Рішення № 87766972, 14.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 лютого 2020 р. № 520/10911/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання - Остропільця Є.Є.,

за участю:

представника позивача - Іванцова Я.І.,

представника відповідача - Наумецької Е.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 12.11.2019 р., просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0106659-5606-2035 від 30.05.2019 р., прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області щодо нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 36722,53 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0156043-5606-2035 від 07.11.2019 р., прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області в частині нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в 2017 році;

- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області.

Ухвалою суду від 22.10.2019 року прийнято до розгляду адміністративну справу та призначено проведення підготовчого засідання. Протокольною ухвалою суду від 10.12.2019 р. замінено відповідача Головне управління ДФС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області. Ухвалою суду від 11.02.2020 р. закрито підготовче провадження у справі. Ухвалою суду від 14.02.2020 р. закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0106659-5606-2035 від 30.05.2019 р., прийнятого Головним управлінням ДФС у Харківській області щодо нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 36722,53 грн. Справа розглянута з урахуванням перебування судді Мінаєвої К.В. на лікарняному з 08.01.2020 р. по 14.01.2020 р. та у відпустці з 20.01.2020 року по 24.01.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган не мав права визначати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік та покладати обов`язок зі сплати податку, оскільки рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" щодо встановлення податків та зборів на території м. Харкова на 2017 рік прийнято 22 лютого 2017 року, тобто після 15 липня 2016 року, то застосування контролюючим органом його положень з метою визначення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та покладення обов`язку сплати такого податку за 2017 рік, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2018 року. Також зазначив, що положеннями Податкового кодексу України не передбачено мінімальної ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб і відповідного рішення міської ради про встановлення місцевих податків та зборів прийнято не було, то в даному випадку при визначенні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік положення пп.12.3.5 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України також можуть бути застосовані. Таким чином, на думку позивача, відповідачем прийнято незаконне податкове повідомлення рішення №0156043-5606-2035 від 07 листопада 2019 року, в частині незаконної нарахування податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2017 році, чим порушено його права.

Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що при нарахуванні за податковий період 2017 рік контролюючим органом застосовані ставки, затверджені Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017р. №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові». Посилався на п. 4 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» №1791-VIII від 20.12.2016, в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги пп.4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, пп.12.3.4 п. 12.3, пп.12.4.3 п.12.4 та п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України.

Судом встановлені наступні обставини справи:

02 вересня 2016 року за договором купівлі-продажу №4978 позивачем було придбано у власність нежитлову будівлю літ. «АА-1» загальною площею 468,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.13)

Відповідно до абз. 2 п. 1 вищевказаного договору: «Майно, що відчужується, розташовано на земельній ділянці площею 0,0614 га, кадастровий номер: 6310137900:03:001:0008, цільове призначення: землі промисловості». Пунктом 4 вищевказаного договору визначено: «Продаж, що є дійсним наміром сторін, вчинено за 86625,44 грн., крім того плюс ПДВ - 17325,08 грн., що в сумі складає 103650,52 грн».

На підтвердження передачі майна за договором купівлі-продажу №4978 від 02.09.2019 року між позивачем та продавцем був складений акт приймання-передачі основних засобів від 02 вересня 2016 року. (а.с.15)

Згідно інформації, зазначеної у технічному паспорті на виробничий будинок літ. «АА-1», який складено Харківським міським бюро технічної інвентаризації, виробничий будинок за адресою: АДРЕСА_2, літ. «АА-1», площею 468,3 кв.м. є складом. (а.с.16-21)

30.05.2019 р. ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0106659-5606-2035 на підставі п.п. 54.3.3., п. 54.3., ст. 54, та п.п. 266.7.2, п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Податок нараховано за нежитлову будівлю літ. «АА-1» загальною площею 468,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , за податковий період: з вересня 2016-4302,12 грн.; 2017 рік - 14 985,60 грн., 2018 рік - 17 434,81 грн. Загальна сума зобов`язання 36722,53 грн. (тридцять шість тисяч сімсот двадцять дві гривні 53 коп.). (а.с.23)

07.11.2019 р. на підставі заяви ОСОБА_1 від 06.11.2019 року ГУ ДПС у Харківській області зроблено перерахунок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016-2018 роки, за результатами якого винесено нове податкове повідомлення - рішення від 07.11.2019 №0156043-5606-2035, про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016-2018 роки у загальній сумі 9180,63 грн. (а.с.40, 42)

08.11.2019 року позивачем було погашено податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений у податковому повідомленні-рішенні №0156043- 5606-2035 від 07 листопада 2019 року, а саме: за 2016 рік в розмірі 1075,60 грн. та 2018 рік в розмірі 4358,70 грн. (а.с.41, 42)

Однак, позивач, вважаючи, що податковий орган не мав права визначати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, та покладати на нього обов`язок зі сплати податку, звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзиву, зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Згідно із пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Положеннями п.п.266.2.1 та 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пп.266.3.1 та 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Суд зазначає, що матеріали справи містять витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, із якого слідує, що позивачу на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. "АА-1", загальною площею 468,3 кв.м, за адресою: Харківська обл., АДРЕСА_2 .

Матеріали справи не містять, а позивачем до суду не надано доказів, які свідчили б про те, що належні позивачу нежитлові приміщення загальною площею 468,3 кв.м. не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

В свою чергу, відповідно до п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 року № 1793/15 «Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 року № 126/11 «Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України», запроваджено на території міста Харкова податок на майно, який складається, окрім іншого, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові згідно з додатком 1 до цього рішення.

Відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 року № 542/17, встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки податок на майно, який складається, окрім іншого, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.5 Додатку 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 № 542/17 ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування. Ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: 1) будівлі готельні - 1 відсоток: 2) будівлі офісні - 1 відсоток; 3) будівлі торговельні - 1 відсоток; 4) гаражі - 0,1 відсотка; 5) будівлі промислові га склади - 0,25 відсотка; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків; 8) інші будівлі - 0,1 відсотка.

Отже, ставка податку на нерухоме майно, яка підлягає застосуванню для категорії "будівлі промислові та склади" у 2017 році, - 0,25%.

Щодо посилань позивача про те, що рішення Харківської міської ради № 542/17 прийнято після 15 липня 2016 року, застосування контролюючим органом ставки податку, встановленої цим рішенням можливо не раніше 2018 року і не повинне застосовуватись при оподаткуванні нерухомого майна у 2017 році.

Відповідно до п.12.5 ст.12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Згідно з пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Разом з тим, 20.12.2016 прийнято Закон України № 1791-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі по тексту - Закон № 1791), яким змінено граничні розміри місцевих податків і зборів, зокрема ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1791 установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Враховуючи викладене, рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 № 542/17, яке набрало чинності 01.03.2017, є офіційно оприлюдненим нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та підлягає застосуванню при визначенні ставок податку на нерухоме майно за 2017 рік.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0156043-5606-2035 від 07.11.2019 р., прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області в частині нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в 2017 році є обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності до чинного законодавства.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем в даній справі була доведена правомірність прийняття свого рішення.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та аргументам сторін, які впливають на результат вирішення спору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутні підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 139 КАС України.

Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0156043-5606-2035 від 07 листопада 2019 року, прийнятого Головним управлінням ДПС у Харківській області, в частині нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017 рік - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 лютого 2020 року.

Суддя Мінаєва К.В.