Ухвала суду № 87766818, 17.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

"17" лютого 2020 р. № 520/6212/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Абояна І.І.

представника заявника - Острицького А.О. ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення способу виконання рішення суду від 02.08.2019 року по справі № 520/6212/19, в якій просить суд встановити спосіб виконання рішення шляхом: зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно (без відстрочення) здійснити позивачу виплату компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008 р. та з 01.01.2014 р. розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати", без використання при такій виплаті постанови Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова № 649 від 22.08.18р. № 103 від 21.02.2018р. тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що на теперішній час рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 року по справі №520/6212/19 в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008 р. та з 01.01.2014 р. відповідачем не виконується. При цьому, відповідач посилається на те, що вказана виплата, буде здійснена в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду". Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду із даною заявою.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав зазначену у заяві позицію, просив її задовольнити.

Представник відповідача не скористався правом на надання заперечень на подану позивачем заяву, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 378 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану заяву без участі відповідача, за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви, суд встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 року у справі № 520/6212/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 р. по справі № 520/10222/18 з 01.09.2008 р. та з 01.01.2014 р. протиправною та такою, що порушує права ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 01.09.2008 р. та з 01.01.2014 р. розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати".

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2019 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 залишено без змін.

Отже, судове рішення у справі № 520/6212/19 набрало законної сили.

За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що у зв`язку із набранням судовим рішенням законної сили Харківським окружним адміністративним судом 22.11.2019 року позивачу видано виконавчий лист по справі № 520/6212/19.

Зі змісту поданої до суду заяви вбачається, що позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подано заяву про виконання рішення суду в добровільному порядку, у відповідь на яку відповідачем по справі листом від 29.11.2019 № 6491/0-14 року повідомлено, що компенсація втрати частини доходів нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 року по справі № 520/6212/19, яке набрало законної сили 08.11.19р. та буде виплачуватись в порядку, який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".

Як зазначено позивачем, боржником не надано жодного доказу на підтвердження виконання рішення суду від 02.08.2019 року по справі №520/6212/19 в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008 року та з 01.01.2014 року.

Суд зазначає, що матеріали заяви свідчать, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області нарахована компенсація втрати частини доходів.

Відповідно до копії розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою заявника за період з вересня 2008 року по травень 2019 року позивачу нарахована сума доплати компенсації втрати частини доходу згідно рішення суду у розмірі 163 058 грн. 93 коп.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 , суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із положеннями ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що остання пов`язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Суд зазначає, що вищенаведені норми не дають чітких роз`яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці заявлених обставин.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду боржником, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

При цьому, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Під час розгляду заяви встановлено, що підставою для звернення з останньою вказано на наявність підстав для встановлення способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 по справі №520/6212/19 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно (без відстрочення) здійснити виплату компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008 року та з 01.01.2004 року, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати", без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанова 3 649 від 22.08.2019 року. № 103 від 21.02.2018 року), які надають можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.

Проте суд зазначає, що заявником не надано будь-яких належних доказів, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення. В той же час, дана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично пов`язана із зміною суті резолютивної частини рішення суду, оскільки з неї випливає наявність нових позовних вимог, які не були заявлені позивачем під час розгляду справи.

Стосовно поданої заяви в частині вимоги про виконання рішення суду без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 103, суд зазначає, що до суду не надано доказів застосування постанови Кабінету Міністрів України № 103 у даних правовідносинах.

Також суд зазначає, що доводи заявника в частині встановлення судом способу виконання рішення суду без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 649 останнім фактично пов`язуються із втратою чинності вказаною постановою, оскільки саме в такому випадку її норми не підлягають застосуванню відповідачем. При цьому, представник позивача, обґрунтовуючи власну правову позицію, посилається на обставини того, що зазначену постанову Кабінету Міністрів України було оскаржено в судовому порядку та рішення суду не набрало законної сили, але обставини, на яких ґрунтується зазначене рішення є встановленими.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що на момент розгляду даної заяви в рамках розгляду справи № 640/5248/19 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.19р. визнано протиправною та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649, однак ухвалою Шостий апеляційний адміністративний суд від 07.02.20р. відкрите апеляційне провадження у даній справі за апеляційними скаргами Кабінета Міністрів України, Пенсійного фонду України на вказане рішення та апеляційний розгляд триває.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, у разі втрати чинності нормативно-правовим актом, такий нормативно правовий акт не підлягає застосуванню з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто, станом на час розгляду даної заяви Постанова Кабінету Міністрів від 22.08.2018р. № 649 є чинною.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані заявником обставини, які обумовили подання заяви, не є винятковими, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення.

Отже, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення суду від 02.08.2019 року по справі № 520/6212/19, в якій заявник просить суд встановити спосіб виконання рішення шляхом: зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно (без відстрочення) здійснити позивачу виплату компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008 р. та з 01.01.2014 р. розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати", без використання при такій виплаті постанови Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова № 649 від 22.08.18р. № 103 від 21.02.2018р. тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат, є такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що представником заявника в судовому засіданні заявлено усне клопотання про повернення заявнику сплаченого судового збору, оскільки, на його думку, за подання даної заяви судовий збір не сплачується, при цьому посилався на положення п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".

З цього приводу суд вказує, що з матеріалів справи встановлено, що заявником за подання даною заявою про встановлення способу виконання рішення сплачено судовий збір в розмірі 630,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Однак, суд звертає увагу, що п.п.6 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, приймаючи до уваги, що положення п.п.6 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" є спеціальною нормою, якою встановлено розміри судового збору за подання до адміністративного суду відповідних заяв, суд не вбачає підстав для повернення сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 248, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали виготовлений 24.02.2020 року.

Суддя Рубан В.В.