Рішення № 87766858, 24.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

24 лютого 2020 р. № 628/2939/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №57/А_13 від 23.09.2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Куп`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) "Про відмову в перерахунку пенсії";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області Куп`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 р. №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду від 30.09.2019 року адміністративну справі №928/2939/19 передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.

23.10.2019 зазначену справу відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями передано у провадження судді Панченко О.В. в порядку, передбаченому ст.18 КАС України.

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що у період з 07.01.1987 по 11.03.1987 він приймав участь на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку із чим має право на пенсійне забезпечення відповідно до норм ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Оскільки відповідач невірно нараховував та виплачував ОСОБА_1 державну пенсію, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії та просив перевести на державну (основну) пенсію на рівні військовослужбовцями строкової служби відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року. Проте, листом №57/А-13 від 23.09.2019 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як норми прямої дії з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсії.

Ухвалою суду від 28.10.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача на виконання вимог ухвали суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З 01.07.2019 позивач має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі згідно ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та до п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 №1210 Пенсійним Фондом України з 01.07.2019 проведено перерахунок пенсії військовозобов`язаним, призваним на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Таким чином, пенсія позивачу призначена та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства України, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Куп`янському відділі обслуговування громадян (сервісний цетр) Головного управління Пенсійного фонду України м.Харкова та на момент звернення з заявою до відповідача отримував пенсію по інвалідності, відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особа, віднесена до 1-ї категорії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого 14.01.2008.

Згідно довідки Куп`яського об`єднаного міського комісаріату №277 від 02.08.1991 року, позивач у період з 07.01.1987 по 11.03.1987 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в межах 30-кілометрової зони (зони відчуження) в якості військовослужбовця, призваного на спеціальні збори.

12.018.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії, у якій просив перерахувати пенсію, згідно ст.59 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 01.10.2017 року.

Рішенням Куп`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оформленого у формі листа №57/А-13 від 23.08.2019 року, ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії на підставі того, що заявник проходив дійсну строкову службу з 17.06.1984 по 05.05.1986 року, а з 07.01.1987 по 11.03.1987 року виконував роботи по ліквідації наслідків аварії в 30-кілометровій зоні ЧАЕС, а тому підстави для перерахунку пенсії з 01.10.2017 року з урахуванням абзацу першого пункту 9-1 Порядку від 23.11.2011 №851 в редакції 2017 року відсутні.

Починаючи з 01.07.2019 вступили в законну силу положення Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543, якою внесено зміни до абзацу 1 пункту 9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та відповідно до якої призначено та виплачується пенсія військовослужбовцям, призваним на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі й ОСОБА_1 . Розмір пенсії заявника з 01.07.2019 року становить 9290,85 грн. (а.с.13-14).

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх соціальних прав.

Вирішуючи спір по суті, на момент виникнення спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" (далі - Закон №796-XII) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Дані правовідносини до прийняття Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року № 1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) були врегульовані статтею 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII (у редакції чинній до 01 жовтня 2017 року) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, норма частини 3 статті 59 Закону №796-XII (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 року №2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону викладено у новій редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Аналіз попередньої та чинної редакцій частини 3 статті 59 Закону №796-XII свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, проте з моменту внесення змін до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Отже, дія статті 59 Закону №796-XII (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється виключно на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону №796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

У зв`язку з цим, обов`язковою умовою для застосування положень ч.3 ст.59 Закону №796-XII є саме участь особи у ліквідації наслідків ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби.

Судом встановлено, що позивач згідно копії довідки Куп`янського ОМВК від 02.08.1991 №1/198 з 07.01.1987 по 11.03.1987 виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в особливо небезпечній зоні, отримана доза опромінення - 15.02 Р.

Відповідно до положень Закону СРСР від 12.10.1967 року №1950-VІІ "Про загальний військовий обов`язок", що діяв під час перебування позивача на військових зборах, військова служба складалась з дійсної військової служби та служби в запасі збройних Сил СРСР.

Згідно з вказаним Законом СРСР, на дійсну військову службу призиваються громадяни СРСР чоловічої статі, яким до дня призову виповнюється 18 років. Заклик проводиться 2 рази на рік (у травні - червні і в листопаді - грудні) за наказом міністра оборони СРСР. Кількість громадян, які підлягають призову, встановлюється Радою Міністрів СРСР.

Солдати, матроси, сержанти і старшини, які вислужили встановлені законом терміни дійсної військової служби, звільняються в запас Збройних Сил.

Служба в запасі полягає в проходженні короткострокових навчальних та перевірочних зборів, тривалість і періодичність яких регламентовані законом. За робітниками, службовцями і колгоспниками, покликаними на збори, зберігаються займана посада (робота) і зарплата за місцем роботи в розмірі 75% середнього заробітку.

Отже, на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії ані в розумінні законодавства СРСР, ані в розумінні Законодавства України.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, може призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Таким чином, враховуючи, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд доходить висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії підставі статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.10.2017 р.

Отже, доводи позивача, що він має право на обчислення пенсії з 01.10.2017 р. згідно ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року не підлягають застосуванню при вирішенні даного спору та є безпідставними.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в ухвалах від 08.05.2018 року у справі №820/1148/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/33/18), від 21.05.2018 року у справі №816/1159/18 (провадження №Пз/9901/37/18), від 11.06.2018 року у справі №820/2589/18 (провадження №Пз/9901/39/18), у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №822/1346/18 (адміністративне провадження №К/9901/62803/18).

Виходячи з вищевикладеного позовні вимоги про зобов`язання Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.10.2017 року по 24.04.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, відповідно до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України за конституційними скаргами осіб щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним.

Таким чином, вказаним Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України, посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України також наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону та обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов`язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.

У рішенні суду також підкреслюється, що військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.

Отже, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що положення ч.3 ст.59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі згідно ч.3 ст.59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" з 25 квітня 2019 року.

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині перерахунку та виплаті йому пенсії, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 25.04.2019.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання протиправним та скасувати рішення оформленого у формі листа №57/А-13 від 23.09.2019 року Куп`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області "Про відмову в перерахунку пенсії" та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 25.04.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог підстави для задоволення відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Куп`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №57/А-13 від 23.09.2019 року "Про відмову в перерахунку пенсії".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 25.04.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) пенсії, обчисливши її з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 ЗУ "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко