у зарахуванні стажу від 11.05.2017 року, не зобов`язав орган Пенсійного фонду призначити позивачці пенсію саме з дати її первинного звернення. Позивач з цим не погоджується і вважає, що відповідач своїми діями фактично позбавив позивача права на пенсійне забезпечення майже на півтора роки.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження, отримані матеріали пенсійної справи позивача.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити, оскільки вважає, що пенсія позивачу призначена в межах вимог законодавства. Покликається на те, що постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 21.11.2017 року по справі №669/932/17, яка набрала законної сили на підставі ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 року, позивачці відмовлено у задоволенні решти вимог позову, крім вимог про зобов`язання зарахувати до пільгового стажу відповідні періоди роботи. Вважає, що оскільки суд прямо не зобов`язав призначити пенсію ОСОБА_2 з дати набуття нею такого права, або з дати первинного звернення до УПФУ, відповідач не був зобов`язаний призначати пенсію з більш ранньої дати, ніж дата подання позивачкою другої заяви у травні 2018 року. Вважає, що управління вчинило всі необхідні дії з метою належного виконання рішення суду, здійснивши нарахування пенсії за віком з дати останнього звернення, тобто з дати подання ОСОБА_2 нової заяви про призначення пенсії. Зважаючи на це, просить відмовити у задоволені позовних вимог.

У відповіді на відзив представник позивача покликається на те, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Оскільки позивач з заявою про призначення пенсії звернулась у вказаний тримісячний строк ( 15.03.2017 року), що відповідачем не заперечується, останній був зобов`язаний призначити пенсію саме з дня, що настає за днем досягнення заявницею пенсійного віку, тобто з 03.01.2017 року.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач не погодився з доводами позивача.

Суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводиться матеріалами справи і ніким не заперечується.

Після досягнення необхідного віку, маючи відповідний пільговий та страховий стаж, 15 березня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ. Звернення відбулось протягом 3 місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Заява ОСОБА_2 була прийнята та зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2 року, управлінням були прийняті усі подані заявницею документи, про що у пенсійній справі є відповідні відмітки. Будь-яких даних про відсутність або неналежність поданих документів у пенсійній справі немає.

Рішенням Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 11 травня 2017 року заявниці відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

ОСОБА_2 оскаржила вказане рішення до суду і постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 21.11.2017 року по справі № 669/932/17, яка набрала законної сили згідно з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 року, позов ОСОБА_2 було задоволено частково.

Зокрема, суд зобов`язав відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 періоди роботи на посаді доярки в колгоспі ім. Тельмана ( згодом КСП - спілка селян «Промінь», СВК «Промінь», ФГ «Хлібодар») з 02 січня 1984 року по 31 грудня 2003 року, та з 03 січня 2004 року по 10 березня 2004 року, відповідно до п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача, копії яких є у судовій справі, ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 року надійшла до місцевого органу Пенсійного фонду та зареєстрована 08.05.2018 року. Також позивач додатково подала заяву про прийняття до виконання рішення суду по справі № 669/932/17 а також заповнила ще одну заяву про призначення пенсії за віком, датовану 16.05.2018 року.

Після цього, відповідач своїм розпорядженням зарахував ОСОБА_2 до пільгового стажу роботи періоди роботи з 02 січня 1984 року по 31 грудня 2003 року та з 03 січня 2004 року по 10 березня 2004 року ( на підставі рішення суду), а також призначив їй з цієї ж дати пенсію.

Таким чином, пенсію за віком на пільгових умовах позивачці було призначено з 16.05.2018 року, тобто з дати подання повторної заяви.

Надаючи оцінку діям відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Суд бере до уваги обставини, встановлені постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 21.11.2017 року по справі №669/932/17, яка набрала законної сили на підставі ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 року.

Зокрема, цим судом було встановлено, що страховий пільговий стаж позивача за періоди роботи з 02 січня 1984 року по 31 грудня 2003 року та з 03 січня 2004 року по 10 березня 2004 року є підтвердженим, отже підлягає зарахуванню, а дії відповідача неправомірні. Крім того, на сторінці 4 постанови суд зазначає, що: "Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки (в даному випадку ще й не зазначення повністю по - батькові) не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»

Покликання відповідача по справі № 560/3359/19 на те, що Білогірський районний суд частково відмовив ОСОБА_2 у позові, зокрема щодо вимоги про зобов`язання призначити пільгову пенсію, суд оцінює критично.

У даному випадку, як вбачається з тексту постанови суду, судом не було встановлено будь-яких обставин, які б спростовували право позивачки на призначення їй пільгової пенсії, а навпаки, було підтверджене це право, про що вказано у наведеному вище фрагменті судового рішення а також випливає з постанови в цілому.

Слід звернути увагу на те, що в межах справи № 560/3359/19 суд вирішує вимогу, пов`язану з протиправністю призначення пенсії ОСОБА_2 з неналежної, більш пізньої дати, тоді як у справі №669/932/17 суд вирішував питання про зарахування пільгового стажу та призначення пільгової пенсії загалом.

Таким чином, враховуючи те, що предмети двох судових справ не є тотожними, суд у цій справі відповідно до положень КАС України не обмежений оцінкою обставин справи, наданою Білогірським районним судом, відтак здійснює самостійну оцінку в частині правомірності дій відповідача, які мали місце пізніше, тобто пов`язаних з призначенням пенсії ОСОБА_2 з дати її повторного звернення у 2018 році.

Крім того, суд звертає увагу на те, що заявниця взагалі не була зобов`язана подавати повторну заяву про призначення їй пенсії, оскільки така вже була подана нею у березні 2017 року з усіма необхідними документами, які, як було встановлено судом, були достатніми для підтвердження необхідного пільгового стажу.

Відповідач, у свою чергу, після отримання постанови суду, яка набрала законної сили, повинен був, не чекаючи нового звернення заявниці, зарахувати їй підтверджений судом пільговий стаж, який вона набула ще до первинного звернення, і який був достатнім для призначення пенсії, та вирішити питання про призначення їй пенсії на підставі первинної заяви від 15.03.2017 року.

Разом з тим, як вбачається зі справи, відповідач провів зарахування стажу та призначення пенсії ОСОБА_2 лише після отримання від неї повторної заяви, тим самим вийшовши за межі своїх повноважень і обмеживши право людини на пенсійне забезпечення за період з дня досягнення особою пенсійного віку ( майже півтора роки)

Отже, враховуючи те, що на час звернення у березні 2017 року із заявою про призначення пенсії позивач мала достатній спеціальний стаж та вік для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно з підпунктом "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач у 2018 році протиправно не призначив їй пенсію з дати набуття права на пенсію, оскільки позивач звернулась про призначення пенсії не пізніше трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02). Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Відповідно до ст.4 Закону №1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (Порядок №1078). Згідно з підпунктом 4 п. 6 Порядку №1078 індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету. Таким чином, пенсія, на яку має право позивач, є об`єктом індексації, яка має нараховуватись щомісячно, за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив встановлений поріг індексації. Проведення індексації пенсії та визначення її розміру в грошовому еквіваленті є повноваженнями територіального пенсійного органу, на обліку в якому знаходиться пенсіонер.

Що стосується способу, у який здійснене формулювання позовної вимоги №1, суд зазначає, що у даному випадку адміністративним судом розглядається самостійний спір, а не дається оцінка діям суб`єкта владних повноважень в межах процедури судового контролю. Крім того, адміністративний суд не здійснює судовий контроль стосовно рішень інших судів.

З метою ефективного захисту права особи, яка звернулась до суду і право якої порушене, суд може обрати інший спосіб захисту, який буде ефективним відповідно до вищезгаданих вимог національного і міжнародного законодавства.

На думку суду, таким ефективним способом є визнання протиправним непризначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "д" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати набуття нею права на вказану пенсію, а саме з 03.01.2017 року, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вирішити питання про перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "д" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за минулий період, тобто з дати набуття нею права на пенсію - 03.01.2017 року, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Відповідно до статті 77 КАС у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У цій справі відповідач не довів правомірність власних дій, відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним непризначення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "д" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку ( з 03.01.2017 року)

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вирішити питання про перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "д" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за минулий період, а саме з дня, що настає за днем досягнення нею пенсійного віку - 03.01.2017 року, з урахуванням індексу інфляції, та враховуючи висновки суду, зроблені у цій справі.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 лютого 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 в інтересах іншої особи - члена Всеукраїнської організації "Профспілки працівників місцевої промисловості та підприємницьких структур України" ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок