Рішення № 87766803, 24.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 р. № 520/13136/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Шляхової О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, щодо відмови врахувати довідку про заробітну плату за період з 1981 року по 1986 рік із розшифруванням, наданої Головою ліквідаційної комісії ДП МОУ «Харківське управління механізації та будівництва» від 17.07.2019 року №107119/07;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області перерахувати та виплатити , ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 1981 року по 1986 рік із розшифруванням, наданої Головою ліквідаційної комісії ДП МОУ «Харківське управління механізації та будівництва» від 17.07.2019 року №107119/07 з урахуванням невиплачених сум з 03.06.2019 року;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області на користь ОСОБА_1 , судові витрати, а саме судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 768,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 2800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем при розрахунку його пенсії за віком не взято до уваги довідку про заробітну плату за період роботи з 1981 по 1986 рік з огляду на відсутність можливості провести перевірку для підтвердження дійсності такої довідки. На переконання позивача, проведення перевірок наданих особою документів для призначення пенсії здійснюється пенсійним органом за умови сумніву у достовірності, неповноті документів, які подає особа при зверненні за призначенням пенсії, а отже, рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії є неправомірним.

27.12.2019 року судом одержано відзив ГУПФ України в Харківській області на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування заробітної плати первинними документами, однак у спірних відносинах такі документи відсутні з огляду на та те що Головою ліквідаційної комісії ДП МОУ «Харківське управління механізації та будівництва» надіслано листа від 23.12.2019 року №170/19/12, в якому він просить, довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №107/19/07 від 17.07.2019 року , видану ОСОБА_1 за період роботи з 01 серпня 1981 по 31 грудня 1986 рр. про суми заробітної плати з розшифруванням вважати не дійсною, як таку, що видана помилково. А відтак проведення перевірки достовірності зазначених у довідці відомостей є неможливим.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.19 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

19.12.2019року через канцелярію суду представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 року було винесено ухвалу про уточнення позовних вимог та відповідно до приписів КАС України один примірник уточненого адміністративного уточненого позову направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером, з 03.06.19 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

04.09.19 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування пенсії відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з питань обчислення заробітку для призначення пенсії за віком, зокрема, в частині не врахування пенсійним органом для призначення пенсії довідки про заробітну плату від 17.07.2019 №107119/07, виданої Головою ліквідаційної комісії ДП МОУ «Харківське управління механізації та будівництва» за період роботи з 01 серпня 1981 по 31 грудня 1986 рр. про суми заробітної плати з розшифруванням.

Листом від 01.11.19 №ВЕБ-20001-Ф-С-19-031500 Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківській області було повідомлено про те, що дану довідку буде можливим врахувати лише після підтвердження її відповідності первинним документом.

Не погодившись з цим рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Основного Закону визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 названого Закону визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

За змістом пункту "а" частини першої статті 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з частиною першою статті 44 названого Закону заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Так, частиною третьою цієї статті визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За приписами частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідно до частини другої цієї статті, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та перелік документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.05 №22-1 (надалі - Порядок №22-1).

Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 26.04.17 №9-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 Порядку №22-1 визначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

За змістом пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з абзацом першим пункту 4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Спір у даній справі стосується наявності підстав для перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.08.1981 по 31.12.1986, тобто за шістдесят календарних місяців підряд до 30 червня 2000 року включно, як те передбачено частиною першою статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З метою реалізації свого права на перерахунок пенсії за віком позивачем пенсійному органу разом із заявою від 04.09.19 надано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.07.2019 №107119/07.

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2019 року до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області надійшов лист від 23.12.2019 року № 170/19/12 підписаний Головою ліквідаційної комісії та завірений печаткою ДП МОУ «Харківське управління механізації та будівництва», в якому зазначено, що довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №107/19/07 від 17.07.2019 року , видану ОСОБА_1 за період роботи з 01 серпня 1981 року по 31 грудня 1986 року про суму заробітної плати з розшифруванням вважати не дійсною, як таку, що видана помилково.

Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що положеннями частини третьої статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункту 4.2 Порядку №22-1 передбачено право, а не обов`язок пенсійного органу щодо проведення перевірки достовірності зазначених у довідці про заробітну плату відомостей. При цьому дане право пенсійний орган реалізує у разі наявності достатніх сумнівів щодо достовірності викладених у довідці відомостей.

Наведене вище є підставою для висновку, що достовірність довідки про заробітку плату для обчислення пенсії від 17.07.2019 №107/19/07 підтверджена змістом самої довідки та не заперечувалась відповідачем на момент її отримання.

Суд також враховує, що заяву про перерахунок пенсії позивачем до пенсійного органу подано 04.09.2019, а рішення про відмову у його проведенні відповідачем на момент подання адміністративного позову позивачем не отримано. Натомість жодні додаткові перевірки, запити тощо пенсійним органом не надсилались.

Відмовляючи у перерахунку пенсії позивача відповідач застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права. При цьому, суд виходить з того, що у питаннях обчислення розміру пенсії за віком, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Суд акцентує увагу на тому, що право на належний розмір соціального забезпечення у старості становить виконання взятих державою на себе зобов`язань за статтею 46 Конституції України, а тому реалізація пенсійним органом своєї компетенції не має призводити до нівелювання цього права.

Враховуючи факт того, що рішення відповідача не обґрунтоване належним чином та прийняте без повного та всебічного з`ясування обставин щодо трудового стажу позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в врахуванні довідки виданої від 17.07.2019 №107119/07, виданої Головою ліквідаційної комісії ДП МОУ «Харківське управління механізації та будівництва» за період роботи з 01 серпня 1981 по 31 грудня 1986 рр. про суми заробітної плати з розшифруванням призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за результатами розгляду заяви від 11.10.2019.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що обчислення стажу, надання оцінки наявному стажу при призначенні (перерахунку) пенсії, відноситься до виключних (дискреційних) повноважень Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, суд вважає за доцільне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з 11.10.2019, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Також, разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області на його користь витрат на правову допомогу в сумі 2800,00 грн.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що положеннями ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз долучених представником позивача до матеріалів справи доказів свідчить, що в обґрунтування поданої заяви до суду подано копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП №002044, виданого 12.02.2019 року, договору №21/ш про надання правової допомоги від 01.10.2019 року, акту виконаних робіт від 29.11.2019 року, квитанції №21/19 від 01.10.2019 року про сплату за послуги адвоката відповідно до акту виконаних робіт ОСОБА_1 .

Відповідно до зазначених доказів адвокатом позивачу надано послуги, а саме: складання заяви про перерахунок пенсії 30хв. у розмірі - 700,00 грн. на загальну суму 350,00 грн., складання адміністративного позову 3 години 30 хв. в розмірі - 700,00 грн. на загальну суму- 2450,00 грн.

Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.

При цьому, суд зазначає, що зі змісту норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про компенсацію судових витрат та стягнення на його користь судових витрат у сумі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про відмову врахувати довідку про заробітну плату за період з 1981 по 1986 рр. щодо перерахунку пенсії призначеної ОСОБА_1 за віком за результатами розгляду заяви від 11.10.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПННОМЕР_1) про призначення пенсії за віком від 11.10.2019, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПННОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПННОМЕР_1 ) сплачену суму судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова